ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 638/9698/23
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/1508/23
Провадження № 51 - 182 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226240000513 від 05 липня 2023 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 296 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2023 року в порядку спрощеного провадження, передбаченого ст. 382 КПК України, без виклику учасників судового провадження, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22 100 гривень.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вважає, що розгляд справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження був неповним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що він як потерпілий не надавав згоди щодо розгляду справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, як це передбачає ст. 382 КПК України, а наявна у матеріалах кримінального провадження його заява щодо такої згоди була пред`явлена йому стороною обвинувачення для обов`язкового підписання, безальтернативно та без пояснення йому правових наслідків її підписання. Посилаючись на практику Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 185/7793/20 та постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 728/47/15-к, вважає, що стороною обвинувачення було обмежено його право на доступ до суду, а суд першої інстанції не перевірив належним чином ці обставини. Наголошує на тому, що орган досудового розслідування не виконав вимоги ст. 302 КПК України та не роз`яснив йому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин і того, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також не впевнився у добровільності його згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. На думку потерпілого, апеляційний суд не усунув вищезазначені порушення процесуального закону, допущені судом першої інстанції та провів апеляційний розгляд із суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Вважає, що апеляційний суд своїх висновків належним чином не мотивував, не навів вичерпних мотивів щодо необґрунтованості апеляційної скарги, обмежившись лише перерахуванням загальних норм кримінального законодавства. Звертає увагу на те, що його як потерпілого у кримінальному провадженні було позбавлено можливості подати цивільний позов, а зі сторони ОСОБА_6 йому не було надано жодної допомоги, внаслідок чого він по сьогоднішній день має серйозні проблеми зі здоров`ям і систематично проходить лікування, відвідує лікарів-спеціалістів для надання йому допомоги і покращення його стану здоров`я.
Заперечень на касаційну скаргу потерпілого від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 399 ч. 6 КПК України ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У пункті 8 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено гарантії, згідно з яким однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 24, ст. 392 ч. 3 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 302 ч. 1 КПК України прокурор,встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний роз`яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ст. 302 ч. 2 КПК України).