УХВАЛА
27 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 120/6998/24
Провадження № 11-171заі24
Суддя Великої Палати Верховного Суду Усенко Є. А. перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 120/6998/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просив:
- визнати бездіяльність ВРП щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 18.03.2024 протиправною;
- зобов`язати ВРП розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.03.2024.
Ухвалою від 03.06.2024 Вінницький окружний адміністративний суд передав адміністративну справу № 120/6998/24 для розгляду Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд).
Ухвалою від 11.07.2024 Касаційний адміністративний суд повернув позовну заяву ОСОБА_1
25.07.2024 позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою на цю ухвалу Касаційного адміністративного суду.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674- VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою цієї ж статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3028,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").
Позивач документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не долучив, однак подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 11.07.2024 з урахуванням його скрутного майнового стану.
На підтвердження таких обставин позивач надав:
копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.06.2024, згідно з якими у період з І кварталу 2023 року по І квартал 2024 року відсутня інформація щодо джерел / сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків стосовно ОСОБА_1 ;
копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.04.2023 № 1302/0200-0206-11, виданої ОСОБА_1, що він станом на 10.04.2023 не отримує житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.