ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 753/6607/22
провадження № 61-7741 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року в складі судді Лужецької О. Р.
та постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та договору про заміну набувача за договором довічного утримання, визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 24 листопада 2011 року між нею
і ОСОБА_4 було укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори
Войстрик О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 7-1427, відповідно до умов якого вона передала, а ОСОБА_4 отримав у власність квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 .
Умовами довічного утримання було забезпечення її грошовими ресурсами для задоволення потреб і створення умов для нормальної життєдіяльності на які вона самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя у розмірі 650,00 грн/місяць, а також, крім цієї щомісячної виплати, ОСОБА_4 зобов`язувався сплачувати визначений перелік комунальних послуг за квартиру, передбачений договором та у терміни, встановлені договорами про надання комунальних послуг (пункт 7 договору).
14 червня 2021 року у зв`язку з неможливістю ОСОБА_4 в подальшому виконувати умови договору довічного утримання, між нею, ОСОБА_4
та ОСОБА_2 було укладено договір про заміну набувача за договором довічного утримання, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. В., та зареєстрований в реєстрі за № 968,
за змістом якого змінено суму щомісячного грошового утримання із 650,00 грн
на 1 700,00 грн/місяць. Всі інші права та обов`язки залишилися без змін.
05 квітня 2022 року вона впала та отримала забій голови. З 04 по 12 травня
2022 року, з 17 по 31 травня 2022 року, з 31 травня по 03 червня 2022 року вона перебувала в лікарні, в тому числі з діагнозами ІХС, кардіосклероз,
поза госпітальна пневмонія, пролежень в області сідниць, короновірусна хвороба Covid-19.
У зв`язку з погіршенням стану здоров`я вона стала нести значні грошові витрати
на лікування, а також стала потребувати стороннього догляду.
14 червня 2022 року вона направила відповідачу лист із пропозицією розірвати договір довічного утримання від 24 листопада 2011 року, однак 21 червня
2022 року відповідач запропонував збільшити її грошове забезпечення
до 4 000,00 грн. Однак, на її думку, зазначена пропозиція не відповідає зміненим обставинам в її житті.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 просила суд:
- розірвати договір про заміну набувача за договором довічного утримання, укладений 14 червня 2021 між нею, ОСОБА_4 та ОСОБА_2,;
- розірвати договір довічного утримання, укладений 24 листопада 2011 року
між нею і ОСОБА_4 ;
- скасувати обтяження у вигляді заборони на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 листопада 2011 року за №40949217;
- визнати за нею право власності на спірну квартиру.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року залучено до участі в справі правонаступника позивача ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року
в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи в суді ОСОБА_3 померла, у зв`язку з чим оспорювані правочини припинили свою дію, а тому договір довічного утримання та договір про заміну набувача за договором довічного утримання не можуть бути розірвані. Крім того, до участі у справі не було залучено в якості відповідача ОСОБА_4, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову по суті.
Районний суд зазначав, що ОСОБА_3 не була стороною договору про заміну набувача за договором довічного утримання, а тому не наділена правом заявляти позов про розірвання вказаного договору і не є належним позивачем щодо цих вимог.
Оскільки в задоволенні позовної вимоги про розірвання довічного утримання відмовлено, то не підлягають задоволенню й інші вимоги, оскільки вони
є похідними від неї.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру ОСОБА_3 пред`явлено 04 липня 2022 року, провадження у справі відкрито 26 липня
2022 року, тобто за життя відчужувача. Факт її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до вирішення справи судом, допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, а тому висновок суду першої інстанції щодо припинення дії договору довічного утримання є помилковим та ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні норм матеріального права до спірних правовідносин. При цьому районним судом обґрунтовано залучено до участі у справі правонаступника відчужувача - ОСОБА_1, до якої, у разі задоволення позову, згідно зі статтею 1218 ЦК України, перейшли б всі права та обов`язки
ОСОБА_3 .
Врахувавши визначений позивачем склад учасників справи, незалучення до участі в справі співвідповідачем ОСОБА_4 є самостійною підставою для відмови
в позові ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду
міста Києва від 06 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі від 30 травня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції.
У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не враховано відповідні правові позиції Верховного Суду,
а також не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
За змістом договору про заміну набувача за договором довічного утримання ОСОБА_4 втрачає всі права та обов`язки за таким договором, а тому
є нелогічним залучення до участі в справі особи, яка не є учасником спірних правовідносин. При цьому він не порушував права померлої.
Виключно ОСОБА_2 є належним відповідачем, тобто особою за рахунок якої позивач може задовольнити свої вимоги.
Судами попередніх інстанцій, через формальний підхід розгляду справи, не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не наведено мотиви їх відхилення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
08 липня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Матрос І. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, проте він надісланий поза межами строку на його подання, а тому поданий відзив підлягає поверненню заявнику
без розгляду (частина сьома статті 178, частина четверта статті 183 ЦПК України).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.