ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12559/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо -збагачувальний комбінат"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024
у справі № 910/12559/20
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
про визнання зобов`язань припиненими.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/12559/20 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "Нікопольський завод феросплавів") до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТКБ "ПриватБанк") про визнання припиненими всіх зобов`язань позивача перед відповідачем за укладеними між ними кредитними договорами від 02.08.2010 № 4Н10149Д, від 01.07.2010 № 4Н10121Д, від 01.07.2010 № 4Н10130Д, від 01.10.2010 № 4Н10261Д, у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що АТ "Нікопольський завод феросплавів" виконано всі зобов`язання за цими кредитними договорами, проте відповідач не визнає припинення зазначених договірних зобов`язань виконанням, проведеним належним чином.
2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та стислий виклад оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2. За результатами нового розгляду справи № 910/12559/20 рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 позов задоволено повністю.
2.3. Визнано припиненими усі зобов`язання АТ "Нікопольський завод феросплавів" перед АТКБ "ПриватБанк": за кредитними договорами від 02.08.2010 №4Н10149Д, від 01.10.2020 №4Н10261Д, від 01.07.2010 №4Н10130Д, від 01.07.2010, №4Н10121Д, у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.
2.4. Акціонерне товариство "Марганецький гірничо -збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Марганецький ГЗК", скаржник), яке не є учасником справи, звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило змінити оскаржуване рішення шляхом доповнення його мотивувальної частини текстом, наведеним у прохальній частині апеляційної скарги.
2.5. На обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ "Марганецький ГЗК" (як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що оскаржувані судові рішення у справі порушують його права, законні інтереси та обов`язки) зазначало про те, що суд першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні зазначає про договірні правовідносини між АТ "Нікопольський завод феросплавів" та АТ "Марганецький ГЗК". Зокрема, договори № 1105887, № 1105889, які є доказами підтвердження джерел походження грошових коштів, за рахунок яких позивач погасив кредитні зобов`язання перед відповідачем та сплатив проценти, винагороду, інші виплати, які передбачені умовами Кредитних договорів.
2.6. На переконання скаржника, з огляду на те, що АТ "Марганецький ГЗК" є контрагентом позивача, а їх договірні правовідносини згадуються в оскаржуваному рішенні, для останнього важливо наголосити на тому, що дії позивача (в тому числі й укладання та виконання договорів з АТ "Марганецький ГЗК") не пов`язані з незаконними операціями, що легалізують кошти, отримані злочинним шляхом.
2.7. Північний апеляційний господарський суд ухвалою 13.05.2024 поновив АТ "Марганецький ГЗК" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд справи.
3. Стислий виклад оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
3.1. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.07.2024 (колегія суддів: Козир Т. П., Агрикова О. В., Мальченко А. О.) в цій справі закрив апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги АТ "Марганецький ГЗК" (особи, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.2. Ухвала суду мотивована тим, що вказане рішення суду першої інстанції не набрало законної сили та оскаржується в апеляційному порядку відповідачем.
3.3. При цьому, суд першої інстанції не розглядав та не вирішував спір про право у правовідносинах, учасниками яких на момент розгляду справи і прийняття рішення судом було АТ "Марганецький ГЗК".
3.4. Зміст оскаржуваного рішення (його мотивувальна частина) не містить будь яких висновків про права, інтереси або обов`язки АТ "Марганецький ГЗК", а вказане Товариство у рішенні зазначено виключно в контексті опису наявних у матеріалах справи доказів.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції АТ "Марганецький ГЗК" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 зі справі № 910/12559/20 про закриття апеляційного провадження і передати справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
5. Аргументи учасників справи
5.1. Аргументи касаційної скарги
5.1.1. Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
5.1.2. В обґрунтування підстави касаційного оскарження АТ "Марганецький ГЗК" вказує про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 254, 264 ГПК України.
5.1.3. Скаржник, посилаючись на невірність висновку апеляційного господарського суду про те, що мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 не містить висновків про права, інтереси та обов`язки Товариства, зазначає, що Господарський суд міста Києва згадував договірні правовідносини між позивачем та АТ "Марганецький ГЗК" (договори № 1105887, № 1105889).
5.1.4. Вказані договори у спірних правовідносинах є доказами підтвердження джерел походження грошових коштів, за рахунок яких позивач погасив кредитні зобов`язання, а тому, вважає, що безпосередньо згадується у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
5.1.5. З огляду на те, що АТКБ "ПриватБанк" не визнає належного виконання позивачем зобов`язань за кредитними договорами, відповідач такими діями порушує права та інтереси скаржника, оскільки останній є контрагентом позивача (договірні правовідносини і згадуються у оскаржуваному рішенні суду).
5.1.6. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що сам зміст оскаржуваного судового рішення підтверджує наявність правового зв`язку АТ "Марганецький ГЗК" зі сторонами спору.
5.1.7. З огляду на, що АТ "Марганецький ГЗК" вважає, оскаржувану ухвалу постановленою із порушенням норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, вона на його думку підлягає скасуванню.
5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
5.2.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти наведених у ній
доводів та просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
6. Касаційне провадження
6.1. У зв`язку з відпустками склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.07.2024 та від 19.08.2024, які містяться в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Касаційний господарський суд переглядає оскаржуване судове рішення відповідно до положень статті 300 ГПК України.
7.2. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції в частині закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства, як особи, яка не брала участі у справі, на рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання зобов`язань припиненими.
7.4. Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
7.5. Частиною першою статті 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7.6. Згідно з положеннями частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
7.7. За приписами частин першої, четвертої статті 272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
7.8. Отже, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції, перш за все, має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
7.9. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним. Така правова позиція послідовно та неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі № 910/6681/20, від 19.01.2023, від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі № 914/794/21, від 12.03.2024 у справі № 910/6180/20, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі № 910/4552/23, від 10.06.2024 у справі № 910/4552/23.
7.10. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.