ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024року
м. Київ
справа № 456/6273/21
провадження № 51-1190 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
цивільного відповідача ОСОБА_7,
представника цивільного відповідача
ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8,
потерпілої ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021141130000489, про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сколе Львівської області, у силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру задоволено та застосовано до ОСОБА_10 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу із надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_10 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, залишено без змін до набрання ухвалою законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на її користь шкоду: матеріальну в сумі 8 994 гривень, моральну у розмірі 500 000 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_11 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на її користь шкоду: матеріальну в сумі 6 000 гривень, моральну у розмірі
500 000 гривень, а також стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_12, спричинену моральну шкоду в сумі 500 000 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_13 залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення у провадженні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2024 року ухвалу місцевого суду змінено в частині вирішення цивільного позову. Зменшено суму відшкодування моральної шкоди з Крайни ОСОБА_14, стягнуто на користь ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 300 000 гривень кожному.
У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, ОСОБА_10, будучи особою, яка страждає хронічним психічним захворюванням у формі недиференційованої шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у невстановлений досудовим розслідуванням час та обставин, у невстановленому місці, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з вогнепальною зброєю, придбав двоствольну мисливську гладкоствольну рушницю 12 калібру, моделі ІЖ-26Е, № М05127 та боєприпаси до неї, а саме мисливські патрони 12 калібру, у невстановленій кількості. Придбану рушницю та мисливські патрони ОСОБА_10 переніс та упродовж невстановленого досудовим розслідуванням часу зберігав у підсобному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у підсобному приміщенні, що по АДРЕСА_2, будучи особою, яка страждає хронічним психічним захворюванням, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, для виготовлення вогнепальної зброї, подальшого її носіння та зберігання, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з вогнепальною зброєю, з допомогою ножівки по металу, незаконно переробив придбану двоствольну мисливську гладкоствольну рушницю, чим виготовив із неї саморобним способом нестандартну вогнепальну зброю, а саме обріз мисливської рушниці, яка придатна для стрільби патронами
12 калібру.
Таким чином, ОСОБА_10 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу та ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вогнепальної зброї.
Крім цього, 04.07.2021, о 21 год 16 хв., ОСОБА_10, будучи особою, що страждає хронічним психічним захворюванням, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, прибувши у м. Стрий для позбавлення життя невідомої йому людини, проходив вулицями міста, підшуковуючи потерпілого певної статі та віку, а також обстановку, в якій він не зміг би бути викритим.
В подальшому, в цей же день, приблизно о 23 год 43 хв., ОСОБА_15, перебуваючи неподалік розташування житлового будинку
АДРЕСА_3, не усвідомлюючи значення своїх дій та не маючи можливості керувати ними, помітив невідомого йому чоловіка, який в подальшому встановлений органом досудового розслідування, як ОСОБА_16, який візуально підпадав під підшукувану ОСОБА_10 особу за віком та статевою приналежністю.
Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_10 здійснив
2 постріли із виготовленого ним обрізу рушниці в ОСОБА_16, після чого з метою уникнення кримінальної відповідальності залишив місце події.
Внаслідок двох пострілів із вогнепальної зброї ОСОБА_16 спричинено тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_10 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
Окрім цього, ОСОБА_10 для позбавлення життя ще однієї невідомої йому людини, тобто для скоєння вбивства, 16.07.2021, приблизно о 21 год 16 хв., потягом сполученням Ужгород - Київ прибув у м. Стрий, де проходив вулицями міста, підшуковуючи потерпілого певної статі та віку, а також обстановку, в якій він не зміг би бути викритим.
В подальшому, 17.07.2021, приблизно о 00 год 14 хв., перебуваючи поблизу храму "Всіх Святих Українського Народу", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, не усвідомлюючи значення своїх дій та не маючи можливості керувати ними, помітив невідомого йому чоловіка, який в подальшому встановлений органом досудового розслідування, як ОСОБА_17, який візуально підпадав під підшукувану ОСОБА_10 особу за віком та статевою приналежністю.
Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_10 здійснив
2 постріли із виготовленого ним обрізу рушниці у ОСОБА_17, після чого з метою уникнення кримінальної відповідальності залишив місце події.
Внаслідок двох пострілів із вогнепальної зброї ОСОБА_17 спричинено тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_10 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила вбивство, за винятком вбивства, передбаченого ст. ст. 116-118 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільних позовів і призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено, які конкретні докази підтверджують, що матір ОСОБА_10, у даному випадку цивільний відповідач, була обізнана про психічний розглад сина, що має суттєве значення для правильного вирішення цивільних позовів на підставі ч. 2 ст. 1186 ЦК України.
Крім цього зазначає, що вирішуючи цивільні позови потерпілих, усупереч засаді безпосередності дослідження доказів, суд взяв до уваги показання
ОСОБА_7, надані нею у ході досудового розслідування, при цьому не отримував її показань під час судового розгляду. А тому, суд необґрунтовано урахував показання ОСОБА_7 під час досудового розслідування проте, що вона знала про психічний розлад її сина, а апеляційний суд у свою чергу безпідставно не надав оцінки таким порушенням.
Акцентує увагу і на тому, що суд апеляційної інстанції, при частковому задоволенні його апеляційної скарги, не дав відповіді на всі доводи, а саме про те, що ОСОБА_10 у 2014 році вчинив злочин за який притягувався до кримінальної відповідальності на загальних підставах, тобто як осудна особа, у період з 2014 по 2017 рік не вчинив жодних дій на порушення закону та які б указували на наявність у нього психічного розладу, а також, що з матеріалів кримінального провадження убачається, що відсутні будь-які дані щодо незадовільного психічного стану ОСОБА_10 за період щонайменше останніх 10-ти років, за місцем проживання не проявляв по відношенні до інших осіб, у тому числі близьких родичів, будь-яких дій негативного характеру.
Вважає, що апеляційний суд в ухвалі не проаналізував та не надав жодної оцінки поясненням лікаря ОСОБА_10 - ОСОБА_18 під час апеляційного розгляду, попри те, що такі пояснення мали правове значення в частині доведення обставин того, чи знала ОСОБА_7 про психічний розлад ОСОБА_10 .
З урахуванням викладеного, на думку адвоката ОСОБА_8,суди ухвалили рішення, які не відповідають вимогам статей 370, 372 та 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6, цивільний відповідач
ОСОБА_7 та її представник - адвокат ОСОБА_8 доводи касаційної скарги підтримали.
Прокурор та потерпіла ОСОБА_9 просили відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.