ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа №320/4183/24
адміністративне провадження № № К/990/16963/24, К/990/23998/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року (прийняту у складі головуючого судді Кочанова П.В.) про забезпечення позову на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" (нова назва - ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати: акт Головного управління ДПС у м. Києві від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464; акт Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464.
Разом з позовною заявою, ТОВ "ТАБАКО ДІМ" була подана заява про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої позивач просив суд:
- забезпечити позов шляхом заборони Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ "ТАБАКО ДІМ" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07- 16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що за результатами фактичних перевірок ГУ ДПС у місті Києві, ГУ ДПС у Закарпатській області складено акти перевірок від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 та від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464, за висновками яких ТОВ "ТАБАКО ДІМ" здійснено етап технологічного циклу з виготовлення тютюнової суміші за адресою орендованих приміщень у м. Ужгород, вул. Миколи Огарьова, буд.6/8, що прирівнюється до змін відомостей про місце провадження діяльності, які зазначені у ліцензії на виробництво тютюнових виробів Товариства, і про які не було повідомлено видавника ліцензії. Водночас, статтею 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР встановлено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії. В даному випадку, рішення оформлені у формі вищевказаних Актів фактичних перевірок, є самостійною підставою, передбаченою статтею 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР для винесення відповідачем-3 розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013 (термін дії з 07.06.2021 до 07.06.2026). При цьому, здійснення ТОВ "ТАБАКО ДІМ" господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до зупинення господарської діяльності підприємства.
Заявник зазначає, що анулювання ліцензії ТОВ "ТАБАКО ДІМ" призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність, у зв`язку з понесеними збитками. Підприємство є сумлінним платником податків та щомісячно сплачує податки та збори.
Наведені обставини, на думку ТОВ "ТАБАКО ДІМ", свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення та поновлення порушених прав ТОВ "ТАБАКО ДІМ" стане неможливим.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову про які просить заявник для захисту свого законного інтересу, ніяким чином не призведе до негативних наслідків, будь-яких майнових чи матеріальних втрат для відповідачів.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду віл 04 квітня 20224 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ "ТАБАКО ДІМ" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суду апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, виходив з того, що встановлення в акті перевірки обставини подання Позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, відповідно до статті 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (надалі - Закон №481/95-ВР) є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії Позивача на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті).
При цьому судами узято до уваги те, що анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів унеможливить виконання договірних зобов`язань Позивача перед своїми клієнтами, а також зупинить ввезення закуповуваного товару (імпорту) від постачальників-нерезидентів, що спричинить негативні наслідки порушення Позивачем договірних зобов`язань, накладення контрагентом штрафних санкцій, простій транспортних засобів на митному кордоні та можливе розірвання контракту через невиконання Позивачем договірних умов.
Дійшовши висновків про те, що анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім" призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність у зв`язку з понесеними збитками, втратою зв`язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції, судами зроблено висновок, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Таким чином, судами попередніх інстанцій визнано достатнім та співмірним для захисту прав Позивача від можливих порушень вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ "Табако Дім".
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у місті Києві подали касаційні скарги, у яких просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Скаржники наголошують, що вжиття заходів забезпечення позову є передчасним, оскільки відповідно до статті 3 Закону №481/95-ВР правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів є акт перевірки, а не наказ, що є предметом оскарження у цій справі. Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії. Отже, саме встановлені в акті обставини є підставою для прийняття розпорядження про анулювання ліцензії.
При цьому звертає увагу, що предметом судового розгляду у цій справі є протиправність підстав фактичної перевірки, а саме визнання протиправним та скасування наказу від 29 червня 2022 року №358 "Про проведення фактичної перевірки", а не результатів (висновків) фактичної перевірки Позивача, за наслідками якої приймається рішення (розпорядження) про анулювання ліцензії.
Тому вважає, що забезпечивши позов шляхом заборони приймати Відповідачу розпорядження щодо анулювання ліцензії судом фактично ухвалено рішення на майбутнє та стосовно акту (розпорядження про анулювання ліцензії), який Відповідачем не приймався.
Також акцентують увагу на тому, що позивачем не було наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що свідчить про необґрунтованість заяви ТОВ "ТАБАКО ДІМ" про забезпечення позову
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Ухвалою про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).