ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 903/1251/23 (903/945/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Василюка Ігоря Миколайовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 27.05.2024
у складі колегії суддів: Розізнаної І.В. (головуючого), Павлюк І.Ю., Грязнова В.В.
та на ухвалу Господарського суду Волинської області
від 13.03.2024
у складі судді: Вороняка А.С.
у справі № 903/1251/23 (903/945/23)
за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" Василюка І. М. про скасування судового наказу
у наказному провадженні
за заявою Фізичної особи-підприємця Зварича Олега Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ"
про стягнення 30 000,00 грн основного боргу, згідно договору від 01.07.2023 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку,-
ВСТАНОВИВ:
1. 07.09.2023 Господарським судом Волинської області в порядку ст. 148, 154, 155 ГПК України було видано судовий наказ № 903/945/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" (далі - ТОВ "Ковельська ОТБ") на користь Фізичної особи-підприємця Зварича Олега Володимировича (далі - ФОП Зварича О.В.) 30 000,00 грн основного боргу, згідно договору від 01.07.2023 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, а також сплачений заявником судовий збір в розмірі 268,40 грн (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
2. 04.03.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява №02-49/76 від 01.03.2024 арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича - розпорядника майна ТОВ "Ковельська ОТБ" про поновлення строку для подання заяви та скасування судового наказу від 07.09.2023 №903/945/23.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі №903/1251/23 (903/945/23) заяву № 02-49/76 від 01.03.2024 арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича - розпорядника майна ТОВ "Ковельська ОТБ" у справі №903/1251/23(903/945/23) про скасування судового наказу від 07.09.2023 з доданими до неї документами на 28 аркушах (в т. ч. платіжну інструкцію № 44286528 від 01.03.2024 на суму 151,40 грн) повернуто заявнику.
4. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 13.03.2024 у справі №903/1251/23 (903/945/23) арбітражний керуючий Василюк Ігор Миколайович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі №903/1251/23 (903/945/23), якою повернуто заяву про скасування судового наказу від 07.09.2023. Інших вимог прохальна частина апеляційної скарги не містить.
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі №903/1251/23 (903/945/23) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича- розпорядника майна ТОВ "Ковельська ОТБ" Василюка І.М. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі №903/1251/23 (903/945/23) про повернення заяви про скасування судового наказу - залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
6. 11.06.2024 Василюк Ігор Миколайович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі № 903/1251/23 (903/945/23), сформована в системі "Електронний суд" 11.06.2024.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Василюка Ігоря Миколайовича у справі № 903/1251/23 (903/945/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024.
8. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 касаційну скаргу Василюка Ігоря Миколайовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі № 903/1251/23 (903/945/23) залишено без руху.
9. Василюк Ігор Миколайович усунув недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
10. Ухвалою Верховного Суд від 12.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 903/1251/23 (903/945/23) за касаційною скаргою Василюка Ігоря Миколайовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 та призначено розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
11. Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
12. Враховуючи вказаний принцип незмінності складу суду, 20.08.2024 після виходу із відпусток суддів Васьковського О.В. та Погребняка В.Я. колегія суддів здійснює розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в межах розумних строків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Василюком І. М. подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі № 903/1251/23 (903/945/23) та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
14. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
14.1. Розпорядник майна ТОВ "Ковельська ОТБ" - арбітражний керуючий Василюк І.М. звернувся із заявою про скасування судового наказу з метою вжиття заходів для захисту майнових інтересів боржника, що є правом та обов`язком арбітражного керуючого та не може прирівнюватись до "повноцінного представництва" боржника чи кредиторів.
14.2. Скаржник вважає, що відсутність доказів на підтвердження звільнення чи відсторонення керівника боржника не є підставою для повернення заяви арбітражного керуючого про скасування судового наказу, відтак, судами неправильно застосовано норми КУзПБ в частині визначення права арбітражного керуючого на звернення до суду з питань, що потребують захисту майнових інтересів боржника.
14.3. Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 922/1134/17, оскільки спірні правовідносини у цій справі та предмет спору не є релевантними до справи, що розглядається. Ні положення ст. 12, ч. 3 ст. 44 КУзПБ ні аналогічні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не були предметом судової оцінки у справі, висновки якої враховано судом апеляційної інстанції.
14.4. Скаржник посилається на судові рішення у справі № 2а-1306/10/0370, зокрема і на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013, якою касаційну скаргу розпорядника майна ПФ "Юкон-Плюс" - Василюка І. М. задоволено, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для подальшого апеляційного розгляду, де судом касаційної інстанції зазначено, що розпорядник майна наділений власними повноваженнями з питань захисту майна боржника.
14.5. Скаржник зазначає про наявність судових рішень Господарського суду Волинської області у межах справи про банкрутство № 903/1251/23, зокрема у справі № 903/1251/23 (093/612/23), № 903/1251/23 (903/947/23), які є суперечливими, оскільки на відміну від оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, у вказаних справах місцевий господарський суд прийняв судове рішення про задоволення аналогічних за змістом заяв та скасовано судові накази.
14.6. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає п. а, б, в ч. 3 ст. 287 ГПК України. Зокрема, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування (ст. 12 та ч. 3 ст. 44 КУзПБ) у подібних правовідносинах при визначенні наявності / відсутності повноважень у арбітражного керуючого - розпорядника майна звертатися до суду із заявою про скасування судового наказу про стягнення грошових коштів з боржника. Скаржник зазначає, що застосування вказаних норм при визначенні меж повноважень розпорядника майна має значення не лише для скаржника, а й становить фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду спорів про банкрутство. Існування протилежних за змістом судових рішень у межах справи про банкрутство має негативні наслідки у вигляді різного розуміння щодо розгляду грошових вимог, заявлених на підставі судових наказів; відповідно, відсутня можливість спростувати обставини, покладені в обґрунтування оскаржуваного у справі судового наказу без касаційного перегляду судових рішень. Касаційний перегляд справи має виняткове значення для боржника як неплатоспроможного суб`єкта з точки зору об`єктивності формування пасиву у вигляді розгляду кредиторської заборгованості, яка виникла на підставі судового рішення і відповідного оскаржуваного судового наказу.
14.7. Суди попередніх інстанції дійшли неправильного висновку про відсутність повноважень щодо оскарження судового наказу на підставі формальних доводів, не спростувавши аргументів наведених арбітражним керуючим.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. До Верховного Суду не находили відзиви на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції про повернення заяви розпорядника майна боржника про скасування судового наказу на підставі ч. 6 ст.157 ГПК України.
19. Згідно із частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
20. Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Відповідно до ч. 1, 2 статті 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
23. Згідно ч. 5 ст. 157 ГПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.09.2023 Господарським судом Волинської області в порядку ст. 148, 154, 155 ГПК України було видано судовий наказ № 903/945/23 про стягнення з ТОВ "Ковельська ОТБ" (провулок Володимира Кияна, буд.9, м.Ковель, Волинська область, 45000, код ЄДРПОУ 05384241) на користь Фізичної особи-підприємця Зварича Олега Володимировича ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000,00 грн (тридцять тисяч 00 коп.) основного боргу, згідно договору від 01.07.2023 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, а також сплачений заявником судовий збір в розмірі 268,40 грн (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
25. Судовий наказ набрав законної сили 03.10.2023.
26. Розпорядником майна ТОВ "Ковельська ОТБ", арбітражним керуючим Василюком І.М., подано до господарського суду заяву про скасування зазначеного судового наказу.
27. Ухвалою суду першої інстанції від 13.03.2024, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції від 27.05.2024 заяву про скасування судового наказу від 07.09.2023 повернуто заявнику.
28. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що розпорядник майна боржника не наділений на стадії розпорядження майном боржника у справі про банкрутство повноваженнями на звернення до господарського суду із заявою про скасування судового наказу. Оскільки заява підписана розпорядником майна Василюком І. М., при цьому керівником ТзОВ Ковельська ОТБ, відповідно до відповіді № 490544 від 13.03.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.03.2023 є Сорока П. А., відтак, заява про скасування судового наказу від 07.09.2023 є неналежно оформленою, оскільки підписана особою (арбітражним керуючим Василюком І.М. - розпорядником майна ТзОВ "Ковельська ОТБ"), якій законом не надано право звертатися до суду самостійно чи в інтересах інших осіб та за відсутності доказів на підтвердження факту відсторонення або звільнення керівника товариства - боржника із займаної посади.