ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 2а-0770/3166/12
адміністративне провадження № К/9901/36625/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник Головне управління ДФС у Закарпатській області)
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року (Суддя: Луцович М.М.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року (Судді: Гулид Р.М., Кузьмич С.М., Улицький В.З.),
у справі № 2а-0770/3166/12
за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"
до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник - Головне управління ДФС у Закарпатській області)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2012 року Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі - позивач, КП "Водоканал м. Ужгорода", підприємство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - Ужгородська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та
скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року №0005101640/1835/15-02/03344326/5677 та №0005091640/1834/15-02/03344326/5676 (т. 1 а.с. 3-6).
Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач вказував на порушення контролюючим органом вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які визначають підстави та порядок проведення податкових перевірок.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі (т. 2 а.с. 24-30, 64-68).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. В обґрунтування своїх доводів посилався на те, що на порушення вимог частини першої 72 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суди попередніх інстанцій не врахували установлені судовими рішеннями в адміністративній справі № 2а-0770/3074/12 обставини щодо правомірності призначення й проведення ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області перевірки КП "Водоканал м. Ужгорода", результати якої оформлені актом від 20 вересня 2012 року № 2384/15-2. Окрім того, відповідач вважав безпідставним урахування судами попередніх інстанцій правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17.01.2015 року у справі № 21-425а14, оскільки вказаним судовим рішенням справу було направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції, а не вирішено спір по суті. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та відмовити КП "Водоканал м. Ужгорода" в задоволенні позову (т. 2 а.с. 71-74).
В надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України запереченнях на касаційну скаргу позивач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін У своїх доводах позивач посилався на те, що у ході розгляду справи № 2а-0770/3074/12 не було встановлено обставин щодо правомірності призначення й проведення перевірки підприємства, які б мали преюдиційний характер для справи, що переглядається. Натомість, під час розгляду справи № 2а-0770/3074/12 суди зосередили увагу на установленні обставин щодо правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій підприємству. Додатково позивач зауважував, що правова позиція стосовно незаконності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі незаконної перевірки, висловлена й у інших постановах Верховного Суду України, зокрема від 10.09.2014 року у справі № 21-237а13 та від 24.09.2013 року у справі № 21-255а13 (т. 2 а.с. 86-90).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.09.2012 року КП "Водоканал м.Ужгорода" отримало засобами поштового зв`язку копію наказу ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області від 11.09.2012 року № 807 "Про проведення перевірки суб`єкта господарювання" (а.с. 7).
Згідно з цим наказом вирішено провести документальну невиїзну перевірку підприємства щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за рішенням ОДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 29.03.2012 року, рішення суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 року та декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року з 20.09.2012 року, тривалістю 1 день.
До наказу було долучено повідомлення від 11.09.2012 року № 4795/10/15-02, яким ДПІ у м. Ужгороді запрошувало платника податків 20 вересня 2012 року об 11 год. до приміщення податкової інспекції з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість (т.1 а.с. 8).
Надалі, КП "Водоканал м. Ужгорода" отримало примірник акта від 20.09.2012 року № 2384/15-02 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки", у висновках якого констатовано недотримання позивачем вимог пункту 203.2 статті 203 ПК України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість за квітень 2012 року, відповідно до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу №18 від 29.03.2012 року, рішення суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 року. До акта також долучено розрахунки штрафних санкцій на загальну суму 343ʼ 552,01 грн (т.1 а.с.9-13).
15.10.2012 року КП "Водоканал м. Ужгорода" отримало податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року №0005101640/1835/15-02/03344326/5677 та №0005091640/1834/15-32/03344326/5676 на суми штрафних санкцій 24ʼ 533,00 грн та 318ʼ 999,01 грн відповідно, які були прийняті на підставі акта перевірки від 20.09.2012 року № 2384/15-02 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки". До податкових повідомлень-рішень додано розрахунки штрафних санкцій на вказані суми (т.1 а.с. 15, 17-18).
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, КП "Водоканал м. Ужгорода" звернулось до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податковим органом порушено вимоги статей 78, 79 ПК України, якими визначено підстави та порядок проведення перевірок, оскільки в наказі від 11.09.2012 року №807 не зазначено, чи є перевірка плановою, чи позаплановою. Проведена відповідачем перевірка, на думку судів, вочевидь, не може бути плановою, оскільки не включена до плану-графіку проведення документальних планових перевірок. Ураховуючи, що перевірка була позаплановою, суди констатували відсутність підстав для її проведення, передбачених статтею 78 ПК України. Окрім того, судами враховано, що перевірка першого півріччя 2011 року вже була проведена податковим органом відповідно до наказу від 20.07.2011 року №1155.
Однак, колегія суддів вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Види, порядок та особливості проведення податкових перевірок унормовано Главою 8 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Кожен із перелічених видів контрольних заходів проводиться на підставі рішення керівника органу податкової служби, яке оформлюється наказом (пункт 77.4 статті 77, пункт 78.4 статті 78, пункт 79.2 статті 79, пункт 80.2 статті 80 ПК України)
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз`яснення.