1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 190/1433/21

провадження № 51-5373 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_6,

захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року, якою було залишено без зміни ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року про залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року за виключними обставинами.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року за виключними обставинами було залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, засуджений ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на положення ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 413, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог засуджений указує, що суд апеляційної інстанції під час розгляду його апеляційної скарги, з урахуванням змісту положень, передбачених статтями 2, 7, ч. 1 ст. 20, ч. 4 ст. 395, ч. 1 ст. 466 КПК України, статтями 59, 63, 129 Конституції України та ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), допустив порушення його права на захист, оскільки не надав можливості ознайомитися з матеріалами провадження (судова справа № 190/1433/21), про що засуджений клопотав у своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні від 17 серпня 2023 року.

Посилаючись на вказані порушення, засуджений зазначає, що його було позбавлено можливості:

- належним чином підготуватися до судового процесу та надати суду докази на підтвердження своєї позиції, що у свою чергу, на думку ОСОБА_6, вплинуло на результат апеляційного розгляду;

- ознайомитися зі змістом технічних записів судових засідань суду першої інстанції, у зв`язку з чим його було позбавлено його можливості переконатися в їх наявності (твердженням суду апеляційної інстанції про наявність у матеріалах справи технічних записів засуджений не довіряє).

Крім того, за обставин, детально наведених у касаційній скарзі, засуджений ОСОБА_6, посилаючись на положення Конституції України, рішення Конституційного Суду України та постанову Пленуму ВСУ, зазначає, що призначене йому вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року покарання у виді довічного позбавлення волі є незаконним, однак місцевий суд, відмовляючи в задоволенні його заяви про перегляд указаного вироку за виключними обставинами, не врахував наведених у ній доводів, а також не дослідив та не перевірив законності призначеного покарання.

Ці обставини, на думку засудженого, свідчать про неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність, про що він указував у своїй апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції не перевірив таких доводів та не надав їм належної оцінки.

На зазначену касаційну скаргу засудженого заперечень від учасників судового провадження не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення поданої засудженим ОСОБА_6 касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Статтею 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК України.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, перевіряючи ухвалу суду апеляційної інстанції, на предмет її відповідності вимогам процесуального закону, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За визначенням, поданим у п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Главою 3 КПК України, у тому числі, встановлено права та обов`язки учасників кримінального провадження. Зокрема, відповідно до:

- ч. 3 ст. 43 КПК України виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження;

- п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

- п. 5 ч. 4 ст. 42 КПК України обвинувачений також має право ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження.


................
Перейти до повного тексту