ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 808/6843/13-а
адміністративне провадження № К/9901/29148/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року
(Суддя: Нечипуренко О.М.),
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року
(Судді: Суховаров А.В., Ясенов Т.І., Головко О.В.),
у справі № 808/6843/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" (далі - позивач, ПАТ "Карлсберг Україна", підприємство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі, правонаступник - Офіс великих платників податків ДФС), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2013 року №№ 0000042700, 0000052700 та 0000062700 (т.1 а.с. 3-12).
Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач вказував на помилковість висновків акта податкової перевірки щодо нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та низкою його контрагентів-постачальників. Позивач переконував, що такі висновки зроблені відповідачем упереджено, без урахування усіх дійсних фактичних обставин та наданих до перевірки первинних й інших бухгалтерських документів.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі (т. 7 а.с. 210-215, т. 8 а.с. 65-67).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. В обґрунтування своїх доводів посилався на те, що судами поверхнево вивчено акт податкової перевірки, висновкам якого непідтверджено реальність господарських операцій позивача з контрагентами ПП "Українська транспортно-торгова компанія", ТОВ "Дормашавто", ПП "Вівум", ПП "Глоріум", ПП "Союз РО", ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів". Зокрема, відповідач вказував на те, що контрагент ПП "Українська транспортно-торгова компанія" незаконно сформував податковий кредит та валові витрати шляхом включення підроблених від імені його службових осіб первинних документів за операціями, які фактично не відбулись. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Дормашавто" відповідач вказував на те, що засновник, директор та головний бухгалтер означеного підприємства ОСОБА_1 надав пояснення щодо непричетності до діяльності підприємства. Стосовно ж контрагентів ПП "Вівум", ПП "Глоріум" та ПП "Союз РО", відповідач звертав увагу на висновки почеркознавчих досліджень, якими засвідчено факти підписання документів від імені товариств невстановленими особами. Підставою до невизнання відповідачем господарських операцій позивача з ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів" слугував факт отримання відповідачем акта іншого (регіонального) податкового органу щодо непідтвердження реальності отримання вказаним контрагентом послуг від ТОВ "Монтаж сервіс проект" (т. 8 а.с. 69-73).
В надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України запереченнях на касаційну скаргу позивач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін У своїх доводах позивач звертав увагу на те, що між ПАТ "Карлсберг Україна" та СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі вже виникали судові суперечки щодо податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі актів перевірок, висновки яких продубльовані відповідачем в акті перевірки, що складений у межах даного спору. Судовими рішеннями у справах № 808/2922/13-а та № 808/5364/13-а, які набрали законної сили, встановлені обставини щодо законності господарських операцій позивача з постачальниками ПП "Українська транспортно-торгова компанія", ТОВ "Дормашавто", ПП "Вівум", ПП "Глоріум", ПП "Союз РО", ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів" та правильності їх відображення у податковому обліку (т. 8 а.с. 98-103).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Карлсберг Україна" з питань своєчасності, достовірності, та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Дормашавто" за період листопад 2010 р.- жовтень 2011 року, ПП "Глоріум" за період жовтень 2011 року, ПП "Союз РО" за період листопад 2011 року, ПП "Вівум" за період червень 2011 року, ПП "Українська Транспортно-торгова компанія" за період січень-жовтень 2010 року, ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів" за період 2012 року, та податку на додану вартість за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів" за період квітень, червень 2012 року, за результатами якої 20.03.2012 року складено акт перевірки №140/27-0/00377511.
Проведеною перевіркою зафіксовано порушення ПАТ "Карлсберг Україна" вимог податкового законодавства, а саме: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі- Закон № 334/94-ВР), п. 138.2, ст. 138, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 232ʼ720,00 грн, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23ʼ195,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 247ʼ917,00 грн.
Порушення позивачем зазначених в акті перевірки норм податкового законодавства ґрунтуються на доводах контролюючого органу про відсутність у підприємства права на податковий кредит та витрати за наслідками взаємовідносин із постачальниками ПП "Українська транспортно-торгова компанія", ТОВ "Дормашавто", ПП "Вівум", ПП "Глоріум", ПП "Союз РО", ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів".
Відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами контролюючий орган доводив такими обставинами, як: стосовно взаємовідносин з ПП "Українська транспортно-торгова компанія" отримано акт Кременчуцької ОДПІ від 07.09.2011 року, яким зафіксовано відсутність поставки товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків за правочинами з контрагентами; щодо взаємовідносин з ТОВ "Дормашавто" отримано акти ДПІ в Голосіївському районі м.Києва від 31.10.2012 року та від 24.01.2013 року, у яких не підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами (засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Дормашавто" є громадянин російської федерації ОСОБА_1, який заперечує свою причетність до діяльності підприємства та підписання документів); щодо взаємовідносин з ПП "Вівум" отримані акти ДПІ в Печерському районі м.Києва від 08.02.2012 року та від 16.05.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки (зокрема, в акті від 08.02.2012 року є посилання на висновок почеркознавчого дослідження, згідно з яким підписи від імені засновника, керівника та головного бухгалтера ОСОБА_2 на податкових деклараціях, довіреностях, заявах виконані різними особами); стосовно взаємовідносин з ПП "Глоріум" отримано акт ДПІ в Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому є посилання на висновок спеціаліста, яким зафіксовано, що на податкових деклараціях від імені директора ПП "Глоріум" ОСОБА_3 підписи виконала інша особа; щодо взаємовідносин з ПП "Союз РО" - отримано акт ДПІ в Печерському районі м.Києва від 11.03.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому є посилання на висновок спеціаліста, яким зафіксовано, що підписи на документах від імені директора виконані різними особами; стосовно взаємовідносин з ТОВ "Об`єднані технології виставкових систем та інтер`єрів" отримано акт ДПІ в Деснянському районі м. Києва, яким не підтверджено реальність отримання послуг від контрагента ТОВ "Монтаж сервіс проект".
Окрім того, відповідач послався на попередні акти контрольних заходів ПАТ "Карлсберг Україна" №453/27-0/00377511 від 31.10.2012 року та №42/27-0/00377511 від 24.01.2013 року, в яких також описані взаємовідносини позивача з переліченими суб`єктами господарювання (Т. 3 а.с.156-203).
На підставі установлених перевіркою порушень 04.04.2013 року відповідачем прийнято низку податкових повідомлень-рішень: №000042700, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 371ʼ875,50 грн, у тому числі за основним платежем - 247ʼ917,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 123ʼ958,50 грн; №000052700, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 247ʼ535,75 грн, у тому числі за основним платежем - 232ʼ720,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 14ʼ815,75 грн; №000062700, яким позивачеві зменшено суму від`ємного значення оподаткування податком на прибуток у розмірі 23ʼ195,00 грн.
Перелічені вище податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Надалі, позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені відповідачем в акті перевірки обставини не є належними й достатніми доказами фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами- постачальниками. Вивчивши й проаналізувавши наявні у справі матеріали, суди першої та апеляційної інстанції вважали, що зі сторони позивача не допущено будь-яких порушень вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами, а висновки податкового органу про заниження податку на прибуток, завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на додану вартість - є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту та витрат для цілей оподаткування за звітні періоди, охоплені перевіркою у цій справі, був врегульований нормами статей 138, 198, 201 ПК України.
Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.