ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/1099/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
прокуратури - Колодяжної А. В.,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - Кузнецова О. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 (колегія суддів: Кощеєв І. М. - головуючий, Орєшкіна Е. В., Чус О. В.) і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022 (суддя Тимошевська В. В.) у справі
за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади
до: 1) Світловодської міської ради Кіровоградської області, 2) Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром"
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації з припиненням речового права на земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Світловодської міської ради Кіровоградської області (далі - Світловодська міська рада) та Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром" (далі - ДП "Завод залізобетонних виробів"), в якій просив:
- визнати недійсним рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 20.01.2021 № 121 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок за адресами: вул. Героїв Чорнобиля, 29 та вул. Героїв Чорнобиля, 32, м. Світловодськ, ДП "Завод залізобетонних виробів";
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельною ділянкою кадастровий номер 3510900000:50:040:0061, площею 14,3659 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2267098335109, номер запису про інше речове право: 40217925, з одночасним припиненням речового права;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів", земельною ділянкою кадастровий номер 3510900000:50:163:0027, площею 1,3912 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 933925635109, номер запису про інше речове право: 40217985, з одночасним припиненням речового права.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначав про незаконність рішення Світловодської міської ради від 20.01.2021 № 121 про передачу в постійне користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельних ділянок, на яких розташовані придбані ДП "Завод залізобетонних виробів" за договором купівлі-продажу об`єкти нерухомого майна. Прокурор посилався на те, що згідно з положеннями Земельного кодексу України ДП "Завод залізобетонних виробів" не є суб`єктом, який може бути набувачем права постійного користування землею. Щодо порушення інтересів держави Прокурор зазначав про необхідність відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - надання земельних ділянок комунальної власності у постійне користування, а також необхідність захисту суспільних інтересів.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 912/1099/22, позовні вимоги Прокурора задоволені повністю.
Визнано недійсним рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 20.01.2021 № 121 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок за адресами: вул. Героїв Чорнобиля, 29 та вул. Героїв Чорнобиля, 32, м. Світловодськ, ДП "Завод залізобетонних виробів".
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельною ділянкою кадастровий номер 3510900000:50:040:0061, площею 14,3659 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2267098335109, номер запису про інше речове право: 40217925, з одночасним припиненням речового права.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельною ділянкою кадастровий номер 3510900000:50:163:0027, площею 1,3912 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 933925635109, номер запису про інше речове право: 40217985, з одночасним припиненням речового права.
Здійснено розподіл судових витрат.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що ДП "Завод залізобетонних виробів" набуло за договорами купівлі-продажу від 28.07.2017 право власності на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд за адресою: м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, 29 і 32. Придбане у власність ДП "Завод залізобетонних виробів" нерухоме майно розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027, які перебувають у комунальній власності Світловодської міської ради та знаходились на праві постійного користування у продавця майна - ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром". Суд першої інстанції зазначив, що право постійного користування на земельні ділянки було припинено згідно з рішенням Світловодської міської ради № 1298 від 02.07.2017. Суд першої інстанції також установив, що ДП "Завод залізобетонних виробів" як власник нерухомого майна стало фактичним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані ці об`єкти, тому набуло право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельними ділянками на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості. Проте суд першої інстанції, враховуючи положення статті 92 Земельного кодексу України, дійшов висновку, що ДП "Завод залізобетонних виробів" не може набувати право постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної форми власності. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Світловодської міської ради від 20.01.2021 № 121 прийнято всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема, статті 92 Земельного кодексу України.
Щодо вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельними ділянками, суд першої інстанції зазначив, що ці вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого проведено реєстрацію прав. Посилаючись на частину 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд першої інстанції дійшов висновку, що цим Законом передбачена можливість скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що є підставою для припинення відповідного речового права, і наведене є ефективним способом захисту порушеного права.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Прокурор подав позов для усунення порушень, допущених самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в користування, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах. Тому як зауважив суд першої інстанції, Прокурор правильно вказав, що у спорі про оскарження рішення Світловодська міська рада має бути відповідачем, оскільки інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній. Суд першої інстанції дійшов висновку про доведення Прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі, та зазначив, що звернення Прокурора з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - надання земельних ділянок комунальної власності у постійне користування, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності Українського народу на землю - національне багатство України.
2.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і їх правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Викладені в апеляційних скаргах аргументи, як зауважив суд апеляційної інстанції, не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг відповідачів.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. ДП "Завод залізобетонних виробів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022 у справі № 912/1099/22, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову прокурора відмовити повністю.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ДП "Завод залізобетонних виробів" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 (щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України); від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15 (щодо застосування статті 58 Конституції України); від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України); від 07.04.2021 у справі № 922/708/19, від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20 (щодо застосування частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Крім того, ДП "Завод залізобетонних виробів" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 13 статті 120 Земельного кодексу України. При цьому скаржник стверджує, що застосування цієї норми в редакції, яка не була чинною на дату прийняття рішення Світловодської міської ради, є неправильним. Тому, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо неможливості переходу права постійного користування до ДП "Завод залізобетонних виробів", посилаючись на статтю 92 Земельного кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Світловодська міська рада зазначає про обґрунтованість доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022 у справі № 912/1099/22, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Прокурора відмовити повністю. Світловодська міська рада вважає, що до спірних правовідносин не підлягала застосуванню стаття 92 Земельного кодексу України, оскільки вона визначає перелік суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою, тоді як стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України передбачають перехід права користування земельною ділянкою до нового власника нерухомого майна.
3.4. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу зазначає про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та вважає касаційну скаргу ДП "Завод залізобетонних виробів" безпідставною, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Щодо підтвердження Прокурором підстав для представництва, то, на думку Прокурора, попереднє повідомлення суб`єкта владних повноважень здійснюється тільки у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать повноваження щодо такого захисту.
3.5. ДП "Завод залізобетонних виробів" подало 12.06.2023 до Верховного Суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 04.08.2004 проведено державну реєстрацію юридичної особи ДП "Завод залізобетонних виробів", створеної згідно з протоколом від 11.06.2004 і наказом від 15.07.2004 № 126-А Закритого акціонерного товариства "Об`єднання Дніпроенергобудпром". Щодо вказаного підприємства затверджено та зареєстровано статут, у тому числі, у змінених редакціях.
4.2. Протоколом позачергових загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Об`єднання Дніпроенергобудпром" від 23.12.2010 № 24 затверджено статут Товариства з додатковою відповідальністю "Об`єднання Дніпроенергобудпром" як правонаступника Закритого акціонерного товариства "Об`єднання Дніпроенергобудпром", що утворений шляхом реорганізації (перетворення) Закритого акціонерного товариства "Об`єднання Дніпроенергобудпром".
4.3. 28.02.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю "Об`єднання Дніпроенергобудпром" (далі - ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром") та ДП "Завод залізобетонних виробів" укладено два договори купівлі-продажу, відповідно до яких ДП "Завод залізобетонних виробів" придбало у власність нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, які розташовані у м. Світловодську на вул. Героїв Чорнобиля, 29 і 32.
28.02.2017 до зазначених договорів сторони склали акти прийому-передачі нерухомого майна.
Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ДП "Завод залізобетонних виробів" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4.4. Як установив суд першої інстанції, за змістом договорів зазначено, що земельна ділянка, на яких розташовано нерухоме майно, перебуває на праві постійного користування згідно з Державним актом про право постійного користування, виданим 15.06.1993 виконавчим комітетом Світловодської міської ради загальною площею 14,5666 га та згідно з Державним актом, виданим 15.12.2011 Власівською селищною радою загальною площею 2433,4 м2 кадастровий номер 3510900000:50:163:0027.
Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Комсомольська, 29 у м. Світловодську площею 14,9657 га видано Закритому акціонерному товариству "Об`єднання Дніпроенергобудпром".
4.5. Згідно з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2009 у справі № 14/291 за позовом Закритого акціонерного товариства "Об`єднання Дніпроенергобудпром" до Світловодської міської ради та до ДП "Завод залізобетонних виробів" визнано за Закритим акціонерним товариством "Об`єднання Дніпроенергобудпром" право постійного користування на земельну ділянку на вул. Комсомольська, 29 у м. Світловодську площею 14,9657 га.
4.6. Відповідно до рішення шостої сесії Світловодської міської ради сьомого скликання від 14.01.2016 № 79, яке вступило в силу 04.02.2016, вулицю Комсомольську перейменовано на вулицю Героїв Чорнобиля.
4.7. За заявою ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром" уповноваженими суб`єктами розроблено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
4.8. Згідно з рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 10.05.2016 № 380 присвоєно поштову адресу земельній ділянці з кадастровим номером 3510900000:50:163:0027.
4.9. Земельні ділянки з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027 зареєстровано в Державному земельному кадастрі.
4.10. Відповідно до рішення Світловодської міської ради від 02.07.2017 № 1298 на підставі заяви ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром" припинено право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027 на вул. Героїв Чорнобиля, 29 та вул. Героїв Чорнобиля, 32 у м. Світловодську ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром". Земельні ділянки вилучено з постійного користування ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром" та віднесено їх до земель запасу Світловодської міської ради.
4.11. 25.02.2020 ДП "Завод залізобетонних виробів" звернулось до Світловодської міської ради із заявою про розгляд питання щодо передачі в постійне користування земельних ділянок з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027.
4.12. Згідно з рішенням Світловодської міської ради від 02.06.2020 № 2008 відмовлено ДП "Завод залізобетонних виробів" у передачі в постійне користування земельних ділянок з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027.
4.13. 28.12.2020 ДП "Завод залізобетонних виробів" звернулося до Світловодської міської ради із заявою про надання в постійне користування земельних ділянок, у тому числі з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027, в порядку переходу права користування згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України для обслуговування нерухомого майна та про скасування рішень міської ради № 2006, № 2007, № 2008 від 02.06.2020.
4.14. Згідно з рішенням Світловодської міської ради від 20.01.2021 № 121 скасовано рішення Світловодської міської ради від 02.06.2020 № 2008 та вирішено передати ДП "Завод залізобетонних виробів" у постійне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027 у зв`язку з переходом права власності на об`єкти нерухомості, які знаходяться на вказаних земельних ділянках.
4.15. На підставі зазначеного рішення право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027 зареєстровано за ДП "Завод залізобетонних виробів" 21.01.2021 (номери записів про інше речове право 40217925, 40217985), що підтверджується наданою до справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .
Згідно з Інформацією щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3510900000:50:040:0061, 3510900000:50:163:0027 також зареєстровано право комунальної власності (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 2267098335109, 933925635109) та наявні відомості про реєстрацію права постійного користування за попереднім землекористувачем ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром" і про припинення вказаного права на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 02.07.2017 № 1298.
4.16. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП "Завод залізобетонних виробів" та про скасування державної реєстрації з припиненням речового права на земельні ділянки.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 912/1099/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Завод залізобетонних виробів" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022 у справі № 912/1099/22, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 13.06.2023.
Верховний Суд постановив ухвалу від 04.07.2023 у справі № 912/1099/22, якою зупинив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Завод залізобетонних виробів" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022 у справі № 912/1099/22 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Суд установив, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 справу № 925/1133/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11.06.2024 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 925/1133/18 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2024.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 у справі № 912/1099/22 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Завод залізобетонних виробів" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2022 у справі № 912/1099/22.
З урахуванням наведених обставин зупинення провадження за касаційною скаргою ДП "Завод залізобетонних виробів" ця справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади до відповідачів про визнання недійсним рішення Світловодської міської ради про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП "Завод залізобетонних виробів" та скасування державної реєстрації з припиненням речового права на земельні ділянки. Позовна заява обґрунтована, зокрема, тим, що ДП "Завод залізобетонних виробів" не є суб`єктом, який може бути набувачем права постійного користування землею.
5.5. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.6. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
5.7. Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
5.8. У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
5.9. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
5.10. Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
5.11. Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
5.12. Згідно із частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, чинній як станом на момент укладення договорів купівлі-продажу від 28.02.2017 так і на момент прийняття рішення від 20.01.2021 № 121 Світловодською міською радою) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
5.13. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (частина 2 статті 92 Земельного кодексу України).
Станом на момент прийняття рішення від 20.01.2021 № 121 Світловодської міської ради змінено пункт "ґ" частини 2 статті 92 Земельного кодексу та передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
5.14. Право постійного землекористування є безстроковим і на відміну від права оренди може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України.
5.15. Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав припинення права користування землею, до яких належить, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України).
5.16. Отже, право постійного землекористування припиняється у зв`язку із набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
5.17. Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на момент укладення договорів купівлі-продажу від 28.02.2017) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.
5.18. У статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів купівлі-продажу від 28.02.2017) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).
5.19. Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18.
5.20. У справі, що розглядається, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що ДП "Завод залізобетонних виробів" набуло за договорами купівлі-продажу від 28.07.2017 право власності на нерухоме майно. Придбане у власність ДП "Завод залізобетонних виробів" нерухоме майно розташоване на земельних ділянках, які перебувають у комунальній власності Світловодської міської ради та які знаходились на праві постійного користування у продавця майна - ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром". Суд першої інстанції зазначив, що право постійного користування на земельні ділянки було припинено згідно з рішенням Світловодської міської ради № 1298 від 02.07.2017. ДП "Завод залізобетонних виробів" як власник нерухомого майна стало фактичним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані ці об`єкти, та набуло право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельними ділянками на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості. Проте суд першої інстанції, враховуючи положення статті 92 Земельного кодексу України, дійшов висновку, що ДП "Завод залізобетонних виробів" не може набувати право постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної форми власності. Тому суд першої інстанції зазначив, що рішення Світловодської міської ради від 20.01.2021 № 121 прийняте всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема статті 92 Земельного кодексу України.
Щодо вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельними ділянками, суд першої інстанції зазначив, що ці вимоги вимога є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого проведено реєстрацію прав. Посилаючись на частину 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд першої інстанції, зазначив, що цим Законом передбачена можливість скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що є підставою для припинення відповідного речового права, і наведене є ефективним способом захисту порушеного права.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Прокурора.
5.21. ДП "Завод залізобетонних виробів", не погоджуючись із судовими рішеннями у цій справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ДП "Завод залізобетонних виробів" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.22. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.23. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 (щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України); від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15 (щодо застосування статті 58 Конституції України); від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України); від 07.04.2021 у справі № 922/708/19, від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20 (щодо застосування частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру")
5.24. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.25. Вирішуючи питання щодо подібності правовідносин, Суд звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.