ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 349/207/23
провадження № 61-7188св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Новояворівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року у складі судді Рибія М. Г. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року
у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Новояворівської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 03 грудня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2020 року. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 . З вересня
2020 року позивач самостійно виховував доньку, проживав з нею
в м. Новояворівську Львівської області. З моменту переїзду доньки до нього матір до ОСОБА_5 не дзвонила, не навідувалася, хоча знає і її номер телефону,
і місце проживання. Він як батько не чинить жодних перешкод для спілкування матері з донькою. Під час вирішення в суді спору про визначення місця проживання дитини матір навіть не з`явилася до суду.
ОСОБА_1 вважав, що зазначені факти можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, а тому
є всі підстави для позбавлення її батьківських прав стосовно дочки
ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від
05 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.Зважаючи на обставини справи (окреме проживання матері і дочки, травма старшої дочки ОСОБА_8
і подальша її смерть, неприязні відносини між сторонами та їхніми родичами, небажання дочки спілкуватися з матір`ю, сплата аліментів на утримання дочки) свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками та її вини у невиконанні своїх батьківських обов?язків не має.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяківа Д. І. залишено без задоволення.
Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з урахуванням основних інтересів дитини, зокрема з умовою збереження її зв`язку з рідною матір`ю.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
16 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дяків Д. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня
2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що після переїзду доньки проживати
з батьком до м. Новояворівська, Львівська обл., мати по суті перестала спілкуватися з донькою та брати будь-яку участь у її вихованні, що свідчить про ухилення матері від виконання обов?язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повною загальної середньої освіти. При розгляді справи в суді першої інстанції була допитана донька Стелла, яка вказала на небажання спілкуватися з матір?ю, оскільки, проживаючи з матір?ю, вона терпіла постійні напади та знущання з її боку, що суди не врахували. Крім того, орган опіки та піклування 15 березня 2023 року виніс висновок про доцільність позбавлення матері батьківських прав, який без належного обґрунтування був відхилений судами попередніх інстанцій.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня
2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 06 травня 2020 року у справі
№ 753/2025/19, від 26 вересня 2018 року у справі № 724/743/15-ц,
від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17, від 29 вересня 2021 року
у справі № 459/3411/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Рогатинського районного суду Івано-Франківської області.
27 червня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 03 грудня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2020 року.
У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_7 .
З вересня 2020 року ОСОБА_7 постійно проживає разом з батьком
в м. Новояворівську Львівської області, що визнається сторонами та підтверджується актами обстеження умов проживання від 29 грудня 2020 року та від 22 листопада 2022 року.
04 лютого 2021 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області видав судовий наказ (справа № 349/155/21), згідно з яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на неповнолітніх дітей - ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше
50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісяця з 02 лютого 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від
09 вересня 2021 року у справі № 349/666/21 визначено місце проживання
ОСОБА_7 разом з її батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки від 21 листопада 2022 року № 154, виданої Новояворівським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Новояворівської міської ради, ОСОБА_7 навчається в Новояворівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 у 8-Б класі.
За змістом характеристики, виданої директором Новояворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та класним керівником, ОСОБА_4 навчається у цій школі
з 03 вересня 2020 року. Батько постійно цікавиться навчанням дочки та приділяє належну увагу її вихованню. Контактів з мамою учениці за цей час не було.
Згідно з довідкою від 16 березня 2023 року № 23, виданою Рогатинським ліцеєм № 1 Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 навчалась в Рогатинському ліцеї № 1 з 1-го по 6-й клас (2015-2021 роки). Протягом навчання в ліцеї мати постійно цікавилась шкільним життям дитини. Спілкувалась з педагогами, відвідувала батьківські збори. Дитина регулярно відвідувала заняття в ліцеї, була завжди охайна та доглянута.
Відповідно до характеристики, виданої КНП "Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради", ОСОБА_2 працює на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів Рогатинської підстанції екстреної (швидкої) медичної допомоги Галицької станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з 01 січня 2014 року. За час роботи зарекомендувала себе позитивно як кваліфікований фахівець. Дисциплінарних порушень правил внутрішнього трудового розпорядку та техніки безпеки не допускала.
Виконавчий комітет Новоявоірвської міської ради рішенням від 15 березня
2023 року № 126 затвердив висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.