ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 821/1469/16
адміністративне провадження № К/9901/41953/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Васильєвої І. А. - головуючий суддя, Судді: Юрченко В. П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання повернути товар, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 ( ОСОБА_2 ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя: Бойко А.В., судді: Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.)
У С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2016 № 0004441406, №0004451405, №0004461405;
- зобов`язати відповідача повернути вилучений під час фактичної перевірки товар (алкогольні напої).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалася на те, що перевірка, на підставі якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, проведена з порушеннями вимог законодавства. Таке порушення, на думку Позивача, полягало, зокрема, у тому, що уповноважені нею особи не підписували жодних документів, складених посадовими особами відповідача.
Крім того, як стверджувала позивач, посадові особи відповідача незаконно вилучили 599 одиниць товару (алкогольних напоїв), які належали їй на праві приватної власності й жодного адміністративного протоколу не склали.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 07.11.2016, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, відмовив в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і закрив провадження в частині позовних вимог щодо зобов`язання повернути товар.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для скасування відповідних індивідуальних актів ґрунтуються на тому, що:
- відповідач не порушував порядку проведення перевірки й вручив всі передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) документи, необхідні для початку проведення перевірки, особі, що здійснює розрахункові операції й яка, відповідно, вважається уповноваженою особою;
- підтвердилися виявлені під час перевірки обставини щодо реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії й без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також ненадання до перевірки відповідних первинних документів.
Також суд апеляційної інстанції визнав безпідставним покликання на встановленні у постанові Генічеського районного суду Херсонської області від 18.11.2016 обставини й вказав, що в цьому рішенні не аналізувались обставини щодо суті виявлених у ході перевірки порушень.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання повернути вилучений під час фактичної перевірки товар (алкогольні напої), суди попередніх інстанцій вказали, що ці питання повинні вирішуватися в межах Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд.
У касаційній скарзі позивач зазначає, зокрема про те, що:
- рішення суду першої інстанції не відповідає проголошеній у судовому засіданні вступній та резолютивній частинам;
- поза оцінкою судів залишилась перевірка наказу про проведення перевірки на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства, а також того, що ОСОБА_3 не була уповноваженою особою позивача.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.02.2017 (суддя Цвіркун Ю.І.) відкрив касаційне провадження №К/800/4681/17 в цій справі.
Відповідач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (далі також - КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційні скарги були передані на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року визначений склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І., Хохуляк В.В.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15.10.2020 "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду" проведений повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Згідно з протоколом від 26.11.2020 для розгляду цієї справи визначений такий склад колегії суддів: Васильєва І.А. (суддя-доповідач), Юрченко В.П., Хохуляк В.В.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд звертає увагу на таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Херсонській області прийняло наказ від 01.08.2016 № 345 "Про проведення фактичних перевірок". Відповідно до переліку суб`єктів, які підлягали відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, визначено ФОП ОСОБА_1 з 16 серпня 2016 року тривалістю 10 діб.
Згідно з наказом "Про проведення фактичних перевірок" виписані направлення.
Перед проведенням перевірки здійснена контрольна розрахункова операція, а саме о 10.55 придбали пиво "Bavaria premium Beer" 4,9 % алк. за ціною 20 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), про що складений відповідний акт від 19.08.2016 № 269.
Реалізацію алкогольного напою здійснила ОСОБА_3 .
Після ознайомлення з наказом та направленнями на перевірку ОСОБА_3 (особа, яка проводила розрахунки) відмовилася від підпису в направленні, про що складений акт.
З урахування цього складений акт фактичної перевірки від 18.08.2016 №320/21/22/РРО/ НОМЕР_1, згідно з висновками якого позивач допустив порушення вимог:
- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв`язку з проведенням розрахункової операції з реалізації пива "Bavaria premium Beer" 4,9 % алк. за ціною 20 грн без застосування РРО,
- статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (реалізація алкогольних напоїв без придбання ліцензії), у зв`язку з реалізацією алкогольного напою за відсутності відповідної ліцензії;
- пункту 44.3 статті 44 ПК України, у зв`язку з на ненаданням документів до перевірки, а саме: книги обліку розрахункових операцій, контрольних стрічок, довідки про опломбування РРО.
На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 8 вересня 2016 року:
- № 0004441405, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення у розмірі 1 грн;
- № 0004451405, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80758 грн;
- № 0004461405, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.
Правові передумови реалізації податковими органами повноважень щодо проведення фактичної перевірки, а також підстави проведення таких контрольних заходів на час спірних правовідносин були врегулюванні статтями 75, 80 та 81 ПК України.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За змістом підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (які наведені в наказі) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.