ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 205/1577/20
провадження № 51-1910 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тернопіль, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Табаров Сквирського р-ну Київської області,
виправданих за пред`явленим їм обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02 липня 2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК та виправдано за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
3. Київський апеляційний суд ухвалою від 10 січня 2024 року вирок місцевого суду залишив без змін.
4. Органом досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачувалися в тому, що 06 липня 2013 року приблизно о 15 годині, перебуваючи в лісосмузі, розташованій між коліями залізничної дороги на відстані приблизно 300 м до посадочної станції "Борщагівка" Південно-Західної залізниці в м. Києві, в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою, вчинили умисне вбивство ОСОБА_10 .
5. Так, цього дня ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та невстановлений досудовим слідством чоловік на ім`я " ОСОБА_12" прибули до зупинки трамваїв " АДРЕСА_2 з метою проведення дозвілля, по залізничних коліях пішли до лісопосадки, яка знаходиться між коліями залізничної дороги, на відстані приблизно 300 метрів від посадочної станції "Борщагівка" Південно-Західної залізниці, розташованої в Святошинському районі міста Києва, де на галявині стали розпивати принесені з собою спиртні напої. В цей час до них підійшов їхній знайомий ОСОБА_10 та всі разом стали розпивати спиртні напої.
6. В ході розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, під час якого ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_10 відійти в бік, на що останній погодився і разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відійшли на декілька метрів від галявини, де продовжили конфлікт. В цей час у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, чим вступили в попередню злочинну змову. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, ОСОБА_9, перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_8, пішов до галявини, де продовжували відпочивати ОСОБА_11 та невстановлена слідством особа на ім`я " ОСОБА_12", взяв невстановлений слідством гострий предмет та повернувся до ОСОБА_10 і ОСОБА_13 .
7. Реалізуючи свій злочинний умисел та маючи при собі невстановлений слідством гострий предмет, ОСОБА_9 з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10, утримуючи невстановлений слідством гострий предмет в руці, умисно наніс ним один удар в ділянку грудної клітини останнього, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення в ділянці живота з права.
8. Коли, від нанесеного ОСОБА_9 удару ОСОБА_10 почав нахилятись до низу, ОСОБА_8, перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_9, з метою продовження своїх злочинних дій, спрямованих на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, витягнув зі свого одягу невстановлений слідством гострий предмет та, утримуючи його в руці, умисно наніс проникаюче різане поранення в ділянку шиї ОСОБА_10 з пошкодженням трахеї, стравоходу і правої загальної сонної артерії. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 помер на місці. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 23 вересня 2013 року № 1993 смерть ОСОБА_10 настала від проникаючих поранень в ділянки шиї та живота з ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.
9. Після вчинення злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з місця втекли, однак згодом були викриті та затримані працівниками міліції.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
10. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
11. На обґрунтування своїх доводів, прокурор зазначає, що зібрані у кримінальному провадженні докази обвинувачення є належними, допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9, однак у своїй сукупності вони не отримали правильної оцінки судами відповідно до вимог ст. 94 КПК, окремі докази безпідставно визнані недопустимими, зокрема зазначає про теке:
- показання ряду свідків вказують на наявність у потерпілого конфліктних відносин на роботі, його способу життя, місця перебування до вчинення злочину, інші обставини, які у сукупності з іншими доказами підтверджують обставини, що підлягають доказуванню;
- показання свідка ОСОБА_14, який був понятим при проведенні слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 підтверджують час, місце, спосіб, обставини вчинення злочину, добровільність позиції підозрюваного;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 10 липня 2013 року за участі підозрюваного ОСОБА_9 підтверджуються обставини вчинення злочину, однак суд надав йому критичну оцінку не вмотивувавши у цій частині свого рішення;
- протоколами огляду місця події підтверджуються місце та знаряддя вчинення злочину, що у сукупності з іншими доказами доводять винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- відповідно до протоколу пред`явлення речей до впізнання від 05 жовтня 2013 року, ОСОБА_15 упізнав ланцюжок, вилучений у ОСОБА_8, як такий, що схожий на ланцюжок потерпілого;
- показання свідка ОСОБА_11, допитаної слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК, суд безпідставно визнав недопустимим доказом через відсутність захисника, разом із тим, неприбуття сторони належним чином повідомленої про час і місце проведення судового засідання для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню допиту;
12. Зазначені обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч вимог статей 94, 370, 419 КПК не надав належної оцінки всім доводам апеляційної скарги, не усунув порушень допущених судом першої інстанції, необґрунтовано відхилив апеляційну скаргу та залишив вирок без змін.
Позиції учасників судового провадження
13. Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Захисники заперечували щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
14.Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
15. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
16. Положеннями ст. 94 КПК встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
17. Частиною 2 ст. 419 КПК визначено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
18. Прокурор у поданій касаційній скарзі зазначає про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, не проаналізував наявні в справі докази, необґрунтовано відхилив апеляційну скаргу та залишив вирок без змін.
19. Проте Суд із такими доводами не погоджується з огляду на таке.
20. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
21. За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
22. Положенням ст. 17 КПК визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
23. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.