ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 207/1441/21
провадження № 51-1380 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_6 на вирок Баглійського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 березня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року щодо
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя цього АДРЕСА_2 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
2. Цивільний позов задоволено повністю, ухвалено стягнути із ОСОБА_8 на користь Кам`янської міської ради у рахунок відшкодування майнової шкоди на поховання ОСОБА_9 14660 грн. 75 коп.
3. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
3. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 11 грудня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишив без зміни.
4. За обставин, детально викладених у вироку, 14 березня 2021 року приблизно о
15 годині ОСОБА_8, перебував біля труб теплотраси на майданчику навпроти будинку АДРЕСА_3, де разом зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вживали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків. Будучи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на умисне противоправне заподіяння смерті ОСОБА_9, ОСОБА_8, знайшовши на землі кухонний ніж, взяв його у праву руку та перебуваючи впритул попереду ОСОБА_10, яка своїм тілом намагалася прикрити ОСОБА_9, завдав потерпілому одного удару ножем в задню ліву частину тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечним для життя в момент його спричинення та перебуває в причинному зв`язку із настанням смерті. В результаті отриманого тілесного ушкодження потерпілий ОСОБА_9 помер на місці.
5. Таким чином, ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
7. На обґрунтування своїх доводів захисник вказує що:
- висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтуються на доказах, які фактично не підтверджують його винуватість. Зазначає, що не мають доказового значення, зокрема показання ряду свідків, висновок судово - медичної експертизи трупу ОСОБА_9 від 14 квітня 2021 року № 327-Е, висновок судової дактилоскопічної експертизи
від 31 березня 2023 року № СЕ19/104-21/938-Д; висновок судово-медичної експертизи від 26 квітня 2021 року № 311;
- інші проведені в рамках кримінального провадження експертизи не мають доказового значення, оскільки за результатами їх проведення не отримано даних про причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, інші письмові докази по справі також не підтверджують цього;
- свідок ОСОБА_11 оговорила його підзахисного у вчиненні злочину;
- не доведено наявності у ОСОБА_8 прямого умислу на спричинення смерті потерпілому, не встановлено наявності корисливого мотиву вчинення злочину;
- працівниками поліції до ОСОБА_8 було застосоване фізичне та психологічне насильство з метою надання визнавальних показів щодо вчинення злочину, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 15 квітня 2021 року № 301-Е;
- в порушення вимог ч. 2 ст. 31 КПК, за наявності клопотання обвинуваченого про колегіальний розгляд кримінального провадження, його розгляд здійснено одноособово;
- всупереч положенням ст. 365 КПК ОСОБА_8 не було надано останнього слова;
- призначене ОСОБА_8 покарання є явно несправедливим та надто суворим.
8. Стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки всім доводам апеляційної скарги, зокрема щодо застосування працівниками поліції до ОСОБА_8 сили для примушення до надання ним визнавальних показань щодо вчинення тяжкого злочину; що місцевим судом не встановлено доведеність винуватості ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК; відсутності в матеріалах провадження будь-яких доказів та даних про його причетність до вчиненого кримінального правопорушення. Зазначає, що апеляційний суд обмежився лише посиланням на встановлені обставини під час досудового слідства.
9. Вважає, що судові рішення не відповідають положенням статей 370, 374, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
10. Захисники підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
11. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
12. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
13. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
14. Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише у випадку, коли вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
15. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння або пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.
16. Вказаних вимог закону суди не порушили. Як убачається з матеріалів провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, було зроблено з додержанням
ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
17. Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших, зміст показань яких детально викладено у вироку. Водночас, свідок ОСОБА_10, яка була безпосереднім свідком подій
14 березня 2021 року, показала суду, що в цей день вона перебувала разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на місці події, в певний момент
ОСОБА_8 підскочив, почав кричати та кинувся на ОСОБА_17 . Саме тоді вона побачила у ОСОБА_8 в правій руці кухонний ніж, який належав потерпілому. Вона швидко підскочила та стала між ОСОБА_8 та потерпілим, який також успів піднятися, намагалась заспокоїти ОСОБА_18, але він, тримаючи в правій руці ніж, перебуваючи впритул перед нею, зробив один крок в правий бік та наніс один удар ножем в задній лівий бік ОСОБА_9 . Від отриманого удару ОСОБА_9 присів, обпершись спиною об трубу, та сказав, що дуже погано почувається, вона побачила ніж в крові, який вже лежав на трубі поруч з ними.
18. Крім того, винуватість ОСОБА_8 підтверджується фактичними даними, які містяться у:
- протоколі пред`явлення особи для впізнання від 15 березня 2021 року, з фототаблицями до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_8, як особу, яка завдала ОСОБА_9 ножове поранення (т. 1 а. с. 89-95);
- протоколі проведення слідчого експерименту від 15 березня 2021 року та відеозаписі до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 розказала та показала, у який спосіб та за яких обставин було вчинено вбивство потерпілого ОСОБА_9 (т. 1 а. с. 47-52);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 березня 2021 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, за участі підозрюваного ОСОБА_8, відповідно до якого, він пояснив та показував у який спосіб та за яких обставин вчинив вбивство потерпілого (т. 1 а. с. 146-149);
- висновку судово-медичної експертизи від 23 квітня 2021 року № 327-Е-1, відповідно до якого характер пошкоджень, їх локалізація, напрямок раневого каналу, свідчать про те, що проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням нижньої долі лівої легені могло утворитися при механізмі і розташуванні потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_8, як вказано підозрюваним в ході слідчого експерименту від 19 березня 2021 року (т. 1, а. с. 198);