ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 712/9724/20
провадження № 61-1030св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Черкаська міська рада, ОСОБА_2,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області міськрайонне управління у Черкаському районі та м. Черкасах, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Марцішевської О. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області міськрайонне управління у Черкаському районі та м. Черкасах (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області МРУ у Черкаському районі та м. Черкасах), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2006 року він набув у власність 13/50 частини домоволодіння, розташованого на земельній ділянці фактичною площею 2 018 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Між співвласниками вказаного домоволодіння склався порядок користування земельною ділянкою. Вказував, що йому, серед іншого, належить сарай літ. "Н", який є узаконеною капітальною спорудою та складовою частиною предмету договору від 12 грудня 2006 року.
Сусідня земельна ділянка площею 0,0256 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, надана у власність ОСОБА_9 відповідно до пункту 1.1 рішення Черкаської міської ради від 10 червня 2010 року № 5-706, на підставі якого 30 серпня 2010 року видано державний акт серії ЯК № 416641 з присвоєнням кадастрового номера 7110136700:03:017:0060. 23 вересня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 .
Позивач указував, що під час підготовки до приватизації ділянки за адресою АДРЕСА_1 та проведенні землевпорядних робіт виявлено, що межа сусідньої земельної ділянки, кадастровий номер 7110136700:03:017:0060 пролягає безпосередньо на відстані 0,05 м від стіни сараю літ "Н".
Спір виник між сторонами при відновленні меж земельних ділянок на місцевості через те, що землевпорядна організація невірно встановила координати земельних ділянок позивача і відповідача, що потягнуло за собою накладення земельних ділянок та зміщення межі між ними.
Стверджував, що власник домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1, не проводив узгоджень та підписання актів суміжних користувачів на момент приватизації ділянки, розташованої на АДРЕСА_2 .
Помилки, допущені у землевпорядній документації, порушують його права щодо землекористування та в подальшому оформлення права власності на земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_1 та перебуває у його користуванні. Тому необхідно привести у відповідність правовстановлюючі документи відповідача та заново внести відомості про земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_2 до Державного земельного кадастру.
Вказував, що у кінці 2019 року він звернувся до відповідача з приводу реконструкції відмостки між сараєм літ. "Н" та її сараєм. Після початку реконструкції відмостки, ОСОБА_2 у квітні, травні 2020 року звинуватила його у посяганні на її власність, а у липні 2020 року виконала ці роботи самостійно, однак без врахування його потреб. Указаними протиправними діями йому спричинено моральну шкоду.
Позивач уважав, що проведена реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:017:0060 порушує його право користування своєю власністю, оскільки вказана земельна ділянка накладається на ділянку, якою користується він.
Збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 серпня 2010 року серії ЯК № 416641, виданий Черкаською міською радою, на земельну ділянку розміром 0,0256 га на підставі пункту 1.1 рішення Черкаської міської ради від 10 червня 2010 року № 5-706 "Про передачу громадянам земельних ділянок у власність" з кадастровим номером 7110136700:03:017:0060, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2023 року - без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не підтвердив факт набуття ним у встановленому законом порядку, станом на момент прийняття оспорюваного рішення Черкаської міської ради від 10 червня 2010 року № 5-706, права користування земельною ділянкою, розташованою на АДРЕСА_1 чи встановлення меж цієї ділянки поза місцем розташування належних позивачу житлового будинку та надвірних споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .
План ділянки у технічному паспорті щодо фактичного користування співвласниками домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1, та доводи позивача про розроблення за замовленням співвласниці ОСОБА_10 технічної документації для видачі державного акта на право постійного користування ділянкою не підтверджують факт виникнення у позивача права спільного користування з іншими співвласниками ділянкою площею 2 018 кв. м, розташованої на АДРЕСА_1 станом на момент прийняття оспорюваного рішення Черкаською міською радою 10 червня 2010 року № 5-706, оскільки згідно зі статтями 125, 126 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення, правовстановлюючими документами на право користування ділянкою визначені державні акти, видані на підставі рішення міської ради.
Суд уважав обґрунтованим висновок судової експертизи про те, що на момент реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:017:0060, відведеної за спірним рішенням ОСОБА_9 з подальшим набуттям у власність відповідачем ОСОБА_2, межі земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, не були встановлені, а тому не можуть накладатись.
Крім того, на підтвердження погодження меж у процедурі приватизації земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, співвласником якої на той час була ОСОБА_9, відповідач ОСОБА_2 долучила до справи акт визначення та погодження межі земельної ділянки від 24 грудня 2009 року за підписом від імені позивача із зазначенням дійсних реквізитів його паспорту. Факт підроблення підпису від імені позивача чи інших відомостей акта не підтверджений висновком експертизи, вказаний доказ не є спростований позивачем.
Суд дійшов висновку, що позивач не довів, що орган місцевого самоврядування ухвалив оспорюване рішення з порушенням чинного законодавства та не довів порушення цим рішенням і оспорюваним актом прав та законних інтересів позивача, тому позбавлення права власності відповідача за встановлених обставин буде становитиме необґрунтоване втручання у його право власності.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що на даний час замість сараю літ. "Н", який був складовою частиною договору купівлі-продажу 13/50 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд на АДРЕСА_1 від 12 грудня 2006 року, існує гараж літ. "Н" за адресою: АДРЕСА_3, який є новим будівництвом. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до завершення будівництва, з урахуванням приписів статті 331 ЦК України, передчасним є посилання позивача про перешкоди у користуванні вказаною власністю.
Крім того, суд апеляційної інстанції указав, що правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.
Короткий зміст касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Соснівського районного суду м. Черкаси, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У лютому 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18).
Інші доводи касаційної скарги в цілому зводяться до наступного:
- суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема, висновку судової земельно-технічної експертизи від 25 листопада 2022 року, акту встановлення меж земельної ділянки та погодження меж земельної ділянки відповідача, який є сфальсифікованим;
- порушено право користування нерухомим майно позивача - сараєм літ. "Н"; внаслідок дій відповідача фактично втрачено права власності на цей сарай (гараж Н).
Касаційна скарга містить доводи щодо заперечень на ухвали судів першої та апеляційної інстанції, а саме:
- ухвала суду першої інстанції від 27 липня 2021 року постановлена з надмірним формалізмом, суд безпідставно суттєво скоротив перелік питань, поставлених на вирішення судової земельно-технічної експертизи; фактично були залишені лише ті питання та в такому викладенні, що відповіді на них були завідомо негативними;
- ухвалами суду першої інстанції від 18 квітня 2023 року та від 03 серпня 2023 року безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків, залучення фото- відео доказів, призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи, поновлення строку для надання додаткових доказів;
- ухвалою від 17 липня 2021 року суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач виклав вимогу про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями
- суд апеляційної інстанції відмовив у долученні письмового доказу - експертного висновку, складеного 19 жовтня 2023 року на замовлення позивача, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення, однак з цього питання жодної ухвали не постановив.
Судами не враховано положення статі 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, оскільки до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком. Внаслідок оспорюваного рішення та правовстановлюючого документу, виданого відповідачу, він позбавлений можливості реалізувати своє право, передбачене статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України. Отже, існує необхідність одночасного розгляду спору щодо справедливого і законного встановлення меж та спору щодо усунення перешкод у користуванні нерухомістю.
Заявник указує, що суди попередніх інстанцій трактують положення закону щодо застосування позовної давності на користь відповідача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року Черкаська міська рада подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням матеріальних норм права та без порушень процесуальних норм права.
У лютому 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шаповал О. В. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без змін, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням матеріальних норм права та без порушень процесуальних норм права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Черкаської міської ради від 22 травня 2000 року № 497 "Про передачу громадянам земельних ділянок у власність" ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 надано у користування земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 076 кв. м, із яких: 1 000 кв. м - у постійне користування для обслуговування існуючого жилого будинку, господарських будівель і споруд, 1 076 кв. м - у тимчасове користування строком на один рік під город без права забудови.
Пунктом 3 вказаного рішення зобов`язано власників домоволодінь у місячний термін після прийняття рішення внести зміни у плани землекористувань та кварталів, укласти з міською радою договори про тимчасове користування землею (у тому числі на умовах оренди).
12 грудня 2006 року, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_1 набув у власність 13/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованих на АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 2 018 кв. м.
Житлова площа будинку - 203,2 кв. м, літ. "А1"; надвірні споруди: сарай літ. "Б", погріба: літ. "Г", "Гʼ", "Г2", "Г3", сараї: літ. "В", "К", "Д", "И", "Н", вбиральні: літ. "Иʼ", "О", "М", огорожа № 1, 4, 5, водоколонка № 2, 3, 6, навіс - літ. "З".
Відповідно до технічного паспорта від 04 грудня 2006 року фактична площа землекористування на АДРЕСА_1 становить 2 018 кв. м.
Іншими співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 - по 17/400 частини кожний на підставі договору дарування від 03 листопада 2011 року, ОСОБА_3 - 3/15 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01 серпня 2001 року, ОСОБА_8 - 37/100 частини на підставі свідоцтва про спадщину від 20 липня 2011 року. Між співвласниками домоволодіння склався фактичний порядок користування будинком та надвірними спорудами, згідно з яким у користуванні позивача перебував, серед іншого, сарай літ. "Н", розміри якого відповідно до технічного паспорта від 04 грудня 2006 року, - 6,04х3,85.
Найменування вулиці Пушкіна змінено на ОСОБА_16 .
Із ділянкою, на якій розташоване домоволодіння на АДРЕСА_1, межує ділянка домоволодіння, розташована на АДРЕСА_2 .
Згідно з актом встановлення меж земельної ділянки та прийомки-передачі межових знаків на зберігання, складеного 24 грудня 2009 року та підписаного від імені суміжних землекористувачів ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, затвердженого представником Черкаської міської ради - заступником директора Департаменту-начальником управління земельних ресурсів та землеустрою Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_9 визначено та погоджено межі земельної ділянки площею 256 кв. м на АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 1.1 рішення Черкаської міської ради від 10 червня 2010 року № 5-706 "Про передачу громадянам земельних ділянок у власність" земельну ділянку площею 256,0 кв. м, розташовану на АДРЕСА_2 надано безоплатно у власність ОСОБА_9 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
30 серпня 2010 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 416641 на підставі рішення Черкаської міської ради від 10 червня 2010 року № 5-706 "Про передачу громадянам земельних ділянок у власність" і присвоєний кадастровий номер 7110136700:03:017:0060. За даними Національної кадастрової системи право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_17, а з 23 вересня 2013 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. Нерухоме майно, розташоване на АДРЕСА_2, успадкував її син - ОСОБА_17 .
ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23 вересня 2013 року, укладеного з ОСОБА_17, набула у власність житловий будинок: літ. "А-І", "а", "а(1)", вбиральню - літ. "Б", сарай: літ. "В", "г", теплицю - літ. "Г", літню кухню - літ. "Д", погріб пд, погріб пд (1), огорожу № 1,2,3,4,5, розташовані на АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:017:0060 площею 256,0 кв.м на АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності відповідач зареєструвала 23 вересня 2013 року.
12 жовтня 2020 року співвласники домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1, уклали договір про поділ домоволодіння та здійснили розподіл земельної ділянки.
30 січня 2021 року ОСОБА_8 зареєстрував право власності на житловий будинок з прибудовами: літ. "А-1", "А6-1", "А2", "А3", загальною площею 97,5 кв. м, житловою площею 56,6 кв. м, сарай - літ. "Вв", льох - літ. "Г3", водоколонка № 2, ворота № 1, 7, огорожа № 8 на АДРЕСА_4 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 12 жовтня 2022 року.
15 лютого 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на житловий будинок з прибудовами: літ. " А-1", "А3-1", льох - літ. "Г2", сарай - літ. "Д", гараж - літ. "Н", ворота № 1, 9, огорожа № 9 на АДРЕСА_3 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 12 жовтня 2022 року.
15 лютого 2021 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на житловий будинок - літ. "А-1", "А2-1", "а1", "а4" загальною площею 59,5 кв. м, житловою площею 29,9 кв. м, сарай - літ. "В", погріб - літ. "Г", вбиральня - літ. "О", водоколонка № 6, огорожа № 1 на АДРЕСА_5 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 12 жовтня 2022 року.
05 березня 2021 року ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 зареєстрували право власності по 1/4 частки кожен на житловий будинок: літ. "А-1", "А4-1", "А5-1" загальною площею 51,6 кв. м, житловою - 27,8 кв. м, сарай: літ. "Б", "И", "П", навіс - літ. "З", ворота № 9, огорожа № 4, 5 на АДРЕСА_6 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 12 жовтня 2022 року.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 580/6466/21, залишеним без зміни постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 19 липня 2021 року № 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У решті позовних вимог відмовлено.
Адміністративні суди встановили наступні обставини:
- актом від 19 липня 2021 року № 22, складеним за результатами проведення планового (позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 добудував капітальну стіну до існуючої господарської будівлі (гараж літ. "Н") та влаштував підвальне приміщення без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а саме: повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, чим було порушено пункт 1 частини першої статті 34, частини другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" абзацу 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, пункту 7.2 ДБН А.3.1.-5:2016 "Організація будівельного виробництва";
- за результатами перевірки посадовою особою відповідача складений протокол про адміністративне правопорушення від 19 липня 2021 року та винесений припис від 19 липня 2021 року № 7, яким відповідач, з метою усунення виявлених порушень, вимагав від ОСОБА_1 усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства (розібрати капітальну стіну, привести до вимог чинного законодавства) до 20 вересня 2021 року;
- 27 липня 2021 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради винесено постанову № 4 у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою за порушення пункту 1 частини першої статті 34, частини другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" абзацу 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, пункту 7.2 ДБН А.3.1.-5:2016 "Організація будівельного виробництва" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5 100 грн;
- позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил здійснена на підставі скарги ОСОБА_2 ;
- будівництво капітальної стіни та влаштування підвалу є новим будівництвом, тому в цьому випадку підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, якою затверджений Перелік об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Враховуючи, що ОСОБА_1 не повідомив відповідача про початок виконання будівельних робіт з будівництва капітальної стіни та влаштування підвалу, які потребують отримання будівельного паспорта, постанова про застосування штрафу від 27 липня 2021 року № 4 винесена на законних підставах і скасуванню не підлягає. Оскільки позивач є власником житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3, він набув право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться;
- за вказаної обставини будівництво капітальної стіни та влаштування підвалу не є самовільним з тієї підстави, що здійснено на земельній ділянці, яка не знаходиться у користуванні ОСОБА_1 ;
- інші підстави, з яких будівництво є самовільним, відповідач не вказав;
- вказана підстава для знесення самовільного будівництва відсутня, тому припис від 19 липня 2021 року № 7 про усунення порушень шляхом розібрання капітальної стіни винесений без законної підстави і підлягає скасуванню.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/6466/21.
Із висновку експерта № 1129/21/1931-1937/22-23, складеного Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту 25 листопада 2022 року за результатами проведеної на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2021 року у справі № 712/9724/20 земельно-технічної експертизи, встановлено:
- фактичний порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2, що перебуває у власності ОСОБА_2, повністю відповідає правовстановлюючим документам - кадастровому плану земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:03:017:0060;