ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/735/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ТОВ "Азбука життя": Клачок Б.О.,
ТОВ "Чорноморочка Плюс": Кліменко Ю.І.,
АТ "Державний ощадний банк України": Кут М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука життя"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (колегія суддів у складі: Таран С.В. - головуюча, Поліщук Л.В., Савицький Я.Ф.)
у справі № 916/735/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука життя"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка Плюс"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви та хід розгляду справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Азбука життя" (далі - Кредитор) 23.02.2023 звернулось до господарського суду із заявою (далі - Заява) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка Плюс" (далі - Боржник).
2. Заяву мотивовано посиланням на неспроможність Боржника виконати свої грошові зобов`язання перед Кредитором на суму 661953,91 грн за договором купівлі-продажу від 04.08.2014 №4/08/2014 (далі - Договір), строк виконання яких настав і які підтверджено рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2016 у справі №916/1771/16.
3. У відзиві на Заяву Боржник заявлені вимоги визнав у повному обсязі та зазначив, що погасити заборгованість перед Кредитором не має можливості.
4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, визнано грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 661953,91 грн, введено процедуру розпорядження майном Боржника.
5. Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 зазначені ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. 04.08.2014 Кредитор (продавець) і Боржник (покупець) уклали Договір, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість.
7. Згідно з пунктом 2.1 Договору найменування товару, його кількість, ціна за штуку, а також загальна вартість вказується у специфікації №1, яка є невід`ємною частиною Договору.
8. Обов`язок покупця щодо оплати товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця виникає на 3 день з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі товару. Оплата за товар здійснюється протягом 9 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі (пункти 2.2, 2.3 Договору).
9. Передача товару здійснюється на умовах франко-завод (EXW), що означає, що зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т. д.). Протягом 5 днів, з моменту підписання Договору, продавець зобов`язується передати покупцю товар, шляхом оформлення акта приймання-передачі. Після підписання акта приймання-передачі товар переходить у власність покупця і не підлягає поверненню (пункти 3.1 - 3.2 Договору).
10. У специфікації №1 до Договору сторони визначили кількість та ціну товару на основі таких характеристик: найменування товару - генератор гарячого повітря Д-12, кількість - 4 шт., ціна за 1 шт. - 105000,00 грн, загальна вартість - 420000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 70000,00 грн.
11. На виконання умов Договору Кредитор передав, а Боржник прийняв товар, визначений у специфікації до Договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 08.08.2014, за змістом якого покупець зауважень / претензій стосовно стану товару не має, з моменту підписання цього акта товар вважається переданим покупцю та право власності на товар переходить до покупця.
12. Оскільки Боржник не виконав свої зобов`язання за Договором та не оплатив вартість товару у визначений строк - до 08.02.2015, Кредитор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Боржника 420000,00 грн заборгованості за Договором, 17105,86 грн 3% річних, 166740,00 грн інфляційних втрат.
13. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2016 у справі №916/1771/16 (яке в апеляційному порядку не оскаржено та набрало законної сили 16.08.2016) зазначений позов задоволено повністю.
14. У період з 19.03.2018 до 15.02.2019 Боржник здійснив часткове погашення заборгованості за Договором на загальну суму 120000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунках Боржника та Кредитора, а саме: 19.03.2018 - 10000,00 грн, 17.04.2018 - 10000,00 грн, 26.04.2018 - 5000,00 грн, 29.05.2018 - 5000,00 грн, 04.06.2018 - 10000,00 грн, 30.07.2018 - 10000,00 грн, 29.08.2018 - 4000,00 грн, 29.08.2018 - 6000,00 грн, 11.09.2018 - 10000,00 грн, 23.10.2018 - 5000,00 грн, 26.10.2018 - 5000,00 грн, 20.11.2018 - 10000,00 грн, 29.11.2018 - 5000,00 грн, 17.12.2018 - 5000,00 грн, 22.12.2018 - 10000,00 грн, 15.02.2019 - 10000,00 грн. У призначенні платежу Боржник вказав, що оплата здійснюється за товар згідно з Договором.
15. Відповідно до акта звіряння взаємних розрахунків між Кредитором та Боржником від 01.01.2022 Заявник відніс сплачені Боржником грошові кошти у рахунок погашення Боргу за Договором.
16. 01.07.2022 Кредитор звернувся до Боржника з листом (вимогою) про сплату залишку заборгованості за Договором, інфляційних збитків та 3% річних.
17. У відповідь на вказаний лист Боржник повідомив Кредитора, що не має можливості погасити заборгованість, у зв`язку із чим просив надати додатковий час для її погашення.
18. Листом від 29.11.2022 Кредитор повторно звернувся до Боржника з вимогою про сплату залишку заборгованості за Договором, інфляційних збитків та 3% річних та просив здійснити оплату заборгованості у строк, не пізніше 01.01.2023.
19. Боржник вказану заборгованість не погасив, у зв`язку з чим Кредитор звернувся до господарського суду із Заявою.
20. У Заяві Кредитор просив суд визнати його грошові вимоги до Боржника у розмірі 661953,91 грн, що складаються з 300000,00 грн заборгованості за Договором, 52355,86 грн 3% річних, 300540,35 грн інфляційних витрат та 9057,70 грн судового збору, стягнутого рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2016 у справі №916/1771/16.
21. Згідно з наданими Кредитором деталізованими розрахунками заявлені ним інфляційні втрати складаються з 166740,00 грн, стягнутих рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2016 у справі №916/1771/16, та 133800, 35 грн, нарахованих за період з 01.03.2019 до 01.02.2023 на суму основного боргу за Договором. Заявлена до визнання сума 3% річних складається з 17105,86 грн, стягнутих за рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2016 у справі №916/1771/16, та 35250,00 грн, нарахованих за період з 01.03.2019 до 01.02.2023. Кредитор скористався правом на нарахування з місяця, наступного за останнім добровільним платежем Боржника, тобто з 01.03.2019.
22. Інфляційні втрати та 3% річних за період з 29.07.2016 (дата судового рішення у справі №916/1771/16) до 15.02.2019 (дата останньої часткової оплати боргу) Кредитор не заявляв до визнання.
23. Крім того, 10.12.2012 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (іподекодержатель, далі - Банк) та Боржник (іпотекодавець) уклали іпотечний договір, за яким Боржник виступив майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава" (позичальник) для забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором №86 від 28.12.2011.
24. Водночас згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент звернення із Заявою кінцевим бенефіціарним власником Кредитора був ОСОБА_1, а кінцевим бенефіціарним власником Боржника - ОСОБА_2 . Відповідно до наданої до апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали про витребування доказів копії актового запису про шлюб №1132 від 06.09.2012 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
25. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, визнано конкурсні грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 661953,91 грн та витрати в сумі 87140,00 грн, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору та авансуванням винагороди арбітражного керуючого, введено процедуру розпорядження майном Боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
26. Ухвалу мотивовано тим, що заявлені до визнання грошові вимоги Кредитора є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, між Кредитором і Боржником відсутній спір за заявленим боргом станом на дату проведення підготовчого засідання, заборгованість не погашена, законодавчі заборони щодо відкриття провадження в цій справі відсутні. При цьому місцевий господарський суд перевірив розрахунки інфляційних збитків і 3% річних за період з 01.03.2019 до 01.02.2023, надані Кредитором, та дійшов висновку про їх відповідність положенням законодавства, дійсним обставинам справи.
27. Водночас господарський суд першої інстанції зазначив, що відомості щодо можливої наявності родинних зв`язків між кінцевими бенефіціарними власниками Кредитора і Боржника, визначення їх як заінтересованих осіб у розумінні статті 1 КУзПБ підлягають дослідженню на іншій стадії судового розгляду, а саме при з`ясуванні ознак у діях вказаних осіб правопорушень із доведення Боржника до банкрутства, незаконних дій у разі банкрутства та фіктивного банкрутства. Крім того, зазначені особи є потенційними суб`єктами солідарної та субсидіарної відповідальності у справі, що не звільняє їх від відповідальності перед кредиторами, зокрема заставними, а посилює її ступінь та ймовірність.
28. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, відмовлено у відкритті провадження про банкрутство Боржника за Заявою Кредитора.
29. Постанову мотивовано, зокрема, встановлення обставин щодо пропуску Кредитором строку пред`явлення до виконання виконавчого документа за судовим рішенням у справі №916/1771/16 щодо стягнення на його користь з Боржника відповідної заборгованості, що унеможливлює його подальше примусове виконання.
30. При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що обґрунтованість та арифметична правильність проведених Кредитором розрахунків 3% річних та інфляційних втрат тощо не спростовує доволі очевидних ознак недобросовісної мети використання процедури банкрутства, які Кредитор і Боржник не спростували, тоді як доводи Банка щодо нелегітимної мети зазначених осіб у вигляді штучного перешкоджання у зверненні стягнення на заставне майно Боржника у зв`язку з введенням господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів підтверджуються матеріалами справи та, з урахуванням саме цієї конкретної справи, є значно переконливішими, ніж позиція Кредитора і Боржника.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
31. Кредитор подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
32. Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
33. Кредитор зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції при розгляді справи не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 16.08.2022 у справі №910/10741/21, від 16.11.2023 у справі №910/2423/23, щодо застосування частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
34. Водночас Кредитор вважає хибним посилання апеляційного господарського суду на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.04.2018 у справі №914/21/17, правовідносини в якій не є подібними до цієї справи, а також, на відміну від правовідносин у цій справі, врегульовані нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції до 20.10.2019).
35. Кредитор наголошує, що мотивувальна частина ухвали місцевого господарського суду містить деталізоване розкриття кожної встановленої судом обставини справи, аналіз кожного наданого до суду документа (доказу), оцінку всіх встановлених судом фактів, що свідчить про прийняття законного та обґрунтованого рішення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, зважаючи на відсутність передбачених частиною 6 статті 39 КУзПБ підстав для відмови у відкритті провадження.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
36. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу задовольнити, постанову господарського суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Боржник вважає касаційну скаргу Кредитора обґрунтованою, а ухвалу господарського суду першої інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для справи.
37. Зазначений відзив підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог статей 170, 295 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до нього не додано доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів Банку як учаснику справі, за результатом розгляду апеляційної заяви якого ухвалено оскаржувану постанову апеляційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
38. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
39. Предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу господарського суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та прийнято нове рішення про відмову у відкритті провадження у вказаній справі за заявою Кредитора, що є пов`язаною з Боржником особою.
40. Під час розгляду цієї справи перед господарськими судами постало, зокрема, питання щодо правових наслідків, які настають в разі виникнення обґрунтованих сумнівів у добросовісному користуванні своїми правами ініціюючим кредитором та боржником, кінцеві бенефіціарні власники яких мають родинні зв`язки, а також у разі виявлення факту зловживання ними своїми правами з метою уникнення майнової відповідальності перед іншими кредиторами. Водночас господарські суди розглядали питання достатності поданих Кредитором доказів на підтвердження його грошових вимог до Боржника та, відповідно, неплатоспроможності Боржника.
41. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це, зокрема, неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
42. При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
43. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
44. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
45. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
46. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частини 5, 6 статті 39 КУзПБ).
47. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
48. При цьому на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, тоді як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
49. Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх і належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).
50. Тож важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
51. При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
52. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.