ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2219/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - Косенка Д. В.,
позивача - Салівона Д. О. (самопредставництво),
відповідача-1 - Буряковської О. Ю. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача-2 -Скринніка І. А. (адвоката, в режимі відеоконференції),
третьої особи-1 - не з`явилися,
третьої особи-2 - не з`явилися,
третьої особи-3 - не з`явилися,
третьої особи-4 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 (колегія суддів: Склярук О. І. - головуючий, Гетьман Р. А., Терещенко О. І.) у справі
за позовом Міністерства оборони України
до: 1) Харківської міської ради, 2) Фізичної особи - підприємця Деми Валерія Івановича,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (нова назва - Харківське квартирно-експлуатаційне управління), 2) Всеукраїнської громадської організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, 3) Фонду державного майна України, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Україна",
за участю Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил,
про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2019 року Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Фізичної особи - підприємця Деми Валерія Івановича (далі - ФОП Дема В. І.) з вимогами про:
- витребування земельної ділянки площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України;
- витребування земельної ділянки площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України;
- визнання недійсними договорів оренди землі площею 1,795 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.;
- зобов`язання ФОП Деми В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б, а саме: нежитлову будівлю літ. "АЖ-1" загальною площею 17,2 м2; нежитлову будівлю літ. "АБ-1" загальною площею 2,1 м2; нежитлову будівлю літ. "Щ-1", загальною площею 2,1 м2; нежитлову будівлю літ. "Ц-1" загальною площею 5,2 м2; нежитлову будівлю літ. "АД-1" загальною площею 4,6 м2; нежитлову будівлю літ. "АЛ-1" загальною площею 35,3 м2; нежитлову будівлю літ. "АВ-1" загальною площею 16,5 м2; нежитлову будівлю літ. "У-1", загальною площею 13,9 м2; нежитлову будівлю літ. "Ф-1" загальною площею 94,3 м2; нежитлову будівлю літ. "АК-1" загальною площею 47,0 м2; нежитлову будівлю літ. "Ю-1" загальною площею 4,7 м2; нежитлову будівлю літ. "4-1" загальною площею 2,3 м2; нежитлову будівлю літ. "АЄ-1" загальною площею 15,1 м2; нежитлову будівлю літ. "АГ-1" загальною площею 20,3 м2; нежитлову будівлю літ. "Я-1" загальною площею 4,8 м2; нежитлову будівлю літ. "АМ-1" загальною площею 156,9 м2; нежитлова будівля літ. "Х-1" загальною площею 6,5 м2; нежитлову будівлю літ. "Ш-1" загальною площею 3,4 м2; нежитлову будівлю літ. "АЗ-1" загальною площею 47,0 м2; нежитлову будівлю літ. "АА-1" загальною площею 2,1 м2; нежитлову будівлю літ. "Т-1" загальною площею 123,6 м2; нежитлову будівлю літ. "Р-1" загальною площею 276,5 м2.
1.2. Позов Міністерства оборони України обґрунтований тим, що відповідачі вчинили незаконні та протиправні дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193, яка на праві власності належить державі, на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137200:13:001:0282, 6310137200:13:001:0283, з передачею їх в оренду, а ФОП Дема В. І. на цих земельних ділянках здійснив самовільне будівництво будівель та споруд. Позивач зазначав, що право власності держави в особі Міністерства оборони України щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 доведено та підтверджено судовим рішенням у справі № 922/4117/15, відповідно до якого зазначена земельна ділянка була вилучена у ФОП Деми В. І. на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (далі - КЕВ м. Харкова).
1.3. За доводами Міністерства оборони України, передача земельної ділянки КЕВ м. Харкова фактично не відбулася, проте на її території ФОП Дема В. І. продовжує здійснювати господарську діяльність. Оскільки спірні земельні ділянки, які створені шляхом поділу, не є новоствореним майном, а реєстраційна дія щодо поділу майна не є підставою для припинення права власності держави в особі Міністерства оборони України, позивач з посиланням на приписи статей 387, 388 Цивільного кодексу України пред`явив позовні вимоги про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137200:13:001:0282, 6310137200:13:001:0283 з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України.
1.4. Крім того, Міністерство оборони України зазначало, що Харківська міська рада, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності, без згоди Кабінету Міністрів України, уклала оспорювані договори оренди земельних ділянок від 09.01.2019, які належать до земель оборони, а тому перевищила свої повноваження при їх укладенні. З огляду на викладене, на думку Міністерства оборони України, зазначені договори оренди земельних ділянок необхідно визнати недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України як такі, що укладені з порушенням приписів статей 77, 78 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про використання земель оборони", статей 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України".
1.5. При цьому, за доводами Міністерства оборони України, нерухоме майно, яке є власністю ФОП Деми В. І., збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети і взагалі належала до земель оборони, які повинні були перебувати на балансі КЕВ м. Харкова. За таких обставин, на думку Міністерства оборони України, нерухоме майно підлягає знесенню ФОП Демою В. І. за власні кошти на підставі частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 922/2219/19, відмовлено у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.
2.2. Постановою Верховного Суду від 07.04.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 922/2219/19, а справу № 922/2219/19 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
2.3. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що суди не врахували обставин, установлених у справі № 922/4117/15, та дійшли передчасних висновків про те, що земельна ділянка не належить до земель оборони. Не встановивши правовий режим земельної ділянки, господарські суди не встановили дотримання порядку відчуження такої земельної ділянки. Крім того, Верховний Суд зазначив, що принцип "належного урядування" не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності", при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини". Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.
2.4. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 задоволено у повному обсязі позовні вимоги Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.
Вирішено витребувати з незаконного володіння Харківської міської ради у власність держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 і земельну ділянки площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б.
Визнано недійсними договори оренди землі площею 1,795 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742059463101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 і площею 3,2444 га з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1742206863101 та кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, укладені 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.
Зобов`язано ФОП Дему В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, що належить ФОП Демі В. І. та розташоване за адресою: АДРЕСА_1, перелік якого наведено в резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції.
2.5. Задовольняючи позовні вимоги Міністерства оброни України, господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не надали доказів вилучення земельної ділянки з державної власності та передачі її в комунальну власність. За висновком місцевого господарського суду, рішення 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 20.06.2018 № 1132/18, яким надано ФОП Демі В. І. згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0394 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу, є таким, що не відповідає законодавству, а тому не створює ніяких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його незаконністю. Оскільки Харківська міська рада не є власником земельних ділянок, проте передала їх в оренду, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсними оспорюваних догорів оренди землі. Враховуючи встановлену недійсність договорів оренди землі, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про витребування у Харківської міської ради спірних земельних ділянок. Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що факт знаходження на земельних ділянках самочинно збудованого майна ФОП Демою В. І. визнається всіма учасниками справи, а тому не підлягає доказуванню. Водночас знаходження на земельній ділянці, належній позивачу, самочинного будівництва, здійсненого відповідачем без згоди позивача, та заперечення позивача проти його збереження є підставою для знесення будівництва особою, яка здійснила самочинне будівництво. При цьому місцевий господарський суд констатував, що усвідомлення особою незаконності заволодіння майном повністю виключає можливість захисту прав на нього посиланнями на "гарантії мирного володіння" майном.
2.6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.
2.7. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в позові Міністерства оборони України, з посиланням на обставини, встановлені у справах № 922/4117/15, № 5023/4224/12, погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що земельна ділянка площею 5,0394 га є державною власністю та належить до земель оборони.
2.8. Водночас, за висновком апеляційного господарського суду, у цьому спорі про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі слід застосувати рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених представниками влади. Апеляційний господарський суд зазначив, що відсутність справжнього видимого власника спірних земельних ділянок, починаючи з років незалежності, спричинила формування в учасників правовідносин обґрунтованої впевненості в тому, що земельні ділянки, які знаходяться в межах міста та тривалий час не зареєстровані за жодним суб`єктом, є саме комунальною власністю. Така тривала бездіяльність позивача та нездійснення ним жодних належних дій стосовно своєї власності, як наслідок, спричинили те, що земельна ділянка була передана Харківською міською радою в оренду ФОП Демі В. І. За висновком апеляційного господарського суду, ФОП Дема В. І. не може відповідати за помилки органів державної влади та місцевого самоврядування при виконанні ними своїх повноважень, а витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі призведе до порушення майнових прав ФОП Деми В. І. та не буде ефективним засобом поновлення порушених прав позивача, оскільки ФОП Дема В. І. як власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташовано. Крім того, за висновком апеляційного господарського суду, господарський суд першої інстанції поклав на орендаря негативні наслідки порушень, вчинених органом влади та органом місцевого самоврядування, без урахування того, що позивач не спростував та не навів доказів недобросовісності кінцевого набувача права.
2.9. Апеляційний господарський суд зазначив, що віндикаційний позов, тобто позов неволодіючого власника про витребування майна у володіючого невласника, може бути заявлений тільки до особи, у володінні якої перебуває це майно, тобто до тієї особи, яка здійснює фактичне панування над річчю, що витребовується. Однак позовні вимоги про витребування земельних ділянок пред`явлені Харківській міській раді. Проте фактичним володільцем речі є ФОП Дема В. І., оскільки зазначені земельні ділянки були передані Харківською міською радою йому в користування і саме він здійснює панування над земельними ділянками. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, неможливо витребувати майно у Харківської міської ради, скільки вона не володіє витребуваним майном.
2.10. Щодо позовних вимог про зобов`язання ФОП Деми В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване майно, апеляційний господарський суд установив, що право власності ФОП Деми В. І. на спірні об`єкти нерухомого майна виникло на підставі судових рішень від 12.12.2011 у справі № 2024/2-2705/11 та від 12.12.2011 у справі № 2024/2-0705/11.
2.11. Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 922/2219/19 в частині вирішення позовних вимог Міністерства оборони України про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі. Справу № 922/2219/19 в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 922/2219/19 залишено без змін.
2.12. Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду в частині вирішення позовних вимог Міністерства оборони України про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі, зазначив про передчасність висновків апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про витребування спірних земельних ділянок із незаконного володіння Харківської міської ради з огляду на те, що Харківська міська рада не є фактичним володільцем цих земель. За висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд, розглядаючи позовні вимоги Міністерства оборони України про витребування майна, не з`ясував обставини державної реєстрації за Харківською міською радою права власності на спірні земельні ділянки та не надав належної правової оцінки підставам віндикаційного позову.
2.13. Крім того, за висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд, розглядаючи позовні вимоги Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі, не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника.
2.14. За висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі, всебічно та повно не з`ясував на підставі обставин та фактів у цій конкретній справі додержання принципу "пропорційності" з урахуванням "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини". При цьому, наводячи обґрунтування зазначених критеріїв, оцінювати слід поведінку всіх учасників спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
2.15. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсними договорів оренди землі ухвалена за відсутності перевірки обставин добросовісності / недобросовісності учасників цивільного обороту у спірних правовідносинах, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна, а також за відсутності наведення належних мотивів застосування практики ЄСПЛ із питання втручання держави у право власності.
2.16. Водночас Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про зобов`язання ФОП Деми В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, врахував, що на момент звернення позивача з вимогою про знесення самочинно збудованого нерухомого майна право власності за ФОП Демою В. І. на вказане майно визнано на підставі судових рішень, які в установленому законом порядку власником земельної ділянки не оскаржені. При цьому обставини та підстави, передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України, щодо можливості визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно були предметом дослідження у справах № 2024/2-2705/11 та № 2024/9266/2012, і незгода власника земельної ділянки з висновками судів у зазначених справах суперечить принципу правової визначеності та порушує принцип верховенства права. Верховний Суд визнав висновки апеляційного господарського суду такими, що ґрунтуються на принципах верховенства права та правової певності, оскільки за змістом статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
2.17. За результатами нового апеляційного розгляду постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про визнання недійсними договорів оренди землі. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 залишено без змін.
2.18. Апеляційний господарський суд установив, що Харківська міська рада та ФОП Дема В. І. не є добросовісними набувачами в розумінні статті 388 Цивільного кодексу України. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що усвідомлення особою незаконності заволодіння майном повністю виключає можливість захисту прав на нього посиланнями на "гарантії мирного володіння" майном. Навпаки, в цих випадках втручання держави у володіння майном приватною особою, яка свідомо незаконно заволоділа ним, є не тільки допустимим, а й необхідним. Рішуча демонстрація державою недопустимості незаконного заволодіння чужим майном беззаперечно становить суспільний, публічний та загальний інтерес та відповідає ідеалам правової держави та верховенства права. З урахуванням викладеного, за висновком апеляційного господарського суду, спірні земельні ділянки необхідно повернути позивачу, а рішення господарського суду першої інстанції в цій частині є таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права з урахуванням усіх обставин справи.
2.19. Щодо позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І., то апеляційний господарський суд зазначив, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна не потрібно. Крім того, на спірних земельних ділянках розташоване нерухоме майно, яке на законних підставах належить на праві власності ФОП Демі В. І. Відповідно до приписів Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" користування земельними ділянками є платним та здійснюється на підставі договорів оренди. Користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі забороняється. Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, наявність у власника об`єктів нерухомості договору оренди земельної ділянки, на яких вони розташовані, є обов`язковою вимогою для законного користування цією земельною ділянкою. Укладення таких договорів є також обов`язковим як для орендодавця, так і для власника об`єкта нерухомості. При цьому сторони договору оренди землі не позбавлені права вносити до цього договору будь-які зміни з метою приведення його у відповідність до вимог діючого законодавства. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 922/2219/19 в частині відмови у задоволенні позову Міністерства оброни України про визнання недійсними договорів оренди землі, до Верховного Суду звернулося Міністерство оборони України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову в наведеній частині, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2219/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Міністерство оборони України зазначає, що оскаржувана постанова в оскаржуваній частині ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Міністерство оборони України, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Міністерство оборони України вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позову Міністерства оброни України про визнання недійсними договорів оренди землі, не застосував приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15, від 15.05.2019 у справі № 908/6055/15, від 18.02.2020 у справі № 917/154/15, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
3.4. Крім того, на думку Міністерства оборони України, апеляційний господарський суд не здійснив належного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, що стосуються визнання недійними договорів оренди землі.
3.5. ФОП Дема В. І. у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. На думку ФОП Деми В. І., апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Міністерства оброни України про визнання недійсними договорів оренди землі, правильно виходив із того, що на земельних ділянках розташоване нерухоме майно, яке на праві власності належить ФОП Демі В. І. Крім того, ФОП Дема В. І. вважає, що обставини у справах № 908/6055/15, № 905/1227/17, № 916/3727/15, на які посилається Міністерство оборони України, не є подібними з обставинами у справі № 922/2219/19, яка розглядається.
3.6. Харківська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Харківська міська рада зазначає, що позовні вимоги Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І., не відповідають належному способу захисту. Водночас обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12.12.2011 у справі № 2024/2-2705/11 та рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 07.12.2012 у справі № 2024/9266/2012 визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
4.2. Рішенням 31 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.02.2014 № 1473/14 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надано ФОП Демі В. І. в оренду строком до 01.02.2039 земельну ділянку площею 5,0394 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193, що належить територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 ), 2-Б
4.3. 29.09.2014 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І. укладено договір оренди землі, за умовами якого Харківська міська рада надала, а ФОП Дема В. І. прийняв у строкове платне користування строком до 01.02.2039 земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 загальною площею 5,0394 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
4.4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 922/4117/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2017 та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним пункт 15.2 додатку 2 рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 № 1473; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.09.2014 № 4575, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193, укладений між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І.; вилучено у ФОП Деми В. І. на користь КЕВ м. Харкова зазначену земельну ділянку.
4.5. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що рішенням 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.06.2018 № 1132/18 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надано ФОП Демі В. І. згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0394 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
4.6. На виконання судового рішення у справі № 922/4117/15 земельна ділянка площею 5,0394 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 була вилучена у ФОП Деми В. І. та прийнята КЕВ м. Харків, про що державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 55809810 складено акт вилучення та передачі майна стягувачу від 27.08.2018. Постановою державного виконавця від 31.08.2018 закрито виконавче провадження № 55809810.
4.7. Рішенням 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 17.10.2018 № 1241/18 надано ФОП Демі В. І. в оренду строком до 01.11.2038 земельні ділянки комунальної власності площею 1,7950 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283 за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель стрілецько-стендового комплексу, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
4.8. 09.01.2019 між Харківською міською радою та ФОП Демою В. І. на виконання зазначеного рішення від 17.10.2018 № 1241/18 укладено договори оренди землі площею 1,7950 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0282 та площею 3,2444 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0283, у зв`язку з чим 11.01.2019 Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснило реєстрацію права оренди ФОП Деми В. І. наведених земельних ділянок.
4.9. Міністерство оборони України, зазначаючи, що факт належності земельної ділянки площею 5,0394 га з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193 до земель оборони встановлено рішеннями судів у господарських справах, що набрали законної сили, зокрема, рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2013 у справі № 023/4224/12 (н. р. 5023/10683/11), постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2014 у справі № 5023/4224/12 (5023/434/11 (11/29-10)), постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі № 922/4117/15, в яких брали участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (Міністерство оборони України, Харківська міська рада, ФОП Дема В. І. та інші), звернулося до Господарського суду Харківської області із цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Міністерства оборони України до Харківської міської ради, ФОП Деми В. І. про витребування земельних ділянок, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання ФОП Деми В. І. за власний рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Таборова (вул. Лагерна), 2-Б.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку Міністерства оборони України, є незаконні та протиправні дії відповідачів щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0193, яка на праві власності належить державі, на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137200:13:001:0282, 6310137200:13:001:0283, з передачею їх в оренду, та здійснення ФОП Демою В. І. на цих земельних ділянках самочинного будівництва будівель та споруд.