ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/17146/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" арбітражного керуючого Карасюка О. В. та представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" - Брижан А. С.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф" - Широноса Є. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024
у справі № 910/17146/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Клієнт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог та процесуальних дій
Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф" (далі - ТОВ "Видавництво "Букшеф", Кредитор) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" (далі - ТОВ "Якабу Трейд", Боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю у загальній сумі 14 309 883,04 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф" посилалось на невиконання Боржником своїх грошових зобов`язань перед Кредитором щодо оплати отриманого товару (друкованої продукції) за договорами поставки від 12.04.2021 №12/04 та №12/04-2 (далі - Договір поставки № 12/04 та Договір поставки № 12/04-2 відповідно).
Ухвалою від 20.11.2023 у справі № 910/17146/23 Господарський суд міста Києва прийняв заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначив підготовче засідання суду.
До підготовчого засідання до господарського суду надійшла також заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Клієнт" (далі - ТОВ "Сервіс Клієнт") про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" у зв`язку із непогашеною заборгованістю у загальній сумі 3 997 037,27 грн.
Ухвалою від 25.12.2023 Господарський суд міста Києва приєднав заяву ТОВ "Сервіс Клієнт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф" до ТОВ "Якабу Трейд" у справі 910/17146/23; присвоїв об`єднаній справі № 910/17146/23.
Відтак предметом розгляду підготовчого засідання були заяви ТОВ "Видавництво "Букшеф" та ТОВ "Сервіс Клієнт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд".
Водночас у відзиві на заяву Кредитора Боржник стверджував про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, посилаючись, серед іншого, на наявність між сторонами спору про право, існування можливих зв`язків ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором, а також походженням більшості продукції з країни-агресора та забороною її реалізації.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
14.02.2024 за результатом підготовчого засідання Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою:
відкрив провадження у справі № 910/17146/23 про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф";
визнав грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі 13 098 170,48 грн;
призначив розгляд грошових вимог ТОВ "Сервіс Клієнт" до Боржника в розмірі 3 997 037,27 грн у попередньому судовому засіданні;
ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном Боржника;
призначив розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Карасюка О. В.;
вирішив інші процедурні питання.
Ухвала суду мотивована обґрунтованістю та доведеністю грошових вимог Кредитора, а відтак наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відсутність спору про право, як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно частини шостої статті 39 КУзПБ, суд мотивував тим, що позов про визнання недійсним Договору (на підставі якого ґрунтуються вимоги Кредитора) Боржник подав після звернення ТОВ "Видавництво "Букшеф" із заявою про ініціювання процедури банкрутства.
Здійснивши відповідний запит до Служби безпеки України (далі - СБУ), місцевий господарський суд відхилив доводи Боржника щодо наявності можливих зв`язків Кредитора із державою-агресором як такі, що матеріалами справи не підтверджуються.
Крім того, аргументи Боржника про неможливість реалізації поставленої продукції за Договором у зв`язку з тим, що предметом поставки були книги, які видані російською мовою та/або які мають походження з держави-агресора, суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 94 "Про припинення видачі та зупинення дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора" виданий 06.03.2022 (далі - Наказ Держкомтелерадіо № 94), тобто після поставки товару за Договором поставки № 12/04.
Дійшовши висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф" (яка була поданою раніше), місцевий господарський суд, з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 висновків, вирішив за необхідне грошові вимоги ТОВ "Сервіс Клієнт" до Боржника, що містяться в приєднаній заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначити до розгляду в попередньому засіданні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 15.04.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Боржника без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024р. по справі № 910/17146/23 - без змін.
Суд апеляційної інстанції визнав правомірним відкриття місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство Боржника, погодившись з висновками як про обґрунтованість грошових вимог Кредитора, так і про відсутність спору про право чи інших підстав для відмови у відкритті провадження у такій справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Боржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у цій справі № 910/17146/23, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд".
Касаційну скаргу Боржник мотивує підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме:
- щодо застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ у вирішенні питання наявності спору про право (постанови Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 25.11.2020 у справі № 910/5799/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 13.12.2022 у справі № 910/862/22);
- щодо застосування норм пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (постанова Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №913/101/23).
Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних судових рішень, скаржник стверджує також про порушення судами норм процесуального права через неналежне з`ясування та врахування таких обставин:
(1) Боржник неодноразово наголошував на наявності між заявниками та Боржником спорів про право, що вирішуються у порядку позовного провадження, а саме у справах: № 910/17365/23 за позовом ТОВ "Якабу Трейд" до ТОВ "Видавництво "Букшеф" про визнання недійсним Договору поставки№ 12/04; №910/18358/23 за позовом ТОВ "Якабу Трейд" до Приватного підприємства "Рідна мова" (далі - ПП "Рідна мова"), третя особа ТОВ "Сервіс Клієнт", про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 8/2 від 16.08.2022, укладеного між ПП "Рідна мова" та ТОВ "Сервіс Клієнт"; № 910/10489/22 (в частині розгляду питання про розстрочення виконання судового рішення ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 - строком на три місяці до 23.02.2024);
(2) існування спору відносно укладеності Договору поставки № 12/04 (відсутність доказів щодо узгодження сторонами усіх істотних умов цього Договору);
(3) щодо недоведеності факту поставки Продукції, виникнення/ настання строку оплати за таку Продукцію, та, як наслідок, - недоведеності ТОВ "Видавництво "Букшеф" безспірності заборгованості (86 видаткових накладних із 136-ти підписані фізичними особами, які не є уповноваженими особами ТОВ "Якабу Трейд"); акт звірки не може вважатися доказом в підтвердження наявності заборгованості Боржника, її розміру, визнання Боржником такої заборгованості тощо, оскільки директор Боржника не мав повноважень відносно підписання означеного документу (з огляду на розмір зазначеної в Акті заборгованості - понад 12 млн грн);
(4) наявними у справі доказами підтверджено, що Продукція за Договором поставки № 12/04 є російськомовною, частково має походження з території держави-агресора. При цьому законодавчо встановлена заборона на розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави агресора, зумовила неможливість задоволення вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф", що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора згідно імперативних приписів пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ТОВ "Видавництво "Букшеф" подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
За змістом наведених у відзиві доводів ТОВ "Видавництво "Букшеф" стверджує, що всі наведені скаржником постанови чітко декларують, що лише звернення боржника до суду із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора) до подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень частини шостої статті 39 КузПБ. Натомість, у цій справі суди встановили звернення Боржником із позовом про визнання недійсним Договору поставки після ініціювання кредитором справи про банкрутство. У цьому зв`язку ТОВ "Видавництво "Букшеф" доводить, що обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Касаційне провадження. Розгляд клопотань
19.04.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Якабу Трейд".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/17146/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Картере В. І. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу від 06.05.2024.
Ухвалою від 07.05.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Якабу Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/17146/23, призначив її до розгляду на 05.06.2024 о 11:15 год.
Ухвалами від 05.06.2024, 10.07.2024 та 31.07.2024 Верховний Суд оголошував перерву у судовому засіданні у справі № 910/17146/23 з розгляду касаційної скарги, востаннє до 14.08.2024 о 09:50 год.
У той же час 31.07.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Якабу Трейд" (Боржник) та ТОВ "Видавництво "Букшеф" (ініціюючий кредитор) надійшли заяви про затвердження мирової угоди, у яких заявники просили затвердити таку угоду між ними, провадження у справі № 910/17146/23 припинити, а прийняті у цій справі ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 визнати нечинними.
У судовому засіданні 14.08.2024 взяли участь розпорядник майна Боржника, представники ТОВ "Якабу Трейд" та ТОВ "Видавництво "Букшеф", які підтримали клопотання про затвердження мирової угоди, а також надали пояснення по суті вимог та доводів касаційної скарги.
Розгляд клопотань
Як зазначено вище, ТОВ "Якабу Трейд" та ТОВ "Видавництво "Букшеф" до початку розгляду касаційної скарги по суті подали до Верховного Суду заяви про затвердження мирової угоди, які були підтримані представниками заявників у судовому засіданні.
Розглянувши вказані заяви, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Згідно частини першої статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (частина друга статті 192 ГПК України).
Пунктом 7 частини першої статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Закон про банкрутство встановлював спеціальні умови і процедуру укладення мирової угоди у справі про банкрутство, суб`єктів, до компетенції яких належить прийняття рішення про укладення такої угоди та її підписання, інші особливості цієї процедури банкрутства, а також вказував на затвердження господарським судом мирової угоди як підставу припинення провадження у справі про банкрутство (статті 16, 36-40 Закону про банкрутство).
Втім, з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, з огляду на приписи пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
У зв`язку із введенням в дію КУзПБ та з урахуванням пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, втратив чинність Закон про банкрутство.
Як убачається з сукупного аналізу положень КУзПБ та пояснювальної записки до проекту цього акту, законодавець у цьому Кодексів прагнув об`єднати мирову угоду та санацію в єдину процедуру, виходячи з подібності правових механізмів відновлення платоспроможності боржника, отже включив правові інструменти, притаманні мировій угоді за Законом про банкрутство (відстрочка, розстрочка та прощення (списання) кредиторами боргів боржника), до положень КУзПБ, що регламентують процедуру санації.
Відтак, Верховний Суд зауважує, що виключення мирової угоди з переліку судових процедур, які застосовуються щодо боржника згідно зі статтею 6 КУзПБ, не може бути безумовною та достатньою підставою для застосування приписів статей 192, 193, пункту 7 частини першої статті 231 ГПК України при затвердженні судом мирової угоди у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном, позаяк ці норми процесуального закону регламентують укладення мирової угоди між сторонами спору (позивачем і відповідачем) у справі позовного провадження без урахування особливостей процедур банкрутства, визначених спеціальним законом (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № Б13/115-12).
Колегія суддів акцентує, що мирова угода в позовному провадженні є способом урегулювання спору між двома сторонами спору, у той час як у справах про банкрутство правовідносини сторін характеризуються множинністю інтересів різних учасників справи і саме тому законодавцем передбачено особливі механізми врегулювання таких правовідносин у різних процедурах банкрутства, а в окремих випадках заборонено застосування певних механізмів позовного провадження щодо окремих процедур банкрутства.
Порівняльний аналіз положень Закону про банкрутство, яким до введення в дію КУзПБ регламентувалося укладення мирової угоди, як окремої судової процедури у справі про банкрутство, та процесуальних приписів статей 46, 192 ГПК України щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору (позивачем і відповідачем) дає підстави для висновку про нетотожність, як правової природи мирової угоди у позовному провадженні та інституту мирової угоди у справі про банкрутство, так і змісту правовідносин, у яких ці інститути реалізовано.
Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.
Такі відносини не є інструментом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.
Отже, можливість застосування механізмів урегулювання спору, характерних для позовного провадження, яким вирішується спір між позивачем та відповідачем, зокрема, укладення в межах однієї з процедур банкрутства мирової угоди за нормами ГПК України, повинні визначатися судами, виходячи з особливостей відповідної судової процедури у справі про банкрутство та оцінюватися крізь призму, як окремих норм спеціального закону так і загальних засад інституту банкрутства, закріплених у КУзПБ (подібний за змістом висновок наведено у постанові Верховного суду від 09.07.2020 у справі № 910/26972/14).
При цьому КУзПБ, як і чинний до його прийняття Закон про банкрутство, слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Провадження у справі, що розглядається, перебуває на стадії (у процедурі) розпорядження майном Боржника.
Таким чином, на етапі розгляду наданої на затвердження мирової угоди щодо боржника застосовуються особливості провадження у процедурі розпорядження майном, визначені КУзПБ.
Частиною 14 статті 39 КУзПБ визначено, що з моменту відкриття провадження у справі, серед іншого, пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Відповідно до абзацу першого статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява кредитора з грошовими вимогами до боржника при подачі її до суду повинна бути оплачена судовим збором, розмір якого визначений у положеннях статті 4 Закону України "Про судовий збір".
У підпункті 10 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд враховує, що у цій справі, окрім ініціюючого кредитора ТОВ "Видавництво "Букшеф", з грошовими вимогами до Боржника звернулись також ряд інших конкурсних кредиторів (ТОВ "Сервіс Клієнт", ТОВ "Якабу", ТОВ "Якабу Піблішинг", ТОВ "Алло", ТОВ "Якабу Рітейл"), які за подання до господарського суду відповідних заяв були вимушені сплатити судовий збір у визначеному законом порядку та розмірі.
Водночас витрати кредитора на сплату судового збору належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, та підлягають включенню до реєстру вимог боржника відповідно до вимог статті 64 КУзПБ.
Однак, у випадку закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із затвердженням господарським судом на стадій розпорядження майном мирової угоди, укладеної лише між боржником та ініціюючим кредитором, майнові права інших кредиторів (щодо відшкодування судових витрат), які на час укладення такої угоди уже сплатили судовий збір за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника, будуть порушені.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.
Ураховуючи наведені вище мотиви та обставини цієї справи, заяви ТОВ "Якабу Трейд" та ТОВ "Видавництво "Букшеф" про затвердження мирової угоди задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про продовження розгляду касаційної скарги по суті.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
12.04.2021 ТОВ "Видавництво "Букшеф" (продавець) та ТОВ "Якабу Трейд" (покупець) уклали Договір поставки № 12/04 та Договір поставки №12/04-2.
За умовами Договору поставки №12/04-2:
- продавець зобов`язався передавати у власність покупця друковану продукцію, а покупець приймати та оплачувати таку продукцію (пункт 1.1 Договору);
- продукція поставляється покупцеві окремими партіями відповідно до замовлень покупця, які визначають строк, місце поставки, асортимент (назву, автора, серію), кількість продукція. Замовлення надається електронною поштою або по факсу. Прийняття замовлення підтверджується продавцем (пункт 1.2 Договору);
- моментом поставки продукції вважається фактична передача продукції та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних (пункт 2.4 Договору);
- при передачі продукції видаткові накладні оформляються в двох примірниках (пункт 3.1 Договору);
- перехід права власності на продукцію та ризик випадкової загибелі продукції відбувається в момент фактичної передачі продукції покупцю та підписання сторонами видаткових накладних (пункт 4.1 Договору);
- відпускна ціна одиниці продукції та загальна вартість продукції зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна договору складається з суми вартості окремих партій продукції, що поставляються відповідно до умов договору (пункт 5.1 Договору);
- оплата здійснюється раз на тиждень, сумарно за всі реалізовані покупцем товари протягом звітного (попереднього) тижня (пункт 5.2 Договору);
- оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, і днем здійснення платежу та днем виконання платіжного зобов`язання покупцем є день, в який сума, що підлягає оплаті, надійде на поточний рахунок продавця (пункт 5.3 Договору);
- щоквартально не пізніше 20-го числа першого місяця наступного кварталу продавець готує акт звірки взаєморозрахунків та направляє його покупцю, який протягом одного тижня, за відсутності зауважень, підписує його та направляє продавцю. Форма акту передбачена додатковим № 1 до Договору (пункт 5.4 Договору);
- у випадку порушення строків оплати партії продукції (п. 5.2) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 8.2 Договору);
- у випадку, якщо покупець прострочив строк оплати партії продукції (п. 5.2) більше ніж на 10 днів, продавець має право вимагати від покупця сплати на свою користь штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 8.3 Договору);
- всі повідомлення надсилаються сторонами за вказаними в договорі реквізитами. Повідомлення вважаються надісланими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом або телеграфом, вручені кур`єром під розписку, або надіслані електронною поштою, факсимільним зв`язком з обов`язковим зворотнім повідомленням про одержання (пункт 15.1 Договору).
Суди встановили, що оскільки ТОВ "Якабу Трейд" оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснило, ТОВ "Видавництво "Букшеф" зверталося з відповідним позовом до суду.
Господарський суд міста Києва рішенням від 27.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі 910/10489/22, задовольнив частково позов ТОВ "Видавництво "Букшеф" та стягнув на його користь з ТОВ "Якабу Трейд" 1 307 982,28 грн боргу, 238 536,04 грн пені, 145 550,52 грн штрафу, 204 611,84 грн інфляційних втрат, 28 450,21 грн судового збору; в іншій частині позову - відмовив.
Як установлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі 910/10489/22, борг ТОВ "Якабу Трейд" становить 1 307 982,28 грн, складовими якого є: борг за реалізовану продукцію за період з 14.02.2022 по 20.02.2022 (звіт надіслано 22.02.2022) у розмірі 968 505,39 грн (1 116 028,77 грн - 145 291,28 грн - 2 232,1 грн); борг за реалізовану продукцію за період з 21.02.2022 по 27.02.2022 (звіт надіслано 26.04.2022) у розмірі 247 443,26 грн; борг за реалізовану продукцію за період з 28.02.2022 по 06.03.2022 (звіт надіслано 07.02.2022) у розмірі 17 197,64 грн; борг за реалізовану продукцію за період з 12.09.2022 по 18.09.2022 (звіт надіслано 19.09.2022) у розмірі 74 835,99 грн.
26.07.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22 видано наказ.
28.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарченком В. Г. (далі - Приватний виконавець) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 №910/10489/22.
Ухвалою від 11.12.2023 Господарський суд міста Києва відмовив ТОВ "Якабу Трейд" у задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 таким, що не підлягає виконанню.
Іншою ухвалою від 11.12.2023 Господарський суд міста Києва задовольнив частково заяву ТОВ "Якабу Трейд" про розстрочення виконання рішення суду; розстрочив на 3 (три) місяці виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22 в частині стягнення 915 379,78 грн, стягнувши до 23.12.2023 - 305 126,56 грн, до 23.01.2024 - 305 126,61 грн, до 23.02.2024 - 305 126,61 грн.
При цьому з ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/10489/22 вбачається, що Приватний виконавець в період з 31.07.2023 по 15.11.2023 списав з рахунків боржника 1 202 264,19 грн.
З урахуванням наведеного та норм 331 ГПК України суди встановили, що грошові вимоги ТОВ "Видавництво "Букшеф" в розмірі 1 211 712,56 грн ґрунтуються на рішенні Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22, виконання якого в частині залишку боргу в розмірі 915 379,78 грн розстрочено на три місяці до 23.02.2024.
Відтак, станом на дату розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ "Видавництво "Букшеф" судом першої інстанції, строк оплати заборгованості за Договором поставки № 12/04-2, підтвердженої рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22, не настав.
У цьому зв`язку судами попередніх інстанцій прийнято до уваги, що ТОВ "Якабу Трейд" зверталося до Приватного виконавця з пропозицією звернути стягнення на наявне майно в рахунок погашення боргу перед ТОВ "Видавництво "Букшеф" за Договором поставки. Відповідна пропозиція щодо звернення стягнення на наявне майно боржника також викладена у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Проте, оскільки стягнуті на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22 грошові кошти з ТОВ "Якабу Трейд" не входять до складу грошових вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф", які підлягають визнанню, судами відповідні обставини щодо звернення стягнення на наявне майно боржника не досліджувались.