ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3611/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Вахрушева Олександра Павловича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (головуючий - Радіонова О.О., судді - Істоміна О. А., Медуниця О.Є.) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Білобородової Раїси Павлівни
до Фізичної особи-підприємця Вахрушева Олександра Павловича
про стягнення 283 592,13 грн
Історія справи
1. Фізична особа-підприємець Білобородова Раїса Павлівна (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Вахрушева Олександра Павловича (далі - відповідач) про стягнення 230 368 грн заборгованості з орендної плати та 53 224,13 грн пені.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, позов залишений без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позивач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 заяву відповідача про надання доказів та компенсацію судових витрат на правничу допомогу, подану до суду 18.12.2023, залишено без розгляду з підстави не надання доказів надсилання вказаної заяви іншій стороні.
4. 28.12.2023 відповідач повторно звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів понесених судових витрат на суму 40 000 грн та стягнення їх з позивача.
5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 вказане клопотання відповідача задоволено, стягнуто з позивача на користь відповідача 40 000 грн судових витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 ухвалу суду першої інстанції від 29.04.2024 скасовано, клопотання відповідача про компенсацію судових витрат залишено без розгляду.
7. Суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст клопотання про долучення доказів від 28.12.2023, встановив, що відповідач не просив суд поновити пропущений процесуальний строк, про що представник відповідача підтвердив у судовому засіданні. Суд зазначив, що саме по собі посилання на відповідну статтю та на підзаконні нормативно-правові акти, наведення цитат із законодавчих та інших актів або судову практику не свідчить, що перед судом порушується відповідачем питання про поновлення процесуального строку.
8. У зв`язку з чим з посиланням на приписи статті 118, частини 8 статті 129, частини 6 статті 130 ГПК України апеляційний суд констатував пропуск відповідачем п`ятиденного процесуального строку для подання доказів понесених ним судових витрат та відсутність клопотання про поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
9. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
10. Скаржник стверджує про помилкове ототожнення судом апеляційної інстанції встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України п`ятиденного строку на подання доказів із строком на звернення із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, який встановлений частиною 6 статті 130 цього Кодексу. Так, клопотання відповідача від 28.12.2023 є одночасно і клопотанням про долучення доказів понесених судових витрат і заявою з вимогою про компенсацію здійснених відповідачем витрат. У зв`язку з чим на ту частину заяви відповідача, яка стосується компенсації здійснених судових витрат, поширюється передбачений статтею 130 ГПК України п`ятнадцятиденний строк, який відповідачем не порушений.
11. У порушення частини 1 статті 119 ГПК України суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки ні викладеному в клопотанні від 28.12.2023 проханню відповідача визнати поважними причини пропуску п`ятиденного строку для подання доказів, ні обґрунтуванню поважності причин, чим проявив надмірний формалізм.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу
12. Законним та обґрунтованим є висновок апеляційного суду про залишення без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів понесених судових витрат, яке не містило клопотання про поновлення пропущеного п`ятиденного строку.
Позиція Верховного Суду
13. За частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить два взаємно суперечливі аргументи: (1) стверджує про те, що він не порушив встановлений частиною 6 статті 130 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання заяви про стягнення судових витрат; (2) зазначає про ненадання апеляційним судом оцінки поважності причин пропуску відповідачем п`ятиденного строку для подання доказів понесених судових витрат, який передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України.
15. Такі доводи скаржника є наслідком сформульованої ним позиції про те, що клопотання від 28.12.2023 містить у собі дві окремі процесуальні дії - заяву про долучення доказів понесених судових витрат та клопотання про розподіл судових витрат, кожна з яких врегульовується окремим процесуальним строком. Отже, за логікою відповідача, кожна з таких процесуальних дій повинна була бути розглянута судом апеляційної інстанції окремо із прийняттям судом щодо кожної з таких дій окремого процесуального рішення.
16. Верховний Суд відхиляє обидва аргументи скаржника як необґрунтовані, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо змісту клопотання відповідача від 28.12.2023 з огляду на таке.
17. Частиною 5 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
18. Відповідно до частини 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами 3- 5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.
19. Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.