Постанова
Іменем України
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 824/54/24
провадження № 61-10781ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
при секретарі судового засідання - Подолянові Ю. А.,
учасники справи (сторони арбітражного спору):
заявник (позивач у арбітражному спорі) - Міністерство оборони України (Україна),
заінтересована особа (відповідач у арбітражному спорі) - компанія IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія),
за участю представників:
Міністерства оборони України (Україна) - Коваль Дмитро Михайлович (у порядку самопредставництва),
компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) - не з`явився,
розглянув у закритому судовому засіданні справу, відкриту за заявою компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 за позовом Міністерства оборони України (Україна) до компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) про стягнення авансового платежу, за апеляційною скаргою компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія), яка підписана представником Сендегою Тарасом Романовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року постановлену у складі судді: Голуб С. А. у м. Києві,
Історія справи
Короткий зміст вимог заяви та заперечень
У травні 2024 року компанія IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. звернулася із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 за позовом Міністерства оборони України (Україна) до компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) про стягнення авансового платежу.
Заява обґрунтована тим, що 07 лютого 2024 року МКАС при ТПП України було ухвалено рішення у справі № 201/2023 про стягнення з компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. на користь Міністерства оборони України наступних сум:
4 073 816,11 євро в рахунок повернення авансового платежу за непоставлений товар, 76 533,61 євро в рахунок пені за порушення строків поставки товару, 8 370,86 євро в рахунок відсотків річних за прострочення повернення авансового платежу, а всього - 4 158 720,58 євро;
13 632,48 доларів США як штрафні санкції за порушення строків поставки товару та 28 875,29 доларів США як відшкодування сплати арбітражного збору, а всього - 42 507,77 доларів США;
відсотки у розмірі 3 % річних, нараховані на суму авансового платежу у розмірі 4 073 816,11 євро з 05 квітня 2023 року по день сплати зазначеної суми за арбітражним рішенням за наступною формулою: сума заборгованості х 3 % х кількість днів прострочення х кількість днів у році (365/366).
Заявник вказав, що спір, розглянутий МКАС при ТПП України, не міг бути предметом арбітражного розгляду за законами України, оскільки виник під час виконання господарського договору, пов`язаного із задоволенням державних потреб.
Стверджує, що договір поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року є нікчемним, оскільки укладений без проведення процедур закупівлі, які встановлені Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі".
З урахуванням характеру правовідносин між сторонами та предмет договору поставки в контексті вимог пункту 1 частини першої статті 22 ГПК України, цей спір не міг бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, а підлягав розгляду за правилами господарського судочинства України.
Компанія IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. просила:
скасувати рішення МКАС при ТПП України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023.
Міністерство оборони України надало заперечення, мотивовані тим, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі здійснюються без застосування визначених процедур. Спір, що виник при виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб, може бути віднесений сторонами до компетенції комерційного арбітражу.
Міністерство оборони України просило:
у задоволенні заяви компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. відмовити;
рішення МКАС при ТПП України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 залишити без змін.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у задоволенні заяви компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 за позовом Міністерства оборони України (Україна) до компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) про стягнення авансового платежу за непоставлений товар за договором поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року відмовлено.
Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 залишено без змін.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення;
звертаючись із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України, заявник визначив, що спір, який розглянув арбітраж, не міг бути предметом арбітражного розгляду за законами України, оскільки виник під час виконання господарського договору, а саме договору поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року, який є нікчемним, оскільки укладений без проведення процедур закупівлі, які встановлені Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". У пункті 10.3 договору поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року встановлено, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо врегулювання спірних питань шляхом переговорів протягом одного місяця, кожна сторона має право передати спір на розгляд та вирішення арбітражу з урахуванням положень пунктів 10.4-10.8 цього договору. У пункті 10.4 визначено, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності підлягають вирішенню у МКАС при ТПП України згідно з його Регламентом. Тобто, сторони в розділі 10 договору обрали арбітраж як спосіб вирішення спорів, а також визначили компетентний арбітражний суд, матеріальне право і мову судочинства. Договір підписаний обома сторонами та недійсним не визнавався. Отже, рішення суду від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 ухвалено щодо спору, вирішення якого сторони передбачили у МКАС при ТПП України. Цей спір був вирішений МКАС при ТПП України як належним та компетентним судом у відповідності до умов укладеного договору, Регламенту зазначеного суду і з урахуванням дійсних домовленостей сторін;
компанія IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. зазначила, що враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 22 ГПК України, спір не міг бути переданий на розгляд до міжнародного комерційного арбітражу, а підлягав розгляду за правилами господарського судочинства України. Суд не погоджується із вказаним посиланням, оскільки спір за договором за своєю природою не є публічно-правовим. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті. У постанові КМ України від 28 лютого 2023 року "Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" встановлено, що в умовах воєнного стану державні замовники у сфері оборони та служби державного замовника здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом України "Про оборонні закупівлі". Тому сторонами не укладався договір в межах закупівель визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі";
посилання заявника на нікчемність укладеного договору суд відхиляє, оскільки зазначене не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражного суду відповідно до вимог частини другої статті 459 ЦПК України. Під час розгляду спору в Міжнародному комерційному арбітражному суді заявник не заперечував обставини дійсності та чинності договору та арбітражного застереження. Обидві сторони договору вчиняли дії направленні на його виконання, позивачем сплачено повну вартість товару, а відповідачем здійснювалась його поставка. У пункті 91 рішення МКАС при ТПП України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 зазначено: "в ході арбітражного розгляду сторони не заявили жодних заперечень щодо недотримання умов арбітражного застереження, вимог Регламенту або Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Таким чином, відповідно до статті 4 зазначеного Закону та статті 44 Регламенту МКАС, сторони вважаються такими, що відмовилися від права на заперечення з цих питань". Представник компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. брав участь під час вирішення спору у міжнародному комерційному арбітражі, проте будь-яких заперечень щодо розгляду спору у цьому суді не заявляв, а висловлював свою позицію по суті спору;
доводи заявника щодо порушення МКАС при ТПП України публічного порядку України зводяться виключно до незгоди з правильністю застосування цим судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, з правильністю дослідження та оцінки ним доказів та не свідчать про порушення публічного порядку України. Тому необґрунтованими є посилання заявника на те, що оскаржуване рішення МКАС при ТПП України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 не відповідає частині другій статті 459 ЦПК України;
інші доводи заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу зводяться до незгоди з правильністю вирішення спору по суті щодо стягнення авансового платежу за непоставлений товар, нарахованих штрафів та відсотків і виходить за межі судового розгляду, визначеного частиною другою статті 459 ЦПК України та частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Аргументи учасників справи
26 липня 2024 року Компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) через підсистему Електронний суд подала апеляційну скаргу, яка підписана представником Сендегою Т. Р., на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року, в якій просить:
оскаржену ухвалу скасувати;
ухвалити нове рішення, яким рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
суд, що здійснює розгляд клопотання про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, зобов`язаний ex officio з`ясувати питання арбітрабельності спору, тобто вирішити, чи може відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу. Судом не дотримано принцип ex officio, не з`ясовано питання арбітрабельності спору з огляду на його предмет у зв`язку з чим зроблено передчасний висновок про відсутність підстав для скасування рішення арбітражного суду;
спір, який розглянув арбітраж, не міг бути предметом арбітражного розгляду за законами України, оскільки до предмету спору входить питання порядку укладення договору про публічну закупівлю. 10 березня 2022 року між сторонами укладено договір поставки № UKR060233, предметом якого є обов`язок постачальника передати у встановлений строк партію (партії) товару у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар. Предметом договору поставки №UKR060233 від 10 березня 2022 року є товари оборонного призначення. Спірні правовідносини за своєю природою та змістом є правовідносинами негосподарюючого суб`єкта (замовника) та юридичною особою (постачальником) з приводу купівлі-продажу товарів оборонного призначення. Враховуючи суб`єктний склад сторін спору, предмет закупівлі спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України "Про публічні закупівлі". Договір поставки був укладений на підставі постанови КМ України № 169 від 28 лютого 2022 року без застосування процедур закупівель, які визначені Законом України "Про публічні закупівлі". Однак, відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У частині четвертій статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі" визначено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", та укладення державних контрактів (договорів). що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі". Таким чином приписами Закону України "Про оборонні закупівлі" заборонено придбавати товар і послуги оборонного призначення до та без проведення процедур закупівель, які передбачені Законом України "Про публічну закупівлю" та Законом України "Про оборонні закупівлі". Договір про закупівлю є нікчемним якщо замовник уклав договір про закупівлю до/ без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону (частина перша статті 43 Закону України "Про публічну закупівлю"). Чинним в Україні законодавством встановлено нікчемність правочину укладеного без проведення процедур закупівель, які передбачені Законами України "Про публічну закупівлю" та "Про оборонні закупівлю". Оскільки договір поставки UKR060233 від 10 березня 2022 року укладено без проведення процедур закупівлі які встановлені Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі", то такий договір є нікчемним;
укладення договору поставки на підставі постанови КМ України від 28 лютого 2022 року №169 "Про деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" не могло відбутися, оскільки суперечить вимогам статей 10, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі" та частині четвертій статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі";
хоча спір і містить формальні ознаки цивільно правового спору, однак за своєю правовою природою такий спір є спором про публічно-правовий аспект укладення такого договору в порушення вимог встановлених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". Згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" публічно-правовими є відносини з державного регулювання проведення закупівель та процедур торгів, переговорних процедур, звітності про результати закупівлі, тощо. При цьому у пункті 1 частини першої статті 22 ГПК України передбачено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні договорів, про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті. Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет договору поставки, спір не міг бути переданий на вирішення арбітражного суду, а мав розглядатись за правилами господарського судочинства в порядку визначеному ГПК України. Наведене у розумінні пункту а частини другої статті 459 ЦПК України є підставою для скасування оспореного рішення арбітражного суду. Суд не звернув увагу, що арбітражне застереження є складовою нікчемного правочину;
суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 824/83/23;
позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів (частина восьма статті 269 ГК України). 02 вересня 2022 року між сторонами підписано протокол щодо обговорення питання виконання договорів поставки засобів індивідуального захисту в якому сторони визнали факт поставки товару повністю та вирішили замінити частину товару, який на думку покупця не відповідав якісним показникам. Таким чином покупець очевидно знав про власні зауваження до поставленого товару вже станом на 02 вересня 2022 року. Позивач звернувся до МКАС при ТПП України лише у квітні 2023 року, тобто зі спливом семи місяців. На момент подання позову покупець не мав права на судовий захист, що свідчить про відсутність юрисдикції комерційного арбітражу на ухвалення рішення;
очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права може призвести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оспорення рішення арбітражного суду (постанова Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 824/83/23). МКАС грубо порушив фундаментальні приписи цивільного законодавства та не врахував специфіку спірних правовідносин, яка має місце у зв`язку з суперечністю національного законодавства, що регулює питання рекламації постачальником, який не є резидентом України;
заміну товару може бути задоволена тільки у разі повернення товару неналежної якості продавцеві, однак позивачем товар не повернуто до сьогодні. Таким чином прострочка виконання зобов`язання з заміни не настала, враховуючи умови договору та вимоги чинного законодавства (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 904/631/18). Враховуючи, що позивач не забезпечив можливості відповідачу забрати товар неналежної якості зі складу військової частини, то відповідач не порушив строк його заміни на товар, який відповідає вимогам, які передбачені специфікацією до договору;
повернення неякісного товару постачальнику, в такому випадку, здійснюється в митному режимі реекспорту. Товар був ввезений на територію України та мав режим іноземного, тому повертається постачальнику який є стороною зовнішньоекономічного договору у з зв`язку з рекламацією. Чинним законодавством не передбачено іншого митного режиму для повернення товару постачальнику крім реекспорту. Митне оформлення повернення товару постачальнику здійснюється шляхом заповнення митної декларації (стаття 257 МК України). Відповідач, будучи нерезидентом, не може бути декларантом та здійснити повернення товарів для їх заміни. Резидентом та стороною зовнішньоекономічного договору поставки є саме позивач, а тому саме він наділений правом, а отже й обов`язком здійснити повернення товару постачальнику в режимі реекспорту;
враховуючи висновки Верховного Суду у справі №824/83/23, МКАС при ТПП України допустив грубе порушення норм національного матеріального права, що призвело до порушення публічного порядку України.
08 серпня 2024 року Міністерство оборони України через представника Коваля Д. М. подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить:
апеляційну скаргу залишити без задоволення;
судові витрати покласти на IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o.
Відзив мотивований тим, що:
стаття 459 ЦПК України не містить такої підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу як нікчемність або недійсність договору, щодо якого винесене рішення;
позивач належним чином уклав договір без процедур закупівель, передбачених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі" на підставі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, у тому числі постанови від 28 лютого 2022 року № 169 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану";
протягом розгляду справи у МКАС при ТПП України відповідач не заперечував обставин дійсності, чинності та виконуваності договору, а так само арбітражного застереження, що міститься у цьому договорі, а подавав відповідні процесуальні документи, чим фактично визнавав чинність договору та арбітражного застереження. Відповідно до статті 4 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення. Враховуючи той факт, що відповідач не оскаржував дійсність, чинність та виконуваність договору, а так само арбітражного застереження, що міститься у цьому договорі, в силу положень Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та Регламенту МКАС, відповідач вважається таким, що втратив своє право на оскарження договору та/або арбітражного застереження;
обидві сторони договору вчиняли дії направлені на виконання договору, зокрема, позивачем було сплачено повну вартість товару за договором, в той час як відповідачем здійснювались поставки товару за договором, частина якого була прийнята, а частина була відхилена у зв`язку з неналежною якістю товару. У ході розгляду справи в арбітражі обставини виконання договору його сторонами не заперечувались;
цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу (частина друга статті 22 ГПК України). Спір, який виник за договором, є цивільно-правовим спором. Верховний Суд у справі № 824/16/22 (провадження 61-10881ав22) зробив аналогічний висновок щодо договору поставки, укладеного між словацькою компанією та ДП "НАЕК "Енергоатом", в якому сторони передбачили арбітражне застереження та передали спори за договором до МКАС;
не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на обставини справи або норми матеріального чи процесуального права України, які начебто не були враховані, або невірно досліджені та застосовані арбітражним судом, оскільки під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими, адже національний суд не має повноважень переглядати рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку (постанова Верховного Суду від 08 грудня 2023 року у справі №824/57/22);
твердження відповідача щодо причин нездійснення ним поставки, перевірки товару, відмови від товару тощо зводяться до незгоди відповідача із суттю рішення МКАС, і є намаганням переоцінити докази. У справах про скасування рішень міжнародних комерційних арбітражів державний суд не може переглядати арбітражну справу по суті і не може переоцінювати докази (постанова Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 824/83/23). Верховний Суд зазначив, що очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права може привести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оспорення рішення арбітражного суду. Разом з тим, рішення міжнародних комерційних арбітражів, якими вирішено питання, спір приватних господарських правовідносин шляхом встановлення обставин, які стосуються порядку виконання зобов ʼязання, які виникли між учасниками, не суперечать публічному порядку України;
спір, щодо якого винесене Рішення МКАС, не стосувався неналежної якості товару, чи його недоліків. Факт неналежної якості товару був визнаний відповідачем і не оспорювався ним в арбітражі. Предметом спору було невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару належної якості, як зобов`язання, незалежного від повернення товару неналежної якості. Одна з вимог позивача в арбітражі МКАС полягала у поверненні вартості непоставленого товару;
строк пред`явлення позову щодо поставки товару неналежної якості не застосовується до спору, щодо якого винесене Рішення МКАС. До договору застосовується позовна давність у 4 (чотири) роки, передбаченв статтею 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів. Відповідач не заявляв дану позицію в арбітражі, а тому вважається таким, що відмовився від свого заперечення;
арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, поширює свою дію тільки на боржника.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/54/24.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року: закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія), яка підписана представником Сендегою Т. Р., на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року постановлену у складі судді: Голуб С. А., у справі за заявою компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 лютого 2024 року у справі № 201/2023 за позовом Міністерства оборони України (Україна) до компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) про стягнення авансового платежу; призначено справу до розгляду у закритому судовому засіданні на 21 серпня 2024 року на 10:30 год. з повідомленням учасників справи.
Короткий зміст аргументів сторін
У судовому засіданні представник Міністерства оборони України (Україна) Коваль Д. М. (у порядку самопредставництва) заперечив проти апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві.
Представник компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, через підсистему "Електронний суд". Клопотань про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності уповноваженого представника заявника (боржника) до Верховного Суду не надійшло.
Фактичні обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що 07 лютого 2024 року МКАС при ТПП України (Україна, 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33) у складі одноосібного арбітра Володимира Крохмаля розглянув справу № 201/2023 за позовом Міністерства оборони України (Україна) до компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. (Республіка Словенія) про стягнення авансового платежу за непоставлений товар за договором поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року.
Правовою підставою для розгляду вказаної справи у МКАС при ТПП України було арбітражне застереження, що міститься в розділі 10 договору поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року, укладеного між Міністерством оборони України та компанією IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o.
За умовами цієї угоди постачальник зобов`язується передати у встановлений строк партію (партії) товару у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1).
Згідно із пунктом 1.2 угоди найменування, асортимент, кількість, ціна та інші необхідні особливості поставки товару визначається сторонами у специфікації (специфікаціях) до договору, що є невід`ємною частиною цього договору. Специфікація викладена у додатку № 1 до цього договору.
Однак, компанія IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o., як постачальник, свої зобов`язання щодо поставки товару у визначений сторонами строк не виконала, у зв`язку з чим у квітні 2023 року Міністерство оборони України звернулося до МКАС при ТПП України з позовною заявою про стягнення авансового платежу за непоставлений товар, нарахованих штрафних санкцій та трьох відсотків річних, а також відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
За результатом арбітражного розгляду вказаної справи № 201/2023 МКАС при ТПП України ухвалив рішення від 07 лютого 2024 року, яким стягнув з компанії IZOP-K, druzba za proizvodnjo, d.o.o. на користь Міністерства оборони України наступні суми:
4 073 816,11 євро в рахунок повернення авансового платежу за непоставлений товар, 76 533,61 євро в рахунок пені за порушення строків поставки товару, 8 370,86 євро в рахунок відсотків річних за прострочення повернення авансового платежу, а всього - 4 158 720,58 євро;
13 632,48 доларів США в якості штрафних санкцій за порушення строків поставки товару та 28 875,29 доларів США в якості відшкодування сплати арбітражного збору, а всього - 42 507,77 доларів США;
відсотки у розмірі 3 % річних, нараховані на суму авансового платежу у розмірі 4 073 816,11 євро, з 05 квітня2023 року по день сплати зазначеної суми за арбітражним рішенням за наступною формулою: сума заборгованості х 3 % х кількість днів прострочення х кількість днів у році (365/366).
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).