ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 369/13944/17
провадження № 61-13654св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_3,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року в складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Шкоріної О. І., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати спільним сумісним майном подружжя квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на частину вказаної квартири.
Позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 жовтня 2009 року, який було розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2017 року.
У період перебування у шлюбі сторони придбали квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку було оформлене на дружину.
Одразу після розірвання шлюбу відповідач змінила замки у спірній квартирі та повідомила, що квартира є її особистою власністю.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила: визнати її особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 ; визнати спільним сумісним майном: автомобіль марки Volkswagen Passat, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; господарське приміщення - підвал в будинку АДРЕСА_2, готівкові кошти в сумі 12 000,00 доларів США, безпроцентну позику в сумі 9 000,00 Євро. Вказані об`єкти вона просила виділити у власність ОСОБА_1 та стягнути з нього на її користь компенсацію за частину майна в сумі 292 548,35 грн.
На обґрунтування позову зазначала, що квартира була придбана за її особисті кошти, які подарував батько ОСОБА_4, що підтверджується довідками про зняття вказаної суми з рахунків батька напередодні придбання квартири та показаннями свідків.
У період перебування в шлюбі сторони придбали автомобіль Volkswagen Passat, 2006 року випуску та підвал в будинку АДРЕСА_2, які перебувають у володінні та розпорядженні ОСОБА_1 .
Також сторони отримали безпроцентну позику в розмірі 9 000,00 Євро, яка була спільно витрачена на потреби сім`ї та не повернута. Відтак на момент подачі позову у сторін існує спільне боргове зобов`язання, розмір якого на дату позову в національній валюті України становить 286 842,94 грн, та ці кошти повинні бути враховані при поділі майна подружжя.
Окрім того, подружжю на праві спільної сумісної власності належать готівкові кошти у розмірі 12 000,00 доларів США, що на дату подачі позову за офіційним курсом НБУ станови 332 513,70 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року первісний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано автомобіль Volkswagen Passat 2.0, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину автомобіля Volkswagen Passat 2.0, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину автомобіля Volkswagen Passat 2.0, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію частки автомобіля Volkswagen Passat 2.0, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, в розмірі 105 791, 50 грн.
У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є особистим майном ОСОБА_2, оскільки придбана за її особисті кошти, які вона отримала у подарунок від свого батька, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 вказаного не спростував, не надав суду докази того, що він брав фінансову участь у придбанні цієї квартири.
Виписки з рахунків, наданих ОСОБА_1 на підтвердження надання коштів для придбання спірної квартири, судом не беруться до уваги, так як згідно наданої позивачем довідки ок-5, ОСОБА_1 за весь період шлюбу отримав дохід у розмірі 256 273,66 грн.
Згідно виписки АТ КБ "ПриватБанк" від 21 лютого 2018 року за період лютий-червень 2015 року по рахунку ОСОБА_1 було здійснено витрат на 578 393,13 грн, усього надходжень 578 356,70 грн, з яких знято готівкою у банкоматі 562 750,00 грн.
Позивач не надав суду докази походження цих коштів, адже з врахуванням його офіційних доходів ця сума в два рази перевищує його сумарний дохід за період шлюбу.
Таким чином, судом встановлено, що у сторін за час шлюбу не було власних коштів на придбання спірної квартири.
Автомобіль марки Volkswagen Passat 2.0, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, був придбаний сторонами у справі у період шлюбу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, що сторони не заперечували.
07 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відчужив спірний автомобіль ОСОБА_7, а 21 жовтня 2017 року право власності на нього набула ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні року підтвердила, що під час придбання спірного автомобіля ОСОБА_2 згоду на його продаж не надавала.
Оскільки автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова компенсація у розмірі його частки в розмірі 105 791, 50 грн виходячи з його ринкової вартості.
Вимоги про визнання спільним сумісним майном господарського приміщення в цокольному поверсі будинку АДРЕСА_2 задоволенню не підлягають, оскільки сторони не надали будь-які докази на підтвердження того, хто є власником цього об`єкта нерухомості.
Вимоги щодо визнання спільним сумісним майном подружжя готівкових коштів у розмірі 12 000,00 доларів США та поділ боргового зобов`язання подружжя в розмірі 9 000,00 Євро задоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя рішення скасовано в частині вирішення вимог про визнання майна особистою приватною власністю та поділу автомобіля та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року в частині вирішення вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації за частку в спільному майні та в частині відмови у задоволенні інших вимог залишено без змін.
Судові витрати у справі залишено за сторонами.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірна квартира була придбана подружжям в період шлюбу, ОСОБА_2 не спростувала презумпцію спільності права власності подружжя на майно, тому вона підлягає поділу між подружжям.
Показання свідків щодо факту передачі грошей батьком ОСОБА_2 на придбання квартири не є належними доказами на підтвердження цієї обставини, оскільки відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Автомобіль Volkswagen Passat, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, придбано сторонами у період перебування у зареєстрованому шлюбі, однак 07 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відчужив його сестрі ОСОБА_7 без згоди ОСОБА_2, тому на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація вартості його частини.
Разом з тим, безпідставним є висновок суду першої інстанції про визнання автомобіля спільним сумісним майном подружжя, оскільки факт набуття вказаного автомобіля в період шлюбу на праві спільної сумісної власності не оспорювався. Також відсутні підстави для поділу вказаного автомобіля між сторонами, оскільки він належить іншій особі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_9 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення з нього компенсації за частку в спільному майні та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 06 вересня 2023 року у справі № 274/3451/15-ц, від 08 лютого 2023 року у справі № 759/13234/18, від 10 серпня 2023 року у справі № 759/8676/19, від 07 грудня 2022 року у справі № 755/15522/19, від 15 червня 2021 року у справі № 906/1222/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суд першої інстанції здійснив реальний поділ автомобіля, який належить іншій особі, не залучивши власника до участі у справі, а апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та стягнув на користь ОСОБА_2 компенсацію за проданий автомобіль, не врахувавши того, що позивач за зустрічним позовом з такими вимогами до суду не зверталася.