ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 199/5267/22
провадження № 61-18619св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Пророка В. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павлової Юлії Михайлівни на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у складі колегії суддів Демченко Е. Л., Барильської А. П., Макарова М. О.,
у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуос Капітал", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, припинення права власності та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що 21 вересня 2018 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 191/2789/18 затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якою визнано, серед іншого, за ОСОБА_2 право власності на будівлі і споруди, які розташовані на АДРЕСА_1 .
На підставі цієї ухвали державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на будівлі і споруди, що розташовані на АДРЕСА_1 : кафе літ. А-1, прибудову літ. а-1, кафе-паб літ. Б-1, навіс літ. б, вбиральню літ. В, Г, альтанки літ. Д, Е, Ж, З, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, літній театр літ. И, навіс з рукомийником літ. Х, замощення літ. І, огорожі № № 1-3, септик № 4, № 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689244112101; номер запису про право власності: 28827085, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43948316 від 09 листопада 2018 року.
19 березня 2019 року ОСОБА_2 передав зазначений майновий комплекс до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуос Капітал" (далі - ТОВ "Дуос Капітал"), на підставі чого державним реєстратором Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області (далі - КП "Центр реєстрації та надання послуг") зареєстровано право власності за ТОВ "Дуос Капітал".
20 березня 2019 року право власності на майновий комплекс зареєстровано за ОСОБА_1
21 березня 2019 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі №191/2789/18 скасовано. 10 червня 2019 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Посилаючись на те, що спірне нерухоме майно було побудоване на земельній ділянці, не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, чим порушені права власника земельної ділянки, позивач просив суд:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення нежитлових приміщень;
- припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, що розташований на АДРЕСА_1, із закриттям розділу: за ОСОБА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689244112101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28827085; за ТОВ "Дуос Капітал", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689244112101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30779497; за ОСОБА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689244112101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30781241.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
21 червня 2023 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного м. Дніпропетровська у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із пропуском позовної давності, заявленої представником ОСОБА_1 - адвокатом Павловою Ю. М. у судовому засіданні.
Рішення суду мотивовано тим, що Дніпровська міська рада як власник земельної ділянки, на якій було побудовано спірне нерухоме майно, дізналася про порушення її прав під час апеляційного оскарження ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі № 191/2789/18, проте з позовом у цій справі звернулася після спливу строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд першої інстанції зазначив, що нормами цивільного законодавства не передбачено таке поняття, як "триваюче правопорушення", водночас позовна давність визначена як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
28 листопада 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.Позов Дніпровської міської ради задоволено частково.
Усунуто перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення нежитлових приміщень, а саме: кафе літерою А-1, загальною площею 209,3 кв. м, прибудови літерою а-1, кафе-пабу літерою Б-1, загальною площею 287 кв. м, навісу літерою б, вбиральні літерами В, Г, альтанок літерами Д, Е, Ж, З, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, літнього театру літерою И, навісу з рукомийником літерою Х, замощення літерою І, огорожі № 1-3, септиків № 4, № 5.
Припинено право власності та скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, що розташований на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1689258912000) із закриттям розділу: за ОСОБА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689244112101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28827085; за ОСОБА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689244112101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30781241. В іншій частині позову Дніпровської міської ради відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18)), позовна давність на який не поширюється.
Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно - будівлі і споруди, належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності. Дніпровська міська рада не приймала жодних рішень з приводу надання ОСОБА_2 або ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки для будь-яких цілей, що відповідно до вимог статей 16, 386, 391, 376 ЦК України є підставою для задоволення позову в частині усунення їй перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення нежитлових приміщень, скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу за ОСОБА_2 або ОСОБА_1 (пункти 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, чинній із 16 січня 2020 року).
Дніпровська міська рада визначила ТОВ "Дуос Капітал" третьою особою у справі, у зв`язку з чим позов про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна за ТОВ "Дуос Капітал" задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павлова Ю. М. через систему "Електронний суд" надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах:
- Верховного Суду від 06 грудня 2022 року у справі № 904/738/22, про те, що принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів;
- Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), про те, що позовна давність поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Зазначила, що власником будівель і споруд на АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, тому не можна вважати, що позов Дніпровської міської ради у справі є негаторним, тобто на який не розповсюджується позовна давність.
Відповідачі у справі є засновниками ТОВ "Дуос Капітал", тому позов заявлено до власників частки корпоративних прав, у зв`язку з чим спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Доводи інших учасників справи
У березні 2024 року представник Дніпровської міської ради - Михайлюк Т. О. звернулася до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, у якому зазначила, що об`єкти нерухомого майна споруджені ОСОБА_2 самовільно, без відповідних дозвільних документів, на земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети. Дніпровська міська рада як власник земельної ділянки може вимагати усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення земельних ділянок. Такий позов є негаторним, до якого позовна давність не застосовується (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18)).
Рух справи в суді касаційної інстанції
07 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного м. Дніпропетровська.
У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
26 березня 2024 року справу направлено до Дніпровського апеляційного суду для виправлення описки.
У квітні 2024 року справу повернуто до Верховного Суду.
21 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 вересня 2018 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 191/2789/18 затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнано, серед іншого, за ОСОБА_2 право власності на будівлі і споруди, які розташовані на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 18-28).
На підставі цієї ухвали державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на будівлі і споруди, що розташовані на АДРЕСА_1 : кафе літ. А-1, прибудову літ. а-1, кафе-паб літ. Б-1, навіс літ. б, вбиральню літ. В, Г, альтанки літ. Д, Е, Ж, З, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, літній театр літ. И, навіс з рукомийником літ. Х, замощення літ. І, огорожі № № 1-3, септик № 4, № 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689244112101; номер запису про право власності 28827085, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43948316 від 09 листопада 2018 року.
19 березня 2019 року ОСОБА_2 передав, а ТОВ "Дуос Капітал" прийняло до статутного капіталу зазначений майновий комплекс, на підставі чого державний реєстратор КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області зареєстрував право власності за ТОВ "Дуос Капітал".
Того ж дня майновий комплекс перейшов у власність ОСОБА_1, за яким 20 березня 2019 року зареєстровано право власності (т. 1, а. с. 41, 42).
21 березня 2019 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі № 191/2789/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1, а. с. 29-35).
10 червня 2019 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою позивача (т. 1, а. с. 36, 37).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо позовної давності
У статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших зроблено висновки про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина першої статті 316 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2024 року у справі № 520/8065/19(провадження № 14-150цс23) та у справі № 496/1059/18 (провадження № 14-209цс21), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження №14-473цс18) виснувала, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту порушеного права можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод у користуванні чи розпорядженні майном. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, провадження № 14-181цс18), до якого, відповідно до пункту 96 зазначеної постанови Великої Палати Верховного суду позовна давність не застосовується.