ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 522/17185/20
провадження № 51-39 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160500002002, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Могильного Гайворонського району Кіровоградської області, без постійного місця проживання та реєстрації,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 "Дактилоскопічні дослідження" у сумі 6537 грн і витрати, пов`язані із залученням спеціаліста згідно з актом надання послуг від 28 вересня 2020 року "462", - 1204,95 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду, 29 травня 2020 року приблизно о 20:00 ОСОБА_6, перебуваючи біля трамвайних колій у Південній частині Куликового поля у м. Одесі, які розташовані між закладами харчування "ВЛаваше" (пл. Куликове поле, 1-Б) та "El Solo" (бульв. Італійський, 6/1), під час словесного конфлікту з ОСОБА_8, який виник на ґрунті неприязних відносин, бажаючи спричинити тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8, дістав з кишені штанів заздалегідь заготовлений невстановлений предмет з колючо-ріжучими властивостями та, тримаючи його у правій руці, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння й передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, умисно завдав ним одного штикового удару потерпілому ОСОБА_8 у ділянку пахової зони справа, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Після цього він втік з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, а потерпілий ОСОБА_8 добіг до вул. Пантелеймонівської, 52, де від гострої крововтрати внаслідок отриманого колото-різаного поранення помер.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої доводи, посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суди неповно з`ясували обставини в провадженні та не здобули достатньо доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вважає, що місцевий суд безпідставно не допитав усіх свідків, які б могли більш детально розповісти про події 29 травня 2020 року. На його думку, судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК України; апеляційний суд не зважив на допущені порушення та необґрунтовано залишив без змін вирок суду першої інстанції, чим порушив його право на справедливий суд.
Захисник ОСОБА_7 у касаційній скарзі порушує питання про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_6 та закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що судовий розгляд справи проведено з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що у справі не зібрано беззаперечних, взаємоузгоджених доказів на підтвердження винуватості її підзахисного в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження, від якого той помер. Стверджує, що письмові докази, на які послався у вироку місцевий суд, жодним чином не доводять винуватості ОСОБА_6 . Зазначає, що всупереч вимогам процесуального закону суд першої інстанції у вироку послався на протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня та 04 червня 2020 року свідкам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16, при цьому виклав зміст пояснень указаних свідків, хоча в судовому засіданні їх не було допитано. Вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, зокрема безпідставно стягнув витрати на залучення експертів. На думку захисника, її підзахисному призначено суворе покарання.Також зазначає, що апеляційна інстанція під час перегляду справи зазначені порушення залишила поза увагою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційні скарги сторони захисту необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, учасників судового розгляду, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Зі змісту касаційних скарг вбачається, що засуджений та його захисник, надаючи оцінку доказам, по суті заперечують достовірність окремих із них та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка,на підставі положень статей 433, 438 КПК України, не належить до компетенції суду касаційної інстанції і не є предметом перегляду. Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо
ОСОБА_6, з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 370 КПК України обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з положеннями ст. 94 КПК України.
Такими доказами, зокрема, є показання свідка ОСОБА_17, який пояснював суду, що йшов через Куликове поле в м. Одесі (дату і час не пам`ятає) разом зі знайомим " ОСОБА_18", там зустрів потерпілого " ОСОБА_19" ( ОСОБА_20 ), який підійшов до них та попросив допомогти йому знайти телефон. Потім до них підійшов ОСОБА_6 і вони втрьох (він, ОСОБА_6 та "ОСОБА_35") пішли за піцерію через дорогу в парк, що неподалік від Куликового поля. Він чув, як ОСОБА_6 сварився з ОСОБА_8, більше того погрожував зарізати, якщо той не поверне йому його телефон. Коли поверталися назад на Куликове поле, ОСОБА_17 почув, як ОСОБА_6, який був за два метри від нього, вдарив ОСОБА_8 . Самого удару він не бачив. Однак коли повернувся, то побачив у руках у обвинуваченого невеликий, розкладний ніж, який він бачив і до завдання удару й те, як ОСОБА_6 поклав його до кишені, потерпілий тримався за бік. Потім постраждалий побіг через дорогу в парк; куди побіг ОСОБА_6, він не знає. Також свідок зазначав, що, на його думку, потерпілий ОСОБА_8 помер через ножове поранення, заподіяне ОСОБА_6 . Приблизно за 10 хвилин він зустрів ОСОБА_6, який йшов йому назустріч з вул. Пантелеймонівської, в районі кафе "МакДональдз". Після цього він зник у невідомому напрямку та відтоді свідок його не бачив. Указав, що обставини, зафіксовані під час слідчого експерименту (відеозапис слідчого експерименту від 30 травня 2020 року), проведеного за його участю, відповідають дійсності.
Обставин, які б ставили під сумнів достовірність цих показань, за результатами судового розгляду судами попередніх інстанцій не встановлено.