ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
/
справа № 461/48/23
провадження № 61-14348св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кредитна спілка "Перше кредитне товариство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2023 року
у складі судді Кротової О. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки "Перше кредитне товариство" (далі - КС "Перше кредитне товариство") про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що заочним рішенням Приморського районного суду
м. Одеси від 28 квітня 2012 року у справі № 1522/6783/12 стягнено з КС "Перше кредитне товариство" на користь ОСОБА_1 суму внеску та відсотки за депозитним договором від 21 вересня 2009 року
№ ЛВ-1/0120/09/1551 та договором від 19 вересня 2008 року
№ ЛВ-20/0041/08/986, з урахуванням додаткового договору від 21 липня
2009 року № 1, в розмірі 9 507,57 грн.
Вказував, що 26 липня 2012 року відділ державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання зазначеного рішення суду, однак дотепер рішення суду не виконане у зв`язку з ухиленням відповідача від його виконання.
За наведених обставин позивач уважав, що на його користь підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі статей 509, 525, 526, 549, 551, 599, 611 ЦК України, а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" за період з 01 січня 2022 року до 31 березня 2022 року включно.
Також вказував, що внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань за депозитними договорами позивачу заподіяно моральної шкоди, яка полягає в фізичному болю внаслідок погіршення стану здоров`я та душевних стражданнях через неможливість користуватися та вільно розпоряджатися належними йому коштами.
ОСОБА_1 просив стягнути з КС "Перше кредитне товариство" на свою користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання за договорами від 21 вересня 2009 року № ЛВ 1/0120/09/1551 та від 19 вересня 2008 року № ЛВ 20/0041/08/986 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок за період з 01 січня 2022 року до
31 березня 2022 року включно в розмірі 167 332,90 грн; стягнути з КС "Перше кредитне товариство" на свою користь моральну шкоду в розмірі
977 721,00 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання за договорами від 21 вересня 2009 року № ЛВ 1/0120/09/1551 та від 19 вересня 2008 року № ЛВ 20/0041/08/986 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого
2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, розглядаючи справу
в порядку спрощеного провадження, виходив з того, що рішенням суду заборгованість за договором банківського вкладу стягнена в повному обсязі,
а тому вкладник має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не
у вигляді стягнення неустойки (пені), однак такі вимоги позивач не заявляв,
а вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів на її підтвердження.
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова мотивована тим, що суд помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову становить
1 145 053,90 грн. Щодо суті заявлених вимог апеляційний суд зазначив, що укладеними між сторонами депозитними договорами не передбачено відповідальності кредитної спілки за несвоєчасне виконання зобов`язань
з виплати вкладникові коштів у вигляді пені, а норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 уклав договори не як фізична особа - суб?єкт підприємницької діяльності, а як член КС "Перше кредитне товариство".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати заочне рішення Галицького районного суду
м. Львова від 20 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що кредитна спілка в обумовлений договорами строк коштів не повернула, чим порушила умови договорів. Вказує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов?зання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
У статтях 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено сплату пені за прострочення платежу. Вказує, що суд першої інстанції помилково розглянув справу
в порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційний суд неналежно дослідив договори про залучення внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Посилання суду на постанову Верховного Суду від
16 квітня 2021 року у справі № 461/709/19 є безпідставним. Посилання суду на те, що позивач уклав договори не як фізична особа-підприємець,
є помилковим. Необґрунтована відмова КС "Перше кредитне товариство" повернути кошти є протиправною та спричинила позивачу моральну шкоду
у виді страждань та принижень, а тому безпідставною є відмова в задоволені позову щодо стягнення моральної шкоди. Також вказує, що позивач заявляв колегії суддів апеляційного суду відвід, проте вона не вчинила дій на розгляд цієї справи неупередженим та справедливим судом.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року
у справі № 6-2739цс15, постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року
у справі № 461/709/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від
26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 25 січня 2022 року у справі
№ 761/16124/15-ц від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження заочного рішення Галицького районного суду
м. Львова від 20 лютого 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Галицького районного суду м. Львова.
26 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
19 вересня 2008 року між КС "Перше кредитне товариство" та членом спілки ОСОБА_1 укладено договір № ЛВ-20/0041/08/986 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого член кредитної спілки робить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок спілки, а спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності в розмірі 100,00 грн на строк 12 місяців, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням - 19 вересня 2009 року, із ставкою за внеском згідно з програмою "Подарунковий" в розмірі 21 % річних.
21 вересня 2009 року між КС "Перше кредитне товариство" та членом спілки ОСОБА_1 укладено договір № ЛВ-1/0120/09/1551 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого член кредитної спілки робить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок спілки, а спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності в розмірі 5 555,00 грн на строк 13 місяців, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням - 21 жовтня 2010 року, із ставкою за внеском згідно з програмою "Актуальний" в розмірі 24 % річних.
Умовами договорів від 19 вересня 2008 року № ЛВ-20/0041/08/986 та від
21 вересня 2009 року № ЛВ-1/0120/09/1551 не передбачено відповідальності кредитної спілки за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді сплати пені.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня
2012 року у справі № 1522/6783/12, яке набрало законної сили 10 травня
2012 року, стягнено з КС "Перше кредитне товариство" на користь
ОСОБА_1 суму внеску та відсотки по ньому за депозитним договором від 21 вересня 2009 року № ЛВ-1/0120/09/1551 та договором від 19 вересня
2008 року № ЛВ-20/0041/08/986, з урахуванням додаткового договору від
21 липня 2009 року № 1, в розмірі 9 507,57 грн. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На виконання зазначеного рішення суду 21 червня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист № 2/1522/6783/12.