ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа №280/3862/20
адміністративне провадження № К/9901/23656/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 (суддя - Татаринов Д.В.), додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 (суддя - Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 ( Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В. )
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови та наказу
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області про проведення інспекційного відвідування ТОВ "ВКП "Еталон-Сервіс" №106 від 20.01.2020;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладання штрафу уповноваженими особами на ТОВ "ВКП "Еталон-Сервіс" у сумі 1 039 060 грн. №ЗП 302/1990/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків відповідача про використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин, оскільки з особами, вказаними в акті інспекційного відвідування, позивачем укладено цивільно-правові угоди про надання послуг, які належним чином виконано, що підтверджується наданою документацією. Ці договори не мають ознак трудових, більш того, не відповідають встановленим законом вимогам до трудових договорів та взагалі організації трудових правовідносин. Позивач вказує, що метою цих договорів було отримання певного матеріального результату (доставка виконавцем вантажу за місцем призначення). За цими договорами виконавці не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства позивача і вони самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик. Також сам наказ про проведення інспекційного відвідування є протиправним, оскільки законних підстав для проведення інспекційного відвідування ТОВ "ВКП ЕТАЛОН-СЕРВІС" у відповідача фактично не існувало і відповідач, діючи самовільно та всупереч положенням вищезгаданих нормативних актів, ініціював незаконний захід державного нагляду позивача, що привів до негативних наслідків у вигляді накладання безпідставних фінансових санкцій на нього
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" є юридичною особою, яке зареєстровано 23.02.2001, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до даних реєстру ЄДРПОУ та статистичної довідки, основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, тощо.
Відповідно до матеріалів справи, а також не заперечувалося сторонами по справі, юридична особа позивача має на балансі вантажні автомобільні транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів територією України.
20.01.2020 на підставі інформації із Головного управління ПФУ у Запорізькій області від 05.05.2019 №6932-08 та від 05.03.2019 вх.№3776-08 Головним управління Держпраці у Запорізькій області видано наказ №106 "Про проведення заходу державного нагляду".
21.01.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення №87 на проведення заходу державного нагляду (контролю) ТОВ "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс".
23.01.2020 на адресу підприємства прибули інспектори ГУ Держпраці у Запорізькій області для проведення заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання підприємством позивача законодавства про працю.
23.01.2020 інспекторами ГУ Держпраці у Запорізькій області складено Акт №302/1990/АВ/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Разом з тим, 23.01.2020 винесено вимогу на подання документів у строк до 10 год.00 хв. 24.01.2020.
30.01.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП302/1990/АВ.
У висновках акту перевірки зазначено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом керіваника підприємства та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань з питань забезпечення формування реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленого Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України.
Надані висновки зазначені в акті інспекційного відвідування 03.02.2020 на які позивачем надані заперечення.
За результатами розгляду заперечень позивачу надано відповідь, відповідно до якої відповідач не прийняв доводи та зауваження позивача по суті перевірки і залишив їх без розгляду.
На підставі зазначеного акту відповідачем 14.02.2020 складений припис №ЗП302/1990/АВ/П.
02.04.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області стосовно ТОВ"Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" прийнято постанову №ЗП 302/1990/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 1 039 60,00 грн.
Позивач не погоджуючись з наказом ГУ Держпраці у Запорізькій області про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" №106 від 20.01.2020 та постановою ГУ Держпраці у Запорізькій області №ЗП 302/1990/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2020, звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 позов задоволено.
Визнано протиправним наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" №106 від 20.01.2020.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладання штрафу уповноваженими особами на ТОВ "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" у сумі 1 039 060 грн. № ЗП 302/1990/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2020.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області судові витрати, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 300, 00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 та додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №280/3862/20 залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що інспекційне відвідування здійснено з порушеннями чинного законодавства, а саме за відсутності у відповідача на це законних підстав, враховуючи що наказ про проведення інспекційного відвідування винесено з власної ініціативи керівника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, тобто всупереч пункту 5 Порядку №823.
Крім того, суди виходили з того, що порушення, визначені у акті інспекційного відвідування, не підтверджуються матеріалами справи.
Зокрема, суди виходили з того, що чинне законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. В спірному випадку, відповідачем не встановлено фактів, що фізичні особи, з якими позивачем укладені відповідні цивільно-правові договори, не мали наміру укладати договори саме такого виду.
З огляду на зміст і предмет укладених договорів, вони відповідають вимогам чинного законодавства України, дії позивача як замовника та фізичних осіб як виконавців за цими договорами направлені на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Вказаними договорами встановлені умови, за якими отримання винагороди виконавцями здійснюється за конкретно виконані послуги на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі, а не за сам процес виконання трудових обов`язків протягом трудового дня; виконавці самостійно організовують процес надання послуг без застосування режиму праці замовника; вказаними договорами встановлено надання певних послуг, без фіксації конкретного графіку роботи з обліком робочого часу та необхідністю дотримання виконавцями певного трудового розпорядку; у договорах відсутня будь-яка регламентація та організація трудової діяльності, обсяги та строки виконання конкретних робіт (послуг) встановлені та погоджені сторонами згідно умов договорів; особи, з якими позивачем укладені відповідні договори про надання послуг, не підпорядковувались жодному керівнику підприємства, організовували свою роботу та виконували її на власний ризик.
Крім того, суди виходили з того, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину. В той же час інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення на користь ТОВ "Виробниче комерційне підприємство "Еталон-Сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області судові витрати, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 300, 00 грн., суди виходили з того, що в межах розгляду даної справи представником позивача здійснено представництво та надано інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір на надання правничої допомоги б/н від 03.05.2020; Акт приймання передачі послуг б/н від 30.09.2020; рахунок від 30.09.2020; Акт розписку про передачу грошових коштів від 01.10.2020. Зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема покликається на те, що у відповідача були законні підстави для проведення перевірки, а саме інформація отримана від ГУ Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 24.04.2019 щодо роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів, що відповідає приписам п. 5 Порядку №823.
Також покликається на те, що саме на етапі допуску до перевірки можна поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення захисту державного контролю. Враховуючи, що позивачем інспектора праці було допущено до проведення перевірки, покликання позивача на незаконність проведення інспекційного відвідування є безпідставним.
Покликається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили правову природу, зміст і характер відносин, які виникли між позивачем та фізичними особами, вказаними у акті про інспекційне відвідування Товариства, а тому відповідача вважає помилковим викладений у оскаржуваних судових рішеннях висновок про те, що такі відносини є цивільно-правовими.
На переконання відповідача, предметом цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та зазначеними фізичними особами є процес праці, що є характерною ознакою трудових відносин та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його строною конкретно визначеного обсягу робі. У даному випадку особи виконували конкретні трудові функції, робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалась в процесі виконання трудової функції (не мала кінцевого результату, носила системний, постійний характер, відтак не була юридично самостійною); оплата праці залежала від відпрацьованого часу протягом місяця, що відповідає вимогам ст. 97 КЗпП України, ст. 3 Закону України "Про оплату праці", що притаманне саме трудовим відносинам; з деякими фізичними особами договори укладались неодноразово, а деякі систематично переукладались.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №804/6962/17, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 12.03.2020 у справі №400/1821/19, від 25.11.2019 у справі №620/392/19, від 20.02.2018 у справі №826/1205/16, від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, від 16.06.2020 у справі №815/5427/17, від 04.09.2020 у справі №160/8039/18, від 07.09.2020 у справі №520/526/19, від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
В частині оскарження додатково судового рішення покликається на неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило. Копію ухвали про відкриття касаційного провадження та касаційної скарги, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано позивачем 19.07.2021.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Як свідчать матеріали справи, в ході розгляду справи, крім іншого, позивач покликався на порушення позивачем процедури призначення інспекційного відвідування відносно нього, оскільки таке призначено без наявності визначеним чинним законодавством підстав для його проведення.
Таким чином, першочерговим у даній справі є питання наявності правових підстав для проведення інспекційного відвідування позивача.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону №877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю" КЗпП України.
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 24.06.2021 у справі №200/5877/19-а та від 28.09.2021 у справі №520/1204/2020 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.