ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 641/1685/22
провадження № 61-14447св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Ткачуком Володимиром Васильовичем, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року у складі судді Ященко С. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Ткачук В. В., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.
Позов обґрунтований тим, що09 жовтня 2021 року між її сином - ОСОБА_3 і відповідачкою укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_4, захищаючи Україну, ОСОБА_3 загинув.
Вважає, що цей шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є фіктивним.
До укладення шлюбу її син з відповідачкою були знайомі близько двох місяців, познайомилися на сайті знайомств в мережі Інтернет. Весь цей час вони спілкувалися лише онлайн у соціальних мережах або телефоном і бачилися всього декілька днів (близько тижня), коли ОСОБА_3 приїздив у м. Харків, де проживала відповідачка.
Після укладення шлюбу її син з дружиною перебував разом лише три доби, після чого поїхав до м. Маріуполя, де проходив військову службу. Переїжджати з Харкова до Маріуполя відповідачка не бажала.
Через місяць після укладення шлюбу син повідомив їй, що стосунки з відповідачкою не складаються, цей шлюб був помилкою. Її син підозрював, що дружина має стосунки з іншим чоловіком.
У грудні 2021 року ОСОБА_3 приїздив до м. Харкова, щоб з`ясувати стосунки з дружиною, але це не мало позитивного результату, тому він висловив бажання розірвати шлюб.
У зв`язку з особливостями несення військової служби ОСОБА_3 не мав можливості займатися процедурою розірвання шлюбу, тому попросив дружину вирішити це питання, однак вона цього не зробила.
За час шлюбу подружжя не мало і не планувало дітей, не набуло будь-якого спільного майна, не мало спільного бюджету, взаємних зобов`язань, спільного побуту, оскільки проживали окремо один від одного. Відповідачка жодного разу не приїздила навідати свого чоловіка, навіть коли він хворів і перебував у шпиталі, вона не турбувалася про нього, не підтримувала морально чи матеріально.
Відповідачка не відвідувала м. Житомир та Житомирську область, де проживав ОСОБА_3, ніколи не виявляла бажання знайомитись чи спілкуватись з його родичами та друзями. Подружжя не розголошувало інформацію про укладення шлюбу публічно, не було святкування весілля чи будь-яких інших традиційних церемоній, не має спільних фото чи публікацій у соціальних мережах.
Відповідачка схилила її сина до укладення шлюбу з особистих корисливих мотивів, оскільки тій стало відомо, що дядько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 пообіцяв подарувати племіннику квартиру у м. Харкові, коли той одружиться.
Оскільки син позивачки був військовослужбовцем і учасником бойових дій, то він мав певні соціальні пільги, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", якими має намір скористатися відповідачка.
Про смерть ОСОБА_3 відповідачка дізналася випадково із соціальних мереж, його долею, питаннями поховання, встановлення факту смерті відповідачка не цікавиться. Водночас у телефонній розмові і в листуванні в додатку "Viber" з представником позивача повідомила, що вона претендує на грошову виплату, яка надається членам сім`ї загиблого військовослужбовця, що підтверджує корисливі наміри ОСОБА_2 .
Факт існування вказаного шлюбу порушує її права як матері загиблого військовослужбовця, оскільки укладання фіктивного шлюб суперечить моральним засадам суспільства і самому поняттю сім`я. Відповідачка порушує її майнові права, зокрема, право на спадкування належного її загиблому сину майна, оскільки претендує на спадщину та на державну грошову допомогу, яка виплачується членам сімей загиблих військовослужбовців.
Просила визнати недійсним у зв`язку з фіктивністю шлюб, укладений 09 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зареєстрований Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова), актовий запис № 524.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року, залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, в позові відмовлено.
Суди керувались тим, що позивачка не довела належними та допустимими доказами той факт, що ОСОБА_3 і ОСОБА_6 уклали фіктивний шлюб без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Ткачука В .В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, просила їх скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц, провадження № 61-33645св18, від 24 червня 2019 року у справі № 760/15645/15-ц, провадження № 61-21104св18.
Суди не взяли до уваги клопотання позивачки від 24 квітня 2023 року про долучення доказів, а саме копії електронного листування ОСОБА_3 .
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи позивачки не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.
На час укладення шлюбу у ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був намір створити сім`ю та набути права і обов`язки подружжя, які вони реалізовували як сім`я до його смерті.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 12).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27 листопада 2003 року ОСОБА_8 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 09 жовтня 2021 року ОСОБА_3 і ОСОБА_8 уклали шлюб у Новобаварському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 524 (т. 1, а. с. 14).
Згідно з копією повідомлення про смерть від 04 травня 2022 року № 202, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1, а. с. 13).
Відповідно до копії довідки від 27 травня 2022 року, виданої Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 зареєстрований та проживав на АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 15).
Згідно з копією довідки військової частини (далі - ВЧ) НОМЕР_3 від 15 липня 2022 року № 1066 у розділі "сімейний стан" особової справи ОСОБА_3 зазначені відомості про батьків (т. 1, а. с. 22).
Відповідно до копієї довідки ВЧ НОМЕР_3 від 02 серпня 2022 року громадянка ОСОБА_2 не зверталась до військової частини щодо надання інформації про загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 24).
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2022 року у справі № 296/4267/22, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26 липня 2022 року, за заявою ОСОБА_1 встановлено факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Маріуполі Донецької області (т. 1, а. с. 26-30).
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо оспорення шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3, який є сином позивачки та загинув, перебуваючи у шлюбі, з підстав його фіктивності.
У частині першій статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.