ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 240/27324/23
провадження № К/990/8501/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Граб Л.С., суддів: Сторчака В.Ю. Смілянця Е.С.
І. Суть спору
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також - Відділ), за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області), про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєва М. М. від 17 серпня 2023 року ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 240/6359/20, виданого 04 березня 2021 року Житомирським окружним адміністративним судом, про зобов`язання ГУПФУ в Житомирській області з 18 жовтня 2019 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 240/6359/20 зобов`язано ГУПФУ в Житомирській області з 18 жовтня 2019 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)".
Вказує, що 17 серпня 2023 року головний державний виконавець Відділу виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 240/6359/2, виданого 04 березня 2021 року Житомирським окружним адміністративним судом, у зв`язку з тим, що боржник виконав рішення суду.
Однак, позивач стверджує, що згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 жовтня 2022 року розмір мінімальної заробітної плати складає 6700,00 грн, а тому на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 240/6359/20 відповідач з 01 жовтня 2022 року зобов`язаний проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітним плат згідно із вказаним Законом, тобто у розмірі 13400,00 грн.
Крім того, позивач вказує, що згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 01 січня 2023 року розмір мінімальної і заробітної плати також становить 6700 грн, а територіальний орган Пенсійного фонду України продовжує нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", встановлених на 01 січня 2022 року (6500 грн), тобто у розмірі 13000 грн, що підтверджується роздруківкою ППВП ПФУ інформації про складові пенсії, розрахованої 26 лютого 2023 року та довідкою про доходи територіального органу Пенсійного фонду України від 13 вересня 2023 року.
Вважаючи, що державний виконавець не мав права виносити спірну постанову про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про постанови головного державного виконавця Відділу від 17 серпня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий лист, виданий 04 березня 2021 року Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 240/6359/20 про зобов`язання ГУПФУ в Житомирській області з 18 жовтня 2019 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)".
4. 30 серпня 2021 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
5. За змістом матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 12 вересня 2023 року відповідачем сформована та направлена вимога виконавця. У рядку "вимагаю" вказано: "в п`ятиденний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік".
6. Листом від 02 травня 2023 року ГУПФУ в Житомирській області повідомило виконавця про виплату у липні 2023 року ОСОБА_1 заборгованості за рішенням суду у справі № 240/6359/20 у розмірі 232557,21 грн.
7. 17 серпня 2023 року головним державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з підстав, визначених пунктом 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 06 жовтня 2023 року позов задовольнив.
8.1. Визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 17 серпня 2023 року ВП №66634818.
9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів, які б свідчили про нарахування і виплату позивачу підвищення пенсії у період із 01 жовтня 2022 року і по дату прийняття оскаржуваної постанови у належному розмірі, тобто з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням її подальшої зміни, зокрема і станом на дату постановлення оскаржуваної постанови, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати рішення суду від 16 червня 2020 року у справі № 240/6359/20 таким, що фактично є виконаним в повному обсязі.
10. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2023 року скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року та ухвалив нове, яким в позові відмовив.
11. Вказану постанову суд апеляційної інстанції прийняв з огляду на те, що боржник на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі № 240/6359/20 здійснив перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із двох мінімальних заробітних плат, згідно із законодавством про Державний бюджет України на відповідний рік з 01 січня 2019 року - 8346 грн., з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року - 9446 грн., з 01 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 10000,00 грн., з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року - 12000,00 грн., з 01 грудня 2021 року - 13000,00 грн.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд констатував, що нарахування пенсії позивача по грудень 2021 року (включно) проведено в розмірі визначеному судовим рішенням, який повинен дорівнювати двом мінімальним заробітним платам.
В той же час, апеляційний суд звернув увагу, що судовим рішенням у справі № 240/6359/20 не встановлювалася кінцева дата, до якої відповідач зобов`язаний здійснювати нарахування пенсії ОСОБА_1, виходячи із розміру двох мінімальних заробітних плат, а відтак після постановлення судового рішення, Відділ, виконавши його в межах строку звернення до суду, у разі зміни правового регулювання цих правовідносин, вправі змінити розмір таких виплат.
Разом з цим суд апеляційної інстанції зауважив, що зобов`язальна частина судового рішення у справі № 240/6359/20 не охоплює позовні вимоги за період з 01 жовтня 2022 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду виконано у спосіб та в порядку, які були встановлені виконавчим документом, а тому у державного виконавця були наявні підстави для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Позивач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктами 3 частини четвертої, підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" щодо правомірності або протиправності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження при виконанні рішення суду, яким зобов`язано орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок (донарахування, нарахування) та виплату пенсії (підвищення до пенсії) без обмеження строком, якщо не відбулось змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення та не змінились умови пенсійного забезпечення одержувача пенсії, з урахуванням обставин, установлених у цій справі.
13. Верховний Суд ухвалою від 22 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.