ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/682/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Кропивна Л.В.)
від 04.06.2024
про повернення апеляційної скарги
у справі №910/682/20
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк"
про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень за результатом розгляду справи по суті спору
1.1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач 5) про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн, завданої діями посадових осіб юридичній особі (Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк").
В обґрунтування позовних вимог Фонд вказує на те, що під час здійснення ліквідаційної процедури Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" (далі - ПАТ КБ "Євробанк") Фондом виявлено факти прийняття рішень, пов`язаними з банком особами (відповідачами), на підставі яких здійснено ряд завідомо збиткових операцій, а саме надання кредитних коштів, що не були повернуті банку у великих розмірах юридичним особам під неліквідне забезпечення у вигляді цінних паперів, які суперечили інтересам ПАТ КБ "Євробанк" та його кредиторам, чим завдано банку збитків в сумі 22 974 834, 52 грн.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заподіяну ПАТ КБ "Євробанк" майнову шкоду у розмірі 22 974 834,52 грн в солідарному порядку.
1.3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вказане рішення суду в частині стягнення коштів з відповідача 5.
Крім того, апелянт просив суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку із значним погіршенням майнового стану та неможливістю його сплати.
1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №910/682/20 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 залишено без руху; встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків та надання апеляційному суду доказів сплати судового збору у розмірі 413 547,00 грн.
Крім того, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи скаржника, наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також надану довідку органу доходів і зборів, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №910/268/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 повернуто скаржнику.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем 5 у строк, встановлений ухвалою від 29.04.2024, не усунено недоліків апеляційної скарги та не надано суду доказів сплати судового збору у розмірі 413 547,00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не застосовано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, від 29.11.2023 у справі №906/308/20, від 08.03.2024 у справі №910/14313/23 (щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір").
3.2. Фонд 12.07.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 у справі №910/682/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/682/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 у справі №910/682/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 у справі №910/682/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
4.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №910/682/20, якою повернуто апеляційну скаргу відповідача 5 на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Верховний Суд зазначає таке.
5.2. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Так, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 258 ГПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, в частині третій передбачено додання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом частин першої, другої статті 174 ГПК України, з урахуванням положень частин другої, шостої статті 260 цього Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
5.3. Як убачається з матеріалів справи та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, при цьому скаржником не надано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати.
На обґрунтування даного клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянт послався на те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Також скаржник вказав, що його майновий стан значно погіршився за останній час, що унеможливлює сплату судового збору.
5.4. Так, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 123 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.