ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/2007/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
за участю:
ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В.,
представників: АТ "Державний ощадний банк України" - Колісника О.В.,
Коган Н.В. - Квашук О.М., ОСОБА_1 - Волохова О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги ліквідатора Приватного підприємства "Спецзовнішкомлект" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023
та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021
у справі № 912/2007/18
за заявою фізичної особи - підприємця Кодаченка Григорія Васильовича,
до Приватного підприємства "Спецзовнішкомлект".
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/2007/18 про банкрутство Приватного підприємства "Спецзовнішкомлект" (далі - ПП "Спецзовнішкомплект", Боржник).
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2019 ПП "Спецзовнішкомплект" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута; припинено повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Чикильдіної С.А., призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Карасюка О.В.
Ліквідатор Банкрута подав до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника з вимогами:
- відкрити провадження за заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівника та засновників (учасників) боржника;
- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у розмірі 146 292 495,75 грн у зв`язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4,, ОСОБА_5 ;
- стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, 10); ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПП "Спецзовнішкомплект" грошові кошти у розмірі 146 292 495,75 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.
Заява мотивована тим, що внаслідок дій та бездіяльності вказаних осіб, а саме, невжиття заходів до стягнення дебіторської заборгованості, реалізації майна боржника за заниженою ціною, укладення угод, спрямованих на виведення грошових коштів з поточного рахунку ПП "Спецзовнішкомплект", підприємству було завдано значних збитків, наслідком чого стало відкриття провадження у справі про банкрутство.
В подальшому, ліквідатор ПП "Спецзовнішкомплект" звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі №912/2007/18 з розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника до прийняття остаточного судового рішення за результатами розгляду позовної заяви АТ "Ощадбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1928БВ від 20.10.2014, укладеного між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "ВАТ Олімп", та до прийняття остаточного судового рішення за результатами розгляду позовної заяви АТ "Ощадбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2001БВ від 07.11.2014, укладеного між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "Сідвелс" або/до завершення процедури реалізації майна ПП "Спецзовнішкомплект", а саме: іменних бездокументарних інвестиційних сертифікатів емітованих ТОВ "КУА Кепітал Менеджмент" (ПВІФ "Платинум Інвест") в кількості 19 400 шт.
Головне управлінням ДФС у Кіровоградській області подало клопотання про відкладення розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект".
Крім того, ліквідатор Боржника подав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду заяви про субсидіарну відповідальність. В обґрунтування зазначав про неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, оскільки ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2021 у справі №912/2007/18 ліквідатору ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражному керуючому Карасюку О.В. було відмовлено у задоволенні клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута, оскільки триває судовий спір, результати якого можуть суттєво вплинути на формування ліквідаційної маси банкрута (не завершено розгляд позовних заяв АТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №1928 БВ від 20.10.2014 та №2001 БВ від 20.10.2014).
Короткий зміст оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021:
- у задоволенні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Карасюка О.В. від 09.09.2021 про зупинення провадження з розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника відмовлено.
- у задоволенні клопотання Головного управління ДФС України у Кіровоградській області від 28.12.2021 про відкладення розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника відмовлено;
- у задоволенні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Карасюка О.В. від 28.12.2021 про відкладення розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника відмовлено;
- у задоволенні заяви №02-01/05-84 від 11.12.2019 ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект", арбітражного керуючого Карасюка О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:
- Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає процесуальної можливості зупинення справи про банкрутство, частиною 17 статті 39 Кодексу встановлена заборона на таке зупинення;
- враховуючи розумний строк розгляду справи, а також невизначений час для прийняття Верховним Судом остаточного судового рішення за результатами розгляду позовних заяв АТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів №1928 БВ від 20.10.2014 та №2001 БВ від 20.10.2014, укладених ПП "Спецзовнішкомплект", ВАТ "Олімп" та ТОВ "Сідвелс", господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора про відкладення розгляду заяви;
- заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог у справі про банкрутство;
- Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено внесення змін до судового рішення про покладення субсидіарної відповідальності у разі зміни різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою у разі зміни обсягу (вартості) активів банкрута; на момент звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб ліквідаційна процедура має бути фактично завершена;
- ліквідатором не надано належних доказів завершення ліквідаційної процедури, що свідчить про передчасність її подання та виключає можливість задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021 у справі №912/2007/18 залишено без змін.
Апеляційний суд підтримав висновок суду першої інстанції, що заява ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведення до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника є передчасно поданою, оскільки триває судовий спір про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених Боржником, результати якого можуть суттєво вплинути на формування ліквідаційної маси банкрута; на час розгляду заяви неможливо встановити вартість наявних активів банкрута, що включені до ліквідаційної маси та різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Судами зазначено, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено внесення змін до судового рішення про покладення субсидіарної відповідальності у разі зміни різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою у зв`язку зі зміною обсягу (вартості) активів банкрута, адже на момент звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб ліквідаційна процедура має бути фактично завершена.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
До Верховного Суду з касаційними скаргами звернулися ліквідатор ПП "Спецзовнішкомлект" арбітражний керуючий Карасюк О.В. та АТ "Державний ощадний банк України" (далі -т АТ "Ощадбанк"), які просять ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 скасувати, заяву ліквідатора ПП "Спецзовнішкомлект" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язанням Боржника направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Ліквідатор вважає оскаржувані ухвалу та постанову такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, недотриманням норм матеріального права і без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
За доводами ліквідатора, оцінюючи наявність підстав для притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, суди не надали оцінку доводам заявника, які були предметом його заяви, що не узгоджується з нормами господарського процесуального законодавства та КУзПБ.
Ліквідатор вважає, що:
- оскаржувані постанова та ухвала є такими, що ухвалені з порушенням частини п`ятої статті 310 ГПК України, без врахування висновків суду касаційної інстанції у у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у цій же справі, оскільки його заява була фактично залишена судами без розгляду;
- висновки судів щодо права ліквідатора подавати заяву про покладення субсидіарної відповідальності саме після реалізації об`єктів ліквідаційної маси суперечить правовій позиції Верховного Суду у постанові від 11.07.2023 у справі №910/8137/19(910/21166/21) і положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Після ухвалення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство постанови від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21, до закінчення розгляду якої зупинялось касаційне провадження у цій справі, ліквідатор подав додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких цитуючи пункт 9.37 вказаної постанови, зазначає, що вказані висновки прямо стосуються даної справи. Адже ненадання судами оцінки аргументам, викладеним у заяві ліквідатора водночас з прийняттям рішення про відмову у її задоволенні не узгоджується з нормами, закріпленими в ГПК України та КУзПБ.
АТ "Ощадбанк" в касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції застосовано норми права (статей 80 та 269 ГПК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
AT "Ощадбанк" зауважує, що при розгляді апеляційних скарг його та ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В., останнім було подано доповнення до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021 у справі № 912/2007/18 про залучення доказів про відсутність ліквідаційної маси, зокрема цінних паперів. Однак, суд апеляційної інстанції задовольнивши це клопотання, не надав йому оцінки.
За доводами АТ "Ощадбанк", висновки судів першої та апеляційної інстанцій про передчасність звернення до суду, винесені із порушеннями норм матеріального права, оскільки судами застосовано норми права (частину першу статті 61, статтю 65 КУзПБ) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 02.03.2021 в справі № 906/904/16, від 10.08.2022 №916/956/13.
АТ "Державний ощадний банк України" вважає, що висновок судів про те, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та проведення розрахунків з кредиторами, суперечить вимогам частини другої статті 61, частинам першій - другій статті 65 КУзПБ.
АТ "Ощадбанк" подало клопотання про передачу справи №912/2007/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, обґрунтоване необхідністю вирішення виключної правової проблеми у застосуванні положень статті 61 КУзПБ щодо права вимоги ліквідатора про субсидіарну відповідальність з метою формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів, встановивши, що на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №906/1155/20 (906/1113/21), до якої зупинявся касаційний перегляд цієї справи, вже винесено питання щодо особливостей застосування положень статті 61 КУзПБ, про проблему в застосуванні якої зазначено АТ "Ощадбанк" у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання АТ "Ощадбанк".
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1, ОСОБА_2 у поданих відзивах на касаційні скарги не погоджуються з їх аргументами та доводами з мотивів, наведених у відзивах, просять залишити касаційні скарги ліквідатора ПП "Спеизовнішкомплект" Карасюка О. В. та AT "Ощадбанк" без задоволення, ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.12,2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 - без змін як законні та обґрунтовані.
Відповідачі зазначають, що в даному випадку судами вірно встановлено, що ліквідатором не здійснено заходів щодо продажу майна банкрута, включеного до ліквідаційної маси боржника, таке майно станом на момент винесення ухвали не реалізовано; розрахунки з кредиторами не проведені.
ОСОБА_2 у відзиві зазначає, що не заважаючи на те, що на рахунку Банкрута є кошти в розмірі більше 22 мли. грн, які Банкрут отримав ще в травні 2023 року в порядку реституції, ліквідатор не проводить розрахунки з кредиторами, що підтверджує правильність висновків судів про передчасність звернення із заявою про субсидіарну відповідальність.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом судового розгляду у цій справі є вимога ліквідатора Боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівника та засновників (учасників) Боржника.
Надаючи оцінку доводам скаржників та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника, тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.
За загальним правилом, визначеним частинами першою - третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.
До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 191 ЦК України).
Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.
Так, у судовій процедурі ліквідації боржника питання єдиного майнового комплексу боржника регулюється нормами КУзПБ про ліквідаційну масу, до складу якої входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (частина перша статті 62 КУзПБ).
Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено статтями 61- 65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.