ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 420/9301/24
адміністративне провадження № К/990/22096/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/9301/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 (головуючий суддя: Тарасишина О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 (колегія у складі: головуючого судді Турецької І. О., суддів Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача з виплати, передбачених частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551) щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня за 2022 рік та разової грошової виплати учасникам бойових дій до Дня Незалежності України за 2023 рік, відповідно в розмірах кожної з цих допомог менше за п`ять мінімальних пенсій за віком, внаслідок чого недоплачено 17 644, 00 грн;
- стягнути недоплачену щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій до 5 травня за 2022 рік та разової грошової виплати учасникам бойових дій до Дня Незалежності України за 2023 рік суму в розмірі 17 644, 00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Мотиви даної ухвали полягали в тому, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки повинен був дізнатися про порушення своїх прав під час виплати відповідних грошових допомог у 2022 році та 2023 році.
3. 01.04.2024 ОСОБА_1, на виконання вимог вказаної вище ухвали про залишення позову без руху, подав до суду першої інстанції заяву про відкриття провадження у справі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 щодо трирічного строку звернення до суду. Також заява була мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого в тому числі і іншими законами, а відтак в межах, передбаченого частиною першою статті 257 Цивільного кодексу України, загального трирічного строку позовної давності.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позовну заяву було повернуто позивачеві, на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України та частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
5. Повертаючи позов, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, посилаючись на іншу практику Верховного Суду (справи №389/1042/17 та №607/7919/17), яка передбачає шестимісячний строк звернення до суду з позовом про нарахування та виплату допомоги до 5 травня.
Так, суд виходили з того, що в червні 2022 року та в серпні 2023 року позивач отримав щорічну разову грошову допомогу як учасник бойових дій в меншому розмірі ніж це передбачено Законом №3551, а тому саме з червня 2022 року та з серпня 2023 року почав свій відлік шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України. Отож, на переконання судів попередніх інстанцій, звернувшись до суду за захистом своїх прав 25.03.2024, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 про повернення позову ОСОБА_1 - змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
7. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, є законним та обґрунтованим.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного суду не погодилась з позицією суду першої інстанції, що підставою для повернення позову є неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду, в строк встановлений судом.
Системний спосіб тлумачення статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що позивач необов`язково повинен визнавати факт пропуску строку до суду та просити його поновити, його правова позиція може складатися з того, що, з його боку, строк звернення до суду не пропущений і він звернувся за захистом своїх прав в межах, встановлених іншим Законом ніж КАС України.
Як випливає з матеріалів справи, 01.04.2024 ОСОБА_1, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, навів підстави, за яких він вважав, що своєчасно звернувся за захистом своїх прав, тобто фактично надав заяву про поновлення строку.
У такому випадку, суд першої інстанції, повинен був повернути позов тільки за умови, якщо підстави, викладені в заяві для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вважаючи, що позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду, а тому наявні підстави для зміни мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції та викладення її в редакції цієї постанови. Резолютивну частину ухвали суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, слід залишити без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що в межах даної справи, необхідно керуватися правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 та застосувати до спірних правовідносин трирічний строк звернення до суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. 10.06.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 420/9301/24.
13. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 20.08.2024 №33330/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Бучик А.Ю., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.08.2024 № 913, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
16. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
18. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.