ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 140/943/24
адміністративне провадження № К/990/20844/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №140/943/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 (головуючий суддя: Валюх В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 (колегія у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Носа С.П.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати із 23.07.2023 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ);
- зобов`язати відповідача здійснити із 23.07.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 залишено без змін.
4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, слід відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили.
Так, суди звернули увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №140/5647/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20.11.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Отже, на думку судів, спір між сторонами вже вирішений судом у межах справи №140/5647/21, спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що діями відповідача на виконання судового рішення від 19.07.2021 у справі № 140/5647/21 порушено право на отримання спірного підвищення, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дій відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення суду), а не подавати новий адміністративний позов.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що на виконання відповідачем рішення суду у справі № 140/5647/21 проведено позивачу нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ за період з 20.11.2020 по 31.03.2021, оскільки відповідно до документів пенсійної справи з 01.04.2021 наявна інформація щодо працевлаштування ОСОБА_1, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 19.09.2023 № 0300-0304-8/55342. Тобто виплата спірного підвищення припинена у зв`язку з працевлаштування ОСОБА_1 . Однак, з грудня 2022 року позивач припинив трудові правовідносини та є знову непрацюючим пенсіонером, разом з тим відповідач не нараховує та не виплачує підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ, про що повідомив позивача листом, в якому вказав, що оскільки з 01.04.2021 позивач працевлаштувався в нього змінився статус як непрацюючого пенсіонера та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, тому відсутні правові підстави для продовження нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії передбаченої статтею 39 Закону №796-ХІІ.
Скаржник вважає, що вищевказане свідчать про те, що справа № 140/5647/21 та справа №140/943/24 не є тотожними, оскільки обставини справи змінилися так як виплата щомісячної доплати до пенсії була припинена у зв`язку з його працевлаштуванням.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 29.05.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від у справі №140/943/24 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк, протягом якого необхідно було надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору або надати докази для звільнення від сплати судового збору.
10. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.06.2024 скаржник надіслав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
11. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №140/943/24. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 140/943/24. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №140/943/24.
12. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 20.08.2024 №33330/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Бучик А.Ю., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.08.2024 № 913, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.
13. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
15. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
18. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
19. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
20. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
21. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
22. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
23. Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 20.03.2024 у справі № 320/225/23.
24. Також Верховний Суду у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.