ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 334/2000/21
провадження № 61-3584св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2023 року в складі судді Коломаренко К. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року в складі колегії суддів: Гончар М. С., Дашковської А. В., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила: встановити факт проживання її однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з лютого 2015 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати автомобіль марки RENAULT SANDERO, легковий, колір синій, ГРЗ НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2016 року випуску, двигун № НОМЕР_3, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, та грошовий вклад, відкритий на ім`я ОСОБА_4 09 квітня 2019 року в АТ КБ "ПриватБанк" за договором SAMDNWFD0072298449701, майном, набутим в період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та визнати за нею право власності на частину вказаного майна.
Позов мотивований тим, що вона проживала разом з ОСОБА_4 з лютого 2015 року по день його смерті однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки в цьому не було потреби. Проживаючи разом в належному їй на праві власності будинку АДРЕСА_1, вони піклувались один про одного, проводили разом дозвілля, мали взаємні права та обов`язки, які притаманні чоловіку і дружині. Вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, у період проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу придбали автомобіль марки RENAULT SANDERO, легковий, колір синій, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2016 року випуску, двигун № НОМЕР_3, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, а також поклали на депозит в АТ КБ "Приватбанк" грошові кошти у сумі 150 000,00 грн. ОСОБА_4 спілкувався з її родичами, а вона їздила до його родичів та матері ОСОБА_5, яка проживала в квартирі АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в смт Балабине Запорізького району Запорізької області. Вона здійснила поховання чоловіка, розпорядилася деякими речами померлого.
За життя ОСОБА_4 заповіт не склав та після його смерті із заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернулися вона, його матір ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_3 .
У грудні 2020 року вона зверталася до Запорізького районного суду Запорізької області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, проте під час розгляду вказаної справи матір чоловіка ОСОБА_6 подала до суду свої заперечення, тому ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09 березня 2021 року залишено без розгляду її заяву у зв`язку з існуванням спору про право та роз`яснено право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Факт її проживання з ОСОБА_4 як подружжя підтверджується актом за місцем проживання, складеним в присутності сусідів та депутата селищної ради. Проживаючи разом з позивачем, її чоловік уклав декларацію з лікарем за місцем їх проживання, а саме: в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Оскільки автомобіль та грошовий вклад в АТ КБ "ПриватБанк" є їх спільним майном, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року, позов задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з лютого 2015 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано автомобіль марки RENAULT SANDERO, легковий, колір синій, ГРЗ НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2016 року випуску, двигун № НОМЕР_3, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, та грошовий вклад, відкритий на ім`я ОСОБА_4 09 квітня 2019 року в АТ КБ "ПриватБанк" за договором SAMDNWFD0072298449701, майном, набутим в період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину вказаного майна, а саме, на частку автомобіля марки RENAULT SANDERO, легковий, колір синій, ГРЗ НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2016 року випуску, двигун № НОМЕР_3, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, та частку грошового вкладу, відкритого на ім`я ОСОБА_4 09 квітня 2019 року в АТ КБ "ПриватБанк" за договором SAMDNWFD0072298449701.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з доведеності факту спільного проживання позивача з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з лютого 2015 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Під час спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу вони придбали автомобіль марки RENAULT SANDERO, 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_2, а також 09 квітня 2019 року ОСОБА_4 відкрив у ПАТ КБ "ПриватБанк" депозитний рахунок за договором № SAMDNWFD0072298449701, на якому наявні грошові заощадження у розмірі 150 000,21 грн.
З урахуванням наведеного, вказане майно та грошові кошти є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 й за позивачем підлягає визнанню право власності на їх частину.
Обставин, які б давали підстави для відступу від рівності часток подружжя, судом не встановлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм прав без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року в справі № 588/350/15- ц, від 27 лютого 2019 року в справі № 522/25049/16-ц, від 25 листопада 2019 року в справі № 172/352/15-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 490/4949/17, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 01 вересня 2021 року в справі № 755/16466/19, від 08 грудня 2021 року в справі № 531/295/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди неправильно застосували статтю 74 СК України, не надали належну оцінку правовим підстава позову та зібраним у справі доказам.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження спільного проживання позивача з ОСОБА_4 однією сімʼєю без реєстрації шлюбу саме з лютого 2015 року. Надані ОСОБА_1 документи на підтвердження її вимог датовані 2019-2020 роками, зокрема укладена декларація з лікарем, придбання морозильної камери за адресою місця проживання позивача. ОСОБА_1 також не довела наявність з ОСОБА_4 спільного бюджету, ведення спільного побуту, а відтак, й існування відносин, притаманних подружжю.
З урахуванням наведеного, в судів були відсутні підстави для визнання спірного майна набутим в період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та його поділу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
06 травня 2024 року справа № 334/2000/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Балабине Запорізької області помер ОСОБА_4 .