ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 359/2559/20
Провадження № 51 - 6785 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000512 від 28 лютого 2020 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Наумівка, Корюківського району Чернігівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 185 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Держави України 170 гривень процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.
Скасовано арешт, накладений ухвалами слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2020 року, та прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
27 лютого 2020 року приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_6 здійснював технічне обслуговування одного з автомобілів у приміщенні ТОВ "Віннер ЛЦКА", що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Київська, 45, де у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення запасних частин, які він повинен був використати в ході проведення обслуговування. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6, діючи умисно та з корисливих мотивів, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з робочого столу взяв ущільнювач роздатки, вартістю 922 гривень 94 копійки, що належить ТОВ "Віннер ЛЦКА" та одразу поклав його до свого рюкзаку, що знаходився в тумбі під столом.
У подальшому, у цей же день, приблизно о 18 годині 45 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні обслуговування автомобілів ТОВ "Віннер ЛЦКА", за вищевказаною адресою, де здійснював технічне обслуговування одного з автомобілів, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, діючи умисно та з корисливих мотивів, будучи впевненим, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, шляхом вільного доступу, з робочого столу взяв дві пляшки трансмісійного мастила (РК) ТL7300-SНЕLL ТF0753, об`ємом 1 літр кожна, вартістю 953 гривень 84 копійок за 1 одиницю, загальною вартістю 1 907 гривень 68 копійок, які одразу поклав їх до свого рюкзаку, що знаходився в тумбі під столом,
У подальшому, ОСОБА_6 близько 20 години з рюкзаком, у якому знаходилось викрадене майно, вийшов з приміщення ТОВ "Віннер ЛЦКА", де і був зупинений керівниками підприємства.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7, подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, залишено без задоволення. В порядку ст. 404 КПК України вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2022 року у кримінальному провадженні №12020110100000512 стосовно ОСОБА_6 змінено. На підставі ст. 74 ч. 5 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України. В решті вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення. Вважає, що судами обох інстанцій допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а вирок та ухвала не відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги ст. 419 КПК України та, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, ретельно не перевірив висновки суду першої інстанції та належним чином не мотивував підстави, з яких залишив її без задоволення. На думку захисника, у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, з огляду на фактичні обставини справи. Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 у процесі роботи отримав на складі ТОВ "Віннер ЛЦКА" 2 поліетиленові банки мастила і ущільнювач роздатки, після чого пішов з ними додому. Посилаючись на практику касаційного кримінального суду в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 296/3704/16-к (провадження № 51-2767км18), зазначає, що не може бути кваліфіковано як крадіжка привласнення майна, яке було добровільно передано потерпілим у розпорядження обвинуваченого. Також звертає увагу на порушення вимог ст. 23, ст. 95 ч. 4 КПК України, оскільки у вироку суд першої інстанції, хоч і послався як на доказ вини ОСОБА_6 відеоматеріали з майстерні ТОВ "Віннер ЛЦКА" від 27.02.2020, що міститься на жорсткому диску WD та фотозображеннями (а.с. 167-169), проте цей доказ безпосередньо під час судового розгляду не досліджувався, оскільки сторона обвинувачення не надала докази законності проведення відеоспостереження на підприємстві. Крім того, захисник вказує на те, що матеріалами кримінального провадження не підтверджується обставина того, що ТОВ "Віннер ЛЦКА" є потерпілим у цьому кримінальному провадженні, оскільки акт інвентаризації не підтверджує те, що цьому товариству завдані збитки, і будь-які докази того, що майно, у замаху на викрадення якого визнано ОСОБА_6 винним, на момент події належало ТОВ "Віннер ЛЦКА" відсутні. Також вказує на порушення вимог закону під час затримання ОСОБА_6 та проведення огляду місця події, оскільки, на його думку, фактично було проведено обшук ОСОБА_6 у незаконний спосіб, а тому вважає протокол огляду місця події від 27 лютого 2020 року недопустимим доказом. Звертає увагу на недотримання порядку проведення інвентаризації за наказом директора ТОВ "Віннер ЛЦКА" від 28.02.2020 року, що ставить під сумнів сам факт нестачі майна на цьому підприємстві станом на 27 лютого 2020 року. Крім зазначеного, вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував позицію касаційного кримінального суду в постанові ОП ККС у справі № 521/8873/18, провадження № 51-413 кмо 21 та не з`ясував думку ОСОБА_6 щодо можливості його звільнення від призначеного покарання, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Заперечення на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходили.
Позиції учасників судового провадження
Захисник в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, вважав її обґрунтованою та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення суд апеляційної інстанції має зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, тобто процесуальний закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, не погодившись із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, оскаржив його до Київського апеляційного суду, подавши апеляційну скаргу.
Захисник в апеляційній скарзі вказував на те, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, за обставин установлених вироком суду, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зроблені внаслідок неповного, однобічного дослідження доказів наявних в матеріалах кримінального провадження, без належного з`ясування дійсних обставин події та внаслідок допущених органом досудового розслідування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.