ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 210/2025/22
провадження № 61-4340cв24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Третя Криворізька державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Третьої Криворізької державної нотаріальної контори на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року в складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори та просив визнати незаконною та скасувати постанову нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори від 24 квітня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н. М. 03 вересня 2013 року за реєстровим номером 1633.
Позовна заява мотивована тим, що він є онуком ОСОБА_2
03 вересня 2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе належне їй майно заповіла на його користь. Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1633.
Цього ж дня ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла усе належне їй майно йому та ОСОБА_1 (її сину). Цей заповіт посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1639.
Після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в Третій Криворізькій державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа. 23 березня 2016 року він як спадкоємець за заповітом подав заяву до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Разом з тим, син ОСОБА_2, його біологічний батько ОСОБА_1, звернувся до суду з позов про визнання заповіту № 1639, складеного в тому числі на його ім`я, недійсним.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі від 20 березня 2019 року у справі № 755/10817/16-ц, яке постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року залишено без змін, визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_2 03 вересня 2013 року та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н. М., зареєстрований в реєстрі за № 1639.
Цей заповіт було скасовано на підставі статті 255 ЦК України, тому чинність попереднього заповіту, складеного на його ім`я та зареєстрованого в реєстрі за № 1639, згідно з частиною четвертою статті 1254 ЦК України відновлюється.
Незважаючи на це, 24 квітня 2021 року державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Рикова Т. В. безпідставно відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що з рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року у справі № 755/10817/16-ц вбачається, що ОСОБА_2 була неспроможна усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними станом на конкретний день, саме 03 вересня 2013 року, а не на конкретну годину цього дня, а отже ОСОБА_2 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керуватися ними і під час складання заповіту на ім`я позивача за реєстровим номером № 1633.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Рикової Т. В. від 24 квітня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н. М. 03 вересня 2013 року за реєстровим № 1633.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Рикова Т. В. помилково відмовила у вчиненні нотаріальної дії, не звернувши увагу на положення частини четвертої статті 1254 ЦК України, без урахування статті 225 ЦК України, які стосуються недійсності заповіту, слід дійти висновку, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є незаконною, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання її незаконною та скасування.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2024 року Третя Криворізька державна нотаріальна контора звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заповідач ОСОБА_2 неспроможна була усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними 03 вересня 2013 року, а не в конкретну годину цього дня, отже вона також не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними станом на складання заповіту за реєстровим № 1633. В цьому випадку можна визначити дефект волі заповідача: о 14:20 год заповідач підписала заповіт з одним волевиявленням, а вже через 01 годину 45 хвилин її воля змінилася. Таким чином, недоцільним є висновок суду про помилковість відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії без урахування положень частини четвертої статті 1254, статті 255 ЦК України, оскільки спірна ситуація є нестандартною.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
20 травня 2024 року справа № 210/2025/22 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_2 склала три заповіти, два останні посвідчені приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Н. М. 03 вересня 2013 року, один заповіт був посвідчений о 14:20 год за реєстровим № 1633, згідно якого належну їй квартиру АДРЕСА_1, заповіла позивачу ОСОБА_1 . Інший заповіт був посвідчений в той же день о 16:05 год за реєстровим № 1639, згідно якого належну їй квартиру вона заповіла ОСОБА_1 (позивачу, її онуку) та ОСОБА_1 (її сину) в рівних частках кожному.