ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 688/580/22
провадження № 51-2222км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора (відеоконференція) ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_7,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240270000907, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він,будучи зареєстрованим у період з 25.01.2006 по 28.12.2016 як суб`єкт підприємницької діяльності, одним з видів діяльності якого згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було збирання безпечних відходів, їх оброблення та видалення безпечних відходів, був обізнаний зі спеціальними правилами, встановленими у сфері поводження з відходами, у травні 2018 року, не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності, не обіймаючи посаду на будь-якому підприємстві, установі чи організації, яка є суб`єктом правовідносин у галузі поводження з відходами, без передбаченого законом дозволу чи доручення уповноваженого суб`єкта, порушуючи вимоги ст. ст. 12, 55, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 15, 17, 33, 34, 42 Закону України "Про відходи", ст. ст. 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. ст. 91, 96, 123, 167, 211 Земельного кодексу України; не дотримуючись вимог ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", згідно з якими був зобов`язаний не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділені в окремі кримінальні провадження, вчинив умисні дії, спрямовані на незаконне надання послуг, зокрема з прийому відходів, а саме шламу шліфувального (металошлам), який належить до ІІІ класу небезпечних відходів, які підлягали перевезенню ТОВ "Утільвторпром" з м. Луцьк до м. Горішні Плавні Полтавської області за умовами договору між ПАТ "СКФ "Україна" (м. Луцьк) та ТОВ "Утільвторпром" (м. Одеса) згідно з актами прийому-передачі від 15.05.2018, 16.05.2018, 17.05.2018, однак без укладення відповідних правочинів та передбаченого законом дозволу, а також науково обґрунтованих проектних рішень, були вивезені та вивантажені внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 на території земельної ділянки комунальної форми власності по вул. Валі Котика у м. Шепетівка, яка розташована в кадастровому кварталі 6810700000:01:004, межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6810700000:01:004:0716 і знаходиться неподалік від приміщення підсобного господарства, належного ОСОБА_8, що по АДРЕСА_1 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 навколишньому природному середовищу, місцевій громаді в особі Шепетівської міської ради спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3 381 211,48 грн, що становить 3837,93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2023 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.239 КК України, оскільки його вина не доведена належними й допустимими доказами, та виправдано.
Виправдуючи ОСОБА_8, суд зазначив у вироку, що його участь у вивантаженні, прийомі відходів та їх захороненні на території вказаної земельної ділянки судом не встановлена.
При цьому суд визнав акт обстеження земельної ділянки № 16/01 від 22.05.2018; протокол № 5-21 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 20.05.2021; протокол № 8-21 від 26.06.2021 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 26.05.2021; акт відбору проб ґрунтів від 14.05.2021 з додатками недопустимими доказами, оскільки вони отримані не в порядку, передбаченому ст. ст. 93, 245 КПК України, адже ці докази були зібрані Державною екологічною інспекцією, яка не є стороною обвинувачення, а також були отримані до внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР.
Також суд визнав копію акту обстеження земельної ділянки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області № 23/02 від 14.05.2021; акт відбору проб ґрунтів № А-22-05-18-8 від 22.05.2018 Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з додатком; акт відбору проб ґрунтів № 07-05-2021-5 від 07.05.2021 з додатком Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області; акт відбору проб ґрунтів № 14-05-21-8 від 14.05.2021 Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з додатком; протокол № 22.05.2018 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 11.06.2018 Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області; копію протоколу № 5-21 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 20.05.2021 Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області; копію протоколу № 8-21 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 26.05.2021 Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області; акт відбору проб ґрунтів Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 20-08-21-21 від 20.08.2021 недопустимими доказами, оскільки вони також отримані не в порядку, передбаченому ст. ст. 93, 245 КПК України, адже вказані докази зібрані Державною екологічною інспекцією, яка не є стороною обвинувачення.
Також суд визнав недопустимим доказом експертний висновок за результатами санітарно-хімічних та токсиколого-гігієнічних досліджень зразків Дніпровського державного медичного університету № 2558 від 15.09.2021 як такий, що був отриманий всупереч порядку, передбаченому ст. ст. 69, 242 КПК України, оскільки експерт ОСОБА_9, який дав це висновок, не включений до Реєстру атестованих судових експертів, не попереджався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку й не міг бути залучений як спеціаліст для надання висновку з питань, що належать до сфери його знань, адже кримінальне провадження не стосується розслідування кримінального проступку. З аналогічних підстав суд визнав недопустимим доказом й показання експерта ОСОБА_10, які були надані в судовому засіданні.
Також суд визнав недопустимим доказом висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1114/21-23 від 11.10.2021 з питань № 1, 8, 9, оскільки такий висновок зроблений експертом виключно на підставі протоколів Державної екологічної інспекції та експертного висновку Дніпровського державного медичного університету, які судом попередньо визнані недопустимими доказами.
Суд визнав неналежним доказом висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1114/21-23 від 11.10.2021 з питань № 2, 3, 4, 5, 6, 7, оскільки розмір шкоди у висновку визначений станом на 22.05.2018, а не станом на час вчинення кримінального правопорушення.
Суд визнав неналежним доказом слідчу довідку від 26.01.2022, складену слідчим ВРЗСГСД СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, згідно з якою здійснено аналіз телефонних з`єднань обвинуваченого ОСОБА_8 з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в період часу з 01.05.2021 по 04.08.2021, оскільки вона не містить інформації, що має значення для кримінального провадження.
Суд визнав недопустимим доказом таблиці із записами щодо транспортних засобів, оскільки вони не містять назви, дати, підпису, а тому не є документами і доказами відповідно до вимог ст. ст. 84, 99 КПК України.
Суд визнав неналежними доказами протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.12.2021, від 10.12.2021, від 23.12.2021 за участю свідків, оскільки вони не містять інформації, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
Суд визнав недопустимим доказом схематичне зображення місця розвантаження вантажу з "СКФ Україна" м. Луцьк у травні 2018 року, додане свідком ОСОБА_13 до протоколу його допиту, як отримане не в порядку, передбаченому нормами ст.105 КПК України, яка передбачає, що додатки до протоколів повинні бути засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста та інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилучені таких додатків. Натомість вказане схематичне зображення не підписано слідчим, що має наслідком його недопустимість.
Також суд критично оцінив показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_8 був власником відходів та здійснював організацію їх перевезення та розміщення на земельній ділянці в м. Шепетівка, оскільки вони є особами, заінтересованими у результатах кримінального провадження; їхні показання суперечили даним товаро-транспортних накладних на перевезення вантажу, з яких слідує, що замовником перевезення та перевізником відходів було ТОВ "Утільвторпром"; у вказаних товаро-транспортних накладних зазначено найменування вантажу - металошлам, що виключає необізнаність водіїв зі змістом вантажу та спростовує показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_12 про перевезення ними землі чи піску.
Хмельницьким апеляційним судом за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої юридичної особи Шепетівської міської ради вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 скасовано та ухвалено новий вирок від 04 березня 2024 року.
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною у сфері поводження з відходами.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_8 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.02.2022 на нежитлову будівлю площею 463, 5 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2 ; садовий будинок площею 44 кв. м, який знаходиться по АДРЕСА_1 ; 1/2 будівлі, яка знаходиться по АДРЕСА_2, скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь державного бюджету 1 716,20 грн витрат за проведення експертизи від 03.12.2021 та 23 338,96 грн витрат за проведення експертизи від 11.10.2021.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження просить закрити.
Вказує, що прокурор інкримінував засудженому ОСОБА_8 створення небезпеки для довкілля (що міститься в ч. 1 ст. 239 КК України) та спричинило тяжкі наслідки, що є кваліфікуючою ознакою, яка міститься в ч. 2 ст. 239 КК України, але, на думку захисника, таке змішування ознак двох складів злочинів, які зазначені в різних частинах однієї статті, є неприпустимим.
Вважає, що ОСОБА_8 не може вважатися суб`єктом інкримінованого злочину, оскільки суб`єктом цього злочину є особа, яка досягла 16 років і здійснює господарську чи іншу діяльність, пов`язану з указаними в ч. 1 ст. 239 КК України речовинами, а засуджений ОСОБА_16 такою діяльністю ніколи не займався, його державна реєстрація як ФОПа була припинена у 2016 році, а в роки, коли він займався підприємницькою діяльністю, його діяльність з безпечними відходами в державному реєстрі значилася як другорядна.
Окрім цього, у вироку суду апеляційної інстанції відсутнє розкриття об`єктивної сторони цього злочину.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно послався як на доказ вини його підзахисного на висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1114/21- 23 від 11.10.2023 з питань 1, 8, 9, згідно з яким на забрудненій земельній ділянці виявлено забруднення ґрунту відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 22.05.2018 від 11.06.2018, № 5-21 від 20.05.2021 та № 8-21 від 26.05.2021, оскільки відповідно до експертного висновку Випробувального центру науково-дослідного інституту медико-біологічних проблем Дніпровського державного медичного університету від 15.09.2021 № 2558 за результатами санітарно-хімічних та токсиколого-гігієнічних досліджень зразків забруднення ґрунту відбулось хімічними речовинами, що входять до окладу відходів, розміщених на досліджуваній ділянці, а цей висновок експерта по зазначеним питанням судом першої інстанції був визнаний недопустимим доказом.
Стверджує, що орган досудового розслідування, а також і апеляційний суд, безпідставно до тяжких наслідків віднесли завдану шкоду, яка була визначена висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1114/21-23 від 11.10.2021 з питань № 2, 3, 4, 5, 6, 7, оскільки тяжкі наслідки полягають у заподіянні шкоди тільки довкіллю та людині, що характеризується лише підвищеною небезпекою для всього живого, а тому вважає, що висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1114/21-23 від 11.10.2021 з питань № 2, 3, 4, 5, 6, 7 не є належним доказом.
Вважає, що експертний висновок за результатами санітарно-хімічних та токсиколого-гігієнічних досліджень зразків Дніпровського державного медичного університету № 2558 від 15.09.2021 є недопустимим доказом, оскільки був отриманий всупереч порядку, передбаченому ст. ст. 69, 242 КПК України, адже експерт ОСОБА_9 не включений до Реєстру атестованих судових експертів, не попереджався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку й не міг бути залучений як спеціаліст для надання висновку з питань, що належать до сфери його знань, тому що кримінальне провадження не стосується розслідування кримінального проступку.
Вказує, що в цьому кримінальному проваджені 01.08.2019 старшим слідчим СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області була ухвалена постанова про закриття зазначеного кримінального провадження з підстав, що строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України закінчився, й жодній особі не було повідомлено про підозру. Однак, 07.05.2021 прокурором було скасовано постанову про закриття зазначеного кримінального провадження від 01.09.2018, й у цей же день ухвалою слідчого судді за клопотаннями слідчого за погодженням з прокурором строк досудового розслідування було продовжено на 12 місяців.
Вважає, що відновлення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, яке мало місце 07.05.2021, є незаконним, оскільки не передбачене приписами норм ст. 282 КПК України, як і всі послідуючі слідчі дії та процесуальні рішення прокурора. Зібрані ж на досудовому розслідуванні докази причетності та винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину захисник вважає недопустимими, а оголошені підозри та обвинувачення такими, що висунуті ОСОБА_16 поза законом.
У запереченнях прокурор просить залишити вирок апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурори заперечували проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судове рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаних вимог закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
Зокрема, апеляційний суд, дійшов висновку про необхідність скасування виправдувального вироку місцевого суду на ґрунті того, що суд першої інстанції не дав аналізу всім зібраним у провадженні доказам, тобто всім фактичним даним, які містяться в показаннях обвинуваченого, свідків, письмових доказах у провадженні, які підтверджують чи спростовують обвинувачення; не вмотивував свого висновку про те, з яких підстав і чому не взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_8, свідків, даних слідчих (процесуальних) дій щодо безпосередньої участі ОСОБА_8 у зустрічі, організації розвантаження шлаку неподалік полігону побутових відходів в м. Шепетівки Хмельницької області.