ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 404/6399/22-ц
провадження № 61-3289св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Національний банк України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє його представник - адвокат Семенов Євгеній Олексійович, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 рокуу складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів: Журби С .О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Національного банку України про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю та незаконним рішенням органу державної влади.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоресурс-Груп" (далі - ТОВ "Екоресурс-Груп", Товариство) і Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик") в особі Кіровоградського регіонального відділення 08 лютого 2011 року укладений договір № 26000001094064 банківського рахунку юридичної особи, на виконання умов якого банком Товариству був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Крім того, між ТОВ "Екоресурс-Груп" та ПАТ "КБ "Хрещатик" 16 грудня 2015 року укладена генеральна угода № 26107001094064/ДЮГ-ГУ/2015 про розміщення коштів на депозит банку на строк до 16 грудня 2016 року, на виконання якої Товариство розмістило, а банк прийняв на рахунок вклад в сумі 10 000,00 грн під 23,10 % річних.
Постановою правління Національного банку України від 04 квітня 2016 року № 231/БТ ПАТ КБ "Хрещатик" віднесено до категорії проблемних.
05 квітня 2016 року постановою правління Національного банку України № 234 ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесений до категорії неплатоспроможних, і з цієї дати на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 квітня 2016 року № 463 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
У зв`язку із введенням у ПАТ "КБ "Хрещатик" у червні 2016 року ліквідаційної процедури, довідкою від 01 листопада 2016 року № 2-3/3/10870 банк повідомив Товариство про наявність перед ним боргу в сумі 505 221,03 грн і включення його грошових вимог до сьомої черги, тобто визнав строк виконання зобов`язання таким, що настав.
Ліквідаційна процедура у банку була введена на підставі рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик".
Однак постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 19 січня 2017 року по справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року, визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних. Таким чином, з моменту укладення вищезазначених судових рішень процедура виведення ПАТ КБ "Хрещатик" з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не провадилася, внаслідок чого Фонд до 18 грудня 2021 року не мав повноважень органу управління банку та органу контролю.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року у справі № 826/3021/18, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року і Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик". Але до розгляду цієї справи судом касаційної інстанції Національний банк України за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв інше рішення від 18 червня 2019 року № 415-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ Хрещатик", і останній був ліквідований Фондом у жовтні 2020 року. Таким чином, банк не був платоспроможним до 18 лютого 2021року (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6665/16) і не знаходився в процедурі ліквідації до 18 червня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що ним 12 березня 2019 року із ТОВ "Екоресурс-Груп" укладений договір № 1 відступлення права вимоги, за яким Товариство передало йому як новому кредитору своє право вимоги з ПАТ КБ "Хрещатик" боргу в сумі 505 221,03 грн, що виник внаслідок невиконання останнім своїх обов`язків по договору банківського рахунку юридичної особи № 26000001094064 від 11 лютого 2011 року і по генеральній угоді № 26107001094064/ДЮГ-ГУ/2015 від 16 грудня 2015 року, а також 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "КБ "Хрещатик" з вимогою щодо перерахування грошових коштів, проте така залишилася без відповіді та задоволення.
Також позивач зауважив, що 28 лютого 2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/15685/16 визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "КБ "Хрещатик", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "КБ "Хрещатик".
На підставі наведеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь шкоду, завдану незаконною діяльністю органу державної влади, а також його незаконним рішенням, за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України в розмірі 923 746,13 грн, що складається з 505 221,03 грн - основної суми, 418 525,10 грн. - інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Зокрема, підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції зазначав відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями Національного банку України та настанням заявленої позивачем шкоди.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Семенова Є. О. оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенова Є. О. залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
06 березня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Семенова Є. О. в системі "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2023 рокута постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухваленіз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 08 квітня 2024 року Національний банк України просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
03 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що 08 лютого 2011 року між ТОВ "Екоресурс-Груп" і ПАТ "КБ "Хрещатик" в особі Кіровоградського регіонального відділення укладений договір № 26000001094064 банківського рахунку юридичної особи, на виконання умов якого банком позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .
16 грудня 2015 року між ТОВ "Екоресурс-Груп" та ПАТ "КБ "Хрещатик" укладена Генеральна угода № 26107001094064/ДЮГ-ГУ/2015 про розміщення коштів суб`єктів господарювання на депозит банку. 16 грудня 2015 року в рамках Генеральної угоди № 26107001094064/ДЮГ-ГУ/2015 Товариство ("Вкладник") розмістило, а банк прийняв на рахунок вклад в сумі 10 000,00 грн під 23,10 % річних на строк до 16 грудня 2016 року.
Постановою Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "КБ "Хрещатик" було віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 05 квітня 2016 року № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення з ринку ПАТ "КБ "Хрещатик" шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Правлінням Національного банку України 02 червня 2016 року прийнято постанову № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", на підставі якої виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик", призначено уповноважену особу ФГВФО та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Хрещатик", визначені статтями 37, 38, частинами першою, другою статті 48, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Довідкою від 01 листопада 2016 року № 2-3/3/10870 банк повідомив Товариство про наявність перед ним боргу в сумі 505 221,03 грн і включення його грошових вимог до сьомої черги відповідно до положень частини першої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 19 січня 2017 року по справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року, визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року у справі № 826/3021/18, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року і Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у справі № 826/15685/16 визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "КБ "Хрещатик", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "КБ "Хрещатик".
12 березня 2019 року ОСОБА_1 із ТОВ "Екоресурс-Груп" укладений договір № 1 відступлення права вимоги, за яким ТОВ "Екоресурс-Груп" передало позивачу як новому кредитору своє право вимоги з ПАТ КБ "Хрещатик" боргу в сумі 505 221,03 грн, що виник внаслідок невиконання останнім своїх обов`язків по договору банківського рахунку юридичної особи № 26000001094064 від 11 лютого 2011 року і по генеральній угоді № 26107001094064/ДЮГ-ГУ/2015 від 16 грудня 2015 року, а також 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "КБ "Хрещатик" з вимогою щодо перерахування йому вказаних грошових коштів.
Відомості щодо надання відповіді на вказану вимогу у матеріалах справи відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.