ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/997/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Лисенко В. О.,
відповідача - Житченко В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 (судді: Медуниця О. Є. - головуючий, Істоміна О. А., Радіонова О. О.) та рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 (суддя Хабарова М. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
про стягнення 361 385 532,64 грн
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго") про стягнення 350 969 872,13 грн основного боргу, 2 653 909,14 грн - 3 % річних та 7 761 751,37 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у частині оплати газу, спожитого за період із 02.01.2023 по 05.01.2023.
1.2. ПАТ "Донбасенерго" у відзиві на позов заперечило проти його задоволення, посилаючись зокрема на те, що у спірний період на виконання відповідного рішення Кабінету Міністрів України постачання природного газу для відповідача здійснював не постачальник "останньої надії", яким є позивач, а інший постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") згідно з договором постачання природного газу від 06.01.2023 (з урахуванням змін), умови якого поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01.01.2023.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування підстав у споживача (відповідача), що передували укладенню договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", які передбачені частиною 1 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" та пунктом 3 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу); у спірних відносинах відсутні підстави для укладення типового договору, що передбачені частиною 1 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" та пунктом 3 Правил постачання природного газу; відповідач належить до споживачів, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, станом на 02.01.2023 не було обставин, пов`язаних із забезпеченням відповідача безперебійним постачанням газу та необхідністю укладання договору постачання природного газу постачальником "останньої надії". Реєстрація відповідача на інформаційній платформі у списку споживачів "останньої надії" позивача, за висновками суду, не свідчить про те, що до поставки, здійсненої у спірний період слід застосовувати положення типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", оскільки така реєстрація відбулась автоматично та на виконання пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" від 06.03.2022 № 222 (далі - Положення), а саме за результатами затвердженого центральними органами виконавчої влади Переліку категорій споживачів, що не належать до побутових і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, який був переданий операторам газорозподільних систем та постачальнику "останньої надії". Суд також звернув увагу на обмеженість строку договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Водночас місцевий господарський суд установив, що на виконання вимог пункту 81 Постанови № 222 між відповідачем та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 06.01.2023 був укладений договір постачання природного газу № 1/2023-ТЕС-ДЕ, відповідно до умов пункту 8.1 якого (в редакції додаткової угоди від 17.05.2023 № 6) умови цього договору поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01.01.2023.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 вказане рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог; зазначив, що позивачем не обґрунтовано та не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження існування у споживача визначених частиною 1 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" та пункту 3 розділу IV Правил постачання природного газу, підстав для укладення договору постачання природного газу постачальником "останньої надії". Водночас суд установив, що у спірний період (02.01.2023- 05.01.2023) на виконання Положення та договору постачання природного газу від 06.01.2023 № 1/2023-ТЕС-ДЕ (з додатковими угодами до нього), постачання природного газу для ПАТ "Донбасенерго" здійснювало не ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії", а ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" як суб`єкт ринку природного газу, на якого згідно з положеннями законодавства покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, тому підстав для задоволення позовних вимог у наведеному випадку немає.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Донецької області від 21.02.2024 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у цій справі, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, як незаконні та постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 11, 12, 15 Закону України "Про ринок природного газу", частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України, пункту 81 Положення (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) і розділу VI Правил постачання природного газу у правовідносинах з постачання природного газу тепловим електростанціям та теплоелектроцентралям із 01.01.2023.
Зокрема, за доводами скаржника, відповідач здійснює діяльність з виробництва теплової енергії, а за умови відсутності відключення його від газопостачання, через факт споживання природного газу, відповідача було автоматично включено до реєстру споживачів позивача - постачальника "останньої надії", а отже, у спірний період відповідач перебував в реєстрі позивача саме як постачальника "останньої надії", що підтверджується наявними в матеріалах доказами. Водночас скаржник вказує на відсутність договору про договірне списання, укладеного з відповідачем, у зв`язку з чим вважає, що суди не могли встановити дату його укладення для належного дослідження дотримання сторонами пункту 82 Положення та пункту 8.1 договору від 06.01.2023 № 1/2023-ТЕС-ДЕ.
3.2. Від ПАТ "Донбасенерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення у справі - без змін як ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
3.3. Від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство зазначає, що у взаємовідносинах щодо відбору природного газу ПАТ "Донбасенерго" в період із 02.01.2023 по 05.01.2023 оператор ГТС діяв відповідно до положень чинних нормативно-правових актів.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Як установили суди попередніх інстанцій, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
ТОВ "ГК Нафтогаз України" наполягає на тому, що між ним як постачальником і ПАТ "Донбасенерго" як споживачем було укладено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" із дня, визначеного на Інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (02.01.2023). Позивач наголошує на неналежному виконанні відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у частині оплати спожитого за період із 02.01.2023 по 05.01.2023 природного газу.
За твердженнями позивача, у період із 02.01.2023 по 05.01.2023 на користь відповідача здійснена поставка природного газу в обсязі 7944,98068 тис.м3 на загальну суму 350 969 872,13 грн з ПДВ та у зв`язку з цим додано до матеріалів справи акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 № 1777 за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у січні 2023 року на загальну суму 350 969 872,12 грн, який підписаний та скріплений печаткою лише позивача, та рахунок на оплату від 10.02.2023 № 5062.
На підтвердження факту включення відповідача у період з 02.01.2023 по 05.01.2023 до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" позивач надав до матеріалів справи лист ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 01.05.2023 № ТОВВИХ-23-5558, до якого додано скріншоти з інформаційної платформи щодо закріплення споживача з EIC-кодом 56XO0000N9JG600Y в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XO0000N9JG600Y за період, зокрема, із 02.01.2023 по 05.01.2023. ТОВ "ГК Нафтогаз України" надало також копію форми № 10 згідно з пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 249 (далі - Кодекс ГТС), - інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", серед яких зазначено ПАТ "Донбасенерго", ЕІС-код 56XO0000N9JG600Y.
4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ПАТ "Донбасенерго" про стягнення 350 969 872,13 грн основного боргу, 2 653 909,14 грн - 3 % річних та 7 761 751,37 грн інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов типового договору постачання природного газу у частині оплати газу, спожитого за період із 02.01.2023 по 05.01.2023.
4.4. Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові за його необґрунтованістю та недоведеністю.
4.5. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
4.6. Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд зазначив, зокрема, що відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
У контексті положень пункту 26 статті 1 вказаного Закону постачальник "останньої надії" визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За змістом частини 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2501 затверджено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Саме на підставі такого типового договору, долученого позивачем до позовної заяви, були заявлені позовні вимоги у цій справі.
Відповідно до пункту 1.1 типового договору він є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
За змістом пункту 1.3 типового договору такий договір є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.
Відповідно до пункту 2.1 типового договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1).
Згідно з пунктом 4.1 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу. Нова ціна є обов`язковою для сторін із дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Відповідно до пункту 4.2 типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Цей договір набуває чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Дія цього договору не може перевищувати шістдесяти діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 11.1).
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" унормовано, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.
Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором (частина 4 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу").
У розділі VI Правил постачання природного газу закріплені правила для постачальника "останньої надії".
Так, відповідно до пункту 1 розділу VІ Правил постачання природного газу постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.
Згідно з пунктом 3 розділу VІ Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником останньої надії) в таких випадках: банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи); відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).
У пункті 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Зважаючи на наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції зазначив, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" є можливим у разі настання певного переліку підстав. Проте, як вказав суд, позивачем не обґрунтовано та не долучено до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні положень процесуального законодавства доказів на підтвердження існування у відповідача (споживача) визначених вказаними положеннями підстав для укладення договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", зокрема таких як банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця.
У спірних відносинах, як наголосив суд апеляційної інстанції, відповідач не є таким споживачем, якому попередній постачальник неспроможний постачати природний газ; станом на 02.01.2023 (початок спірного періоду) були відсутні обставини, пов`язані із забезпеченням відповідача безперебійним постачанням газу та необхідністю укладання договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до положень статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", якою унормовані спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів. Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу. До загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу належать: 1) національна безпека, а також безпека постачання природного газу; 2) стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів; 3) захист навколишнього природного середовища, у тому числі енергоефективність, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів; 4) захист здоров`я, життя та власності населення. Рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати: 1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов`язки на суб`єктів ринку природного газу; 2) обсяг спеціальних обов`язків; 3) коло суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки; 4) обсяг прав суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для виконання таких обов`язків; 5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; 6) територію та строк виконання спеціальних обов`язків; 7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини 7 цієї статті. Вибір суб`єкта або суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини 1 цієї статті, здійснюється у прозорий і недискримінаційний спосіб на підставі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, та не має створювати перешкод для реалізації прав споживачів на вільний вибір постачальника. Рішення Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади застосовуються в частині, що не суперечить рішенню Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу. Суб`єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини 1 цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 222 відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України затвердив Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.