ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 352/2243/18
провадження № 61-4333св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,відповідачі: Акціонерне товариство "Сенс Банк", який є правонаступником Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона", приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак Ольга Іванівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроторг Прикарпаття", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-комерційна компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нексія ДК. Оцінювальні послуги", Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації",розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
05 листопада 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона"
(далі - ТОВ "Компанія "Рона"), в якому просили:
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ОСОБА_1 шляхом складення заяви про надання згоди на укладання ОСОБА_2 як майновим поручителем ТОВ "Компанія "Рона" договору про передачу в іпотеку нерухомого майна та земельної ділянки, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак О. І. (далі - приватний нотаріус
Івано-Франківського МНО) 17 вересня 2014 року за реєстровим № 814;
- визнати недійсним іпотечний договір від 17 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та АТ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 815 зі всіма змінами і доповненнями, щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
06 травня 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просили:
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ОСОБА_1 шляхом складення заяви про надання згоди на укладання ОСОБА_2 як майновим поручителем ТОВ "Компанія "Рона" договору про передачу в іпотеку нерухомого майна та земельної ділянки, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
17 вересня 2014 року за реєстровим номером 814;
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Грицак О. І. щодо недодержання вимог законодавства при посвідченні іпотечного договору від 17 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ "Укрсоцбанк", реєстровий № 815, в якому відсутні істотні умови договору;
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Грицак О. І. щодо недодержання вимог законодавства при посвідченні іпотечного договору від 26 грудня 2014 року, укладеного між
ТОВ "Євроторг Прикарпаття" та АТ "Укрсоцбанк", та договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. 26 грудня 2014 року за реєстровим
№ 1114, що посвідчений 26 червня 2015 року за реєстровим № 273,
які стосуються неіснуючого нерухомого майна;
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Грицак О. І. щодо недодержання вимог законодавства при посвідченні іпотечного договору від 26 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія" та АТ "Укрсоцбанк", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 1114,
та договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
26 грудня 2014 року за реєстровим № 1114, що посвідчений 26 червня
2015 року за реєстровим № 271, які стосуються неіснуючого нерухомого майна.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2020 року
залучив до участі у справі правонаступника відповідача АТ "Укрсоцбанк" -
АТ "Альфа-Банк".
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 16 липня 2020 року залучив до участі у справі правонаступника первісного відповідача АТ "Альфа-Банк" - АТ "Сенс Банк".
16 липня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції із заявою про збільшення позовних вимог до АТ "Альфа-Банк",
ТОВ "Компанія "Рона", приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО
Грицак О. І., ТОВ "Євроторг Прикарпаття", ТОВ "Українська
торгово-комерційна компанія", ТОВ "Нексія ДК. Оцінювальні послуги", Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
(далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області), Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" (далі - ОКП "Івано-Франківське ОБТІ"), у якій доповнили свій позов такими вимогами:
- визнати недійсними пункти 1, 2 договору від 26 грудня 2014 року про внесення змін № 1 до Генерального договору № 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року;
- визнати недійсним іпотечний договір від 26 грудня 2014 року, укладений між ТОВ "Євроторг Прикарпаття" та АТ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 1110 зі всіма додатками, а також змінами та доповненнями, що внесені на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
26 грудня 2014 року за реєстровим № 1110, що посвідчений 26 червня
2015 року за реєстровим № 273, та скасувати реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно за адресою: місто Івано-Франківськ, бульвар Південний, 24-В; зареєстрованого за № 27947714 від 10 жовтня 2014 року, власник ТОВ "Євроторг Прикарпаття";
- визнати недійсним іпотечний договір від 26 грудня 2014 року, укладений між ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія" та АТ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 1114 зі всіма додатками, а також змінами та доповненнями, що внесені на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. 26 грудня 2014 року за реєстровим № 1114, що посвідчений
26 червня 2015 року за реєстровим № 271, та скасувати реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за № 16678022 від 22 жовтня 2014 року та за № 16677787 від 22 жовтня 2014 року;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області скасувати реєстрацію земельної ділянки за адресою: місто Івано-Франківськ, бульвар Південний 24-В, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:002:0312;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області скасувати реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:001:0001;
- визнати дії ОКП "Івано-Франківське ОБТІ", пов`язані з виготовленням та затвердженням технічних паспортів на об`єкти за адресами: місто
Івано-Франківськ, бульвар Південний, 24-В та АДРЕСА_2, неправомірними (незаконними);
- визнати дії ТОВ "Нексія ДК. Оцінювальні послуги", пов`язані із оцінкою майна за адресою: АДРЕСА_3 та майна за адресою: АДРЕСА_2, незаконними.
18 травня 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції із заявою про збільшення позовних вимог, у якій доповнили позов трьома новими вимогами, а саме просили:
- визнати недійсним договір про внесення змін № 4 до Генерального договору № 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня
2014 року;
- визнати недійсним додаток № 6.4.1 до Генерального договору
№ 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року про мультивалютну відновлювальну кредитну лінію;
- визнати недійсним додаток № 6.6.1 до Генерального договору
№ 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року про відкриття акредитивів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви
їх ухвалення
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою
від 09 жовтня 2023 року (у складі судді Хоминець М. М.) позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишив без розгляду на підставі пункту 3 частини першої
статті 257 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду).
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою
від 10 жовтня 2023 року скасував заходи забезпечення позову згідно
з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області
від 20 грудня 2021 року.
Не погодившись з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2023 року та ухвалою цього ж суду від 10 жовтня
2023 року, ОСОБА_2 оскаржив їх в апеляційному порядку.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 23 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишив без задоволення. Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня
2023 року та ухвалу цього ж суду від 10 жовтня 2023 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачі та їх представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, 31 липня та 09 жовтня 2023 року не з`явилися у ці судові засідання, не надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Повторна неявка позивачів та/або їх представника в судове засідання перешкоджає розгляду справи, всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Таким чином, враховуючи предмет спору, позов слід залишити без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивачів до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2024 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Також заявниця вказала, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), а саме зазначає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що жодних ухвал, повісток суд першої інстанції заявниці на направляв. Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень не містить ухвал про призначення справи до судового розгляду
на 31 липня та 09 жовтня 2023 року, тому позивачі не могли з`явитися у вказані судові засідання.
Заявниця вважає, що суд апеляційної інстанції прямо порушив норми процесуального права, що свідчить про обмеження у доступі до правосуддя, яке захищається статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Доводи інших учасників справи
У липні 2024 року АТ "Сенс Банк" та ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 листопада 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до АТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Компанія "Рона",
в якому просили:
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ОСОБА_1 шляхом складення заяви про надання згоди на укладання ОСОБА_2 як майновим поручителем ТОВ "Компанія "Рона" договору про передачу в іпотеку нерухомого майна та земельної ділянки, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
17 вересня 2014 року за реєстровим № 814;
- визнати недійсним іпотечний договір від 17 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та АТ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 815 зі всіма змінами і доповненнями, щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
06 травня 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просили:
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ОСОБА_1 шляхом складення заяви про надання згоди на укладання ОСОБА_2 як майновим поручителем ТОВ "Компанія "Рона" договору про передачу в іпотеку нерухомого майна та земельної ділянки, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
17 вересня 2014 року за реєстровим номером 814;
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Грицак О. І. щодо недодержання вимог законодавства при посвідченні іпотечного договору від 17 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ "Укрсоцбанк", реєстровий № 815, в якому відсутні істотні умови договору;
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Грицак О. І. щодо недодержання вимог законодавства при посвідченні іпотечного договору від 26 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "Євроторг Прикарпаття" та АТ "Укрсоцбанк", та договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом
Івано-Франківського МНО Грицак О. І. 26 грудня 2014 року за реєстровим
№ 1114, що посвідчений 26 червня 2015 року за реєстровим № 273, які стосуються неіснуючого нерухомого майна;
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Івано-Франківського
МНО Грицак О. І. щодо недодержання вимог законодавства при посвідченні іпотечного договору від 26 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія" та АТ "Укрсоцбанк", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 1114, та договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
26 грудня 2014 року за реєстровим № 1114, що посвідчений 26 червня
2015 року за реєстровим № 271, які стосуються неіснуючого нерухомого майна.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2020 року
залучив до участі у справі правонаступника відповідача АТ "Укрсоцбанк" -
АТ "Альфа-Банк".
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 16 липня 2020 року залучив до участі у справі правонаступника первісного відповідача АТ "Альфа-Банк" - АТ "Сенс Банк".
16 липня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції із заявою про збільшення позовних вимог до АТ "Альфа-Банк",
ТОВ "Компанія "Рона", приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО
Грицак О. І., ТОВ "Євроторг Прикарпаття", ТОВ "Українська
торгово-комерційна компанія", ТОВ "Нексія ДК. Оцінювальні послуги",
ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, ОКП "Івано-Франківське ОБТІ",
у якій доповнили свій позов такими вимогами:
- визнати недійсними пункти 1, 2 договору від 26 грудня 2014 року про внесення змін № 1 до Генерального договору № 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року;
- визнати недійсним іпотечний договір від 26 грудня 2014 року, укладений між ТОВ "Євроторг Прикарпаття" та АТ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 1110 зі всіма додатками, а також змінами та доповненнями, що внесені на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І.
26 грудня 2014 року за реєстровим № 1110, що посвідчений 26 червня
2015 року за реєстровим № 273, та скасувати реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно за адресою: місто Івано-Франківськ, бульвар Південний, 24-В; зареєстрованого за № 27947714 від 10 жовтня 2014 року, власник ТОВ "Євроторг Прикарпаття";
- визнати недійсним іпотечний договір від 26 грудня 2014 року, укладений між ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія" та АТ "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. за реєстровим № 1114 зі всіма додатками, а також змінами та доповненнями, що внесені на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Грицак О. І. 26 грудня 2014 року за реєстровим № 1114, що посвідчений
26 червня 2015 року за реєстровим № 271, та скасувати реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за № 16678022 від 22 жовтня 2014 року та за № 16677787 від 22 жовтня 2014 року;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області скасувати реєстрацію земельної ділянки за адресою: місто Івано-Франківськ, бульвар Південний 24-В, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:002:0312;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області скасувати реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:001:0001;
- визнати дії ОКП "Івано-Франківське ОБТІ", пов`язані з виготовленням та затвердженням технічних паспортів на об`єкти за адресами:
АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, неправомірними (незаконними);
- визнати дії ТОВ "Нексія ДК. Оцінювальні послуги", пов`язані із оцінкою майна за адресою: АДРЕСА_3 та майна за адресою: АДРЕСА_2, незаконними.
18 травня 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції із заявою про збільшення позовних вимог, у якій доповнили позов трьома новими вимогами, а саме просили:
- визнати недійсним договір про внесення змін № 4 до Генерального договору № 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня
2014 року;
- визнати недійсним додаток № 6.4.1 до Генерального договору
№ 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року про мультивалютну відновлювальну кредитну лінію;
- визнати недійсним додаток № 6.6.1 до Генерального договору
№ 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року про відкриття акредитивів.
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою
від 09 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишив без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою
від 10 жовтня 2023 року скасував заходи забезпечення позову згідно
з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області
від 20 грудня 2021 року.
Не погодившись з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2023 року та ухвалою цього ж суду від 10 жовтня
2023 року, ОСОБА_2 оскаржив їх в апеляційному порядку.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 23 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишив без задоволення. Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня
2023 року та ухвалу цього ж суду від 10 жовтня 2023 року залишив без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частини перша, третя статті 406 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається
ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів
цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу ЄСПЛ до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Надаючи оцінку вказаним доводам касаційної скарги, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження
№ 61-4177св21) Верховний Суд вказав, що "залишення позову без
розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача".
Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі
№ 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого
2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20),
від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження
№ 61-2956св22).
У справі, що переглядається:
у листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який неодноразово змінювався, збільшувався та доповнювався, до
АТ "Сенс Банк", ТОВ "Компанія "Рона", приватного нотаріуса
Івано-Франківського МНО Грицак О. І., ТОВ "Євроторг Прикарпаття",
ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія", ТОВ "Нексія ДК. Оцінювальні послуги", ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради,
ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" про визнання недійсними іпотечних договорів, визнання протиправними дій нотаріуса при посвідченні іпотечних договорів, визнання частково недійсним договору про внесення змін до генерального договору про здійснення кредитування, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконними дій, пов`язаних з виготовленням технічної документації на об`єкти нерухомого майна та оцінкою майна, зобов`язання вчинити дії;