ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 754/17055/21
провадження № 61-7329св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Пророка В. В., Сердюка В. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" - Білої Юлії Олегівни, представника ОСОБА_1 - адвоката Лозинської Ольги Леонідівни, представника ОСОБА_2 - адвоката Шалашової Валентини Іванівни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року в складі судді Панченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в складі колегії суддів Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал", ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Джуринська Людмила Володимирівна, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, про визнання договорів недійсними, скасування реєстрації права власності та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, у якому зазначили, що їм та ОСОБА_5 належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 .
28 березня 2012 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (далі - ПАТ "КБ "Даніель") укладено кредитний договір № 1715-04-КЗЖ-Т на суму 320 000,00 грн, на забезпечення виконання якого сторони уклали договір іпотеки, предметом якого вказали квартиру АДРЕСА_1 .
20 травня 2013 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва розірвано кредитний договір та стягнуто на користь ПАТ "КБ "Даніель" заборгованість за кредитним договором у розмірі 368 497,48 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.
Після смерті ОСОБА_5 позивачам стало відомо з онлайн-ресурсу "Опендатабот", що спірна квартира спочатку була предметом договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2015 року № 2317, наступного дня була предметом договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30 грудня 2015 року № 2339, а 06 травня 2021 року предметом договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Вважали, що вказані договори укладені шляхом позасудового врегулювання з порушеннями вимог частини другої статті 24 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV"Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV), відповідно до якої іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.
Просили суд визнати недійсними:
- договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2015 року № 2317, посвідчений приватним нотаріусом Джуринською Л. В.;
- договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30 грудня 2015 року № 2339, посвідчений приватним нотаріусом Джуринською Л. В.;
- договір купівлі-продажу квартири від 06 травня 2021 року № 2259, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Верповською О. В.;
- застосувати наслідки недійсності правочинів, скасувавши реєстрацію права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (далі - ТОВ "ФК "Морган Кепітал"), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
03 квітня 2023 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 06 травня 2021 року за № 2259 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Верповською О. В.
Застосовано наслідки недійсності правочину та скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 06 травня 2021 року № 2259 за ТОВ "ФК "Морган Кепітал", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
17 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Морган Кепітал" залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що представник відповідача не надав суду доказів, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності проводилась оцінка предмета іпотеки, не надано заяви про згоду на реєстрацію права власності за банком, приватним нотаріусом не дотримані вимоги статті 37 Закону № 898-IV.
Право власності на спірну квартиру набуто в порядку звернення стягнення на нерухоме майно після набрання законної сили рішенням суду в іншій цивільній справі про відмову у задоволенні вимог банку щодо задоволення основного зобов`язання та в період дії мораторію на примусове відчуження житла.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Інвест Плюс" (далі - ТОВ "Оболонь Інвест Плюс")
17 травня 2024 року представник ТОВ "ФК "Морган Кепітал", яке змінило назву на ТОВ "Оболонь Інвест Плюс", - Біла Ю. О. через систему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року в справі № 906/1174/18, від 08 червня 2021 року в справі № 346/1305/19-ц, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 640/14873/19, від 25 січня 2023 року в справі № 638/18879/18, від 10 січня 2024 року в справі № 640/15485/19, від 08 лютого 2023 року в справі № 761/11546/21, від 25 квітня 2023 року в справі № 537/2115/19, про те, що продаж і відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання у процедурі ліквідації банку може відбутися на конкурсних засадах на користь будь-якої особи. Як первісне, так і наступне відступлення права вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансової установи за обставин, коли первісний кредитор (банк) відчужує активи у процедурі ліквідації та позбавлений банківської ліцензії.
Зазначила, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 182 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 37 Закону № 898-IV, коли за особою, за якою не було зареєстровано право власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, рішенням суду скасовано право власності.
Крім того, послалася на те, що суд першої інстанції не повідомляв ТОВ "ФК "Морган Кепітал" належним чином про судові засідання, зокрема про те, в якому було проголошено судове рішення, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) про доступ до правосуддя.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Лозинської О. Л.
23 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лозинська О. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц, від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 09 лютого 2021 року в справі № 381/622/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20, від 01 березня 2023 року в справі № 522/22473/15-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 367/6105/16-ц, про те, що заявлені позивачами вимоги є неналежним способом захисту права, яке вони вважають порушеним.
Також заявниця вказує, що суди взяли до уваги доказ, поданий з порушенням встановленого законом порядку: позивачі подали до суду копію рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року в справі № 2603/15578/12, не заявляючи за таких умов жодних клопотань.
Крім того, позивачі пропустили позовну давність, про застосування якої відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявляли в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Шалашової В. І.
25 травня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шалашова В. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю.
Послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду:
- від 28 листопада 2019 року в справі № 910/8357/18, від 17 червня 2020 року в справі № 910/12712/19, від 20 січня 2021 року в справі № 910/8992/19, від 16 березня 2021 року в справі № 910/3356/20, від 18 березня 2021 року в справі № 916/325/20, від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, від 29 червня 2021 року в справі № 910/23097/17, від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17, про те, що під час розгляду справи про визнання недійсним оскаржуваного правочину позивач має довести, а суд має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й наявність порушеного цивільного права або інтересу позивача;
- від 14 серпня 2018 року в справі № 910/1972/17, від 23 травня 2019 року в справі № 920/301/18, від 25 червня 2019 року в справі № 922/1500/18, від 24 грудня 2019 року в справі № 902/377/19, від 02 квітня 2020 року в справі № 910/7160/19, від 01 липня 2021 року в справі № 910/7029/20 та інших, про те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові.
Крім того, позивачі пропустили позовну давність, про застосування якої відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявляли в суді першої інстанції.
Доводи інших учасників справи
У червні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Спаський А. Ю. звернувся до Верховного Суду із відзивом, у якому просить касаційні скарги залишити без задоволення. Послався на те, що матеріали справи не містять жодних доказів направлення повідомлення про укладення оспорюваного договору купівлі-продажу або направлення вимоги іпотекодержателя, тому ОСОБА_2 незаконно зареєструвала право власності на квартиру.
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
03 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження в цивільній справі за касаційною скаргою ТОВ "Оболонь Інвест Плюс" та витребувано її із Деснянського районного суду м. Києва.
03 та 10 червня 2024 року ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційні провадження у цивільній справі за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Лозинської О. Л. та представника ОСОБА_2 - адвоката Шалашової В. І.
У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
14 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Касаційні провадження у справі відкриті з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційних скарг, відзиву та виснував, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції).