ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2450/22 (914/3749/23)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
АТ "Банк Альянс" - Башарова В.Є., Качмара О.Й.,
ТОВ "БНК-Україна" - ліквідатора Коваля В.В., Соловйової А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Альянс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024
та рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024
у справі № 914/2450/22 (914/3749/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
до відповідача Акціонерного товариства "Банк Альянс"
про стягнення 5 309 657,79 євро
у межах справи № 914/2450/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна".
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Львівської області ухвалою від 02.11.2022 відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (далі - ТОВ "БНК-Україна", Боржник), визнав грошові вимоги ТОВ "Бел-Петрол Трейдінг" до Боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.
Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 визнано ТОВ "БНК-Україна" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.
22.12.2023 ТОВ "БНК-Україна" (позивач) через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс", Банк, відповідач) про стягнення 5 309 657,79 євро.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при формуванні ліквідаційної маси виявлено та встановлено заборгованість АТ "Банк Альянс" в загальному розмірі 5033 700,67 євро з повернення коштів за невиконаними АТ "Банк Альянс" платіжними інструкціями ТОВ "БНК-Україна".
Позивач вказував, що 23.02.2022 оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" загальною сумою 4 025 635,67 євро; 23.02.2022 оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ВАТ "Мозирський НПЗ" загальною сумою 1 008 065,00 Євро. Вказані платежі, подані позивачем на оплату 23.02.2022 через АТ "Банк Альянс", на рахунки отримувачів зараховані не були, не покидали митну територію України, проте й не були повернуті позивачу. На вказану суму утримуваних відповідачем коштів, які перебувають у відповідача, позивачем нараховано 3% річних, що становить 275 957,12 євро.
Крім того, позивач просив визначити у рішенні суду право органу, що здійснюватиме виконання рішення (в разі задоволення позову) нараховувати 3% річних до моменту виконання рішення в порядку частини 10 статті 238 ГПК України.
Позивач наголошував, що кошти, які належать позивачу та безпідставно утримуються відповідачем (в тому числі 3% річних та проценти за безпідставне користування коштами), є активом Боржника (позивача), який підлягає включенню в ліквідаційну масу та який спрямовується на погашення вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції
Господарський суд Львівської області рішенням від 31.01.2024 позов задовольнив повністю, стягнув з АТ "Банк Альянс" на користь ТОВ "БНК-Україна" 5 033 700,67 євро заборгованості, 275 957,12 євро 3 % річних та 751 520,00 грн судового збору; визначив органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 5 033 700,67 євро за період із 23.12.2023 до моменту виконання рішення суду АТ "Банк Альянс".
Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт безпідставного утримання відповідачем коштів у розмірі 5 309 657,79 євро, а тому вказані кошти підлягають поверненню позивачу. Також суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем 3% річних на зазначену суму заборгованості, що становить 275 957,12 євро.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що оскільки відповідачем в односторонньому порядку розірвано договір банківського рахунку, утримана з рахунку позивача та не зарахована на рахунок отримувачів сума коштів вважається утриманою відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України, а відтак підлягає поверненню позивачу.
Вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання АТ "Банк Альянс", зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, за період із 24.02.2022 по 22.12.2023 у розмірі 275957,12 євро, апеляційний суд визнав правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
31.05.2021 між АТ "Банк Альянс" та ТОВ "БНК-Україна" було укладено договір банківського рахунку № 95562 (надалі також - "Договір банківського рахунку"), відповідно до п. 1.1. якого, Банк, в порядку та на умовах передбачених цим Договором та чинним законодавством України, відкриває Клієнту поточний рахунок/ поточні рахунки в національній, іноземній валютах та банківських металах, а також інші рахунки зі спеціальним режимом використання, реквізити якого/яких зазначаються в довідці про відкриття рахунку/рахунків (далі - Рахунок), що видається Клієнту. Дія цього Договору поширюється на всі Рахунки, відкриті Клієнтом в Банку.
В п. 1.3 Договору банківського рахунку визначено, що за цим Договором Банк зобов`язується приймати і зараховувати на Рахунок, грошові кошти, що надходять Клієнту, зберігати грошові кошти та здійснювати розрахунково-касові операції по Рахунку за допомогою платіжних інструментів, у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та законодавством України.
На підставі Договору банківського рахунку позивачу відкрито мультивалютний рахунок НОМЕР_1 з кодом валюти 978 - Євро, 980 - Українська гривня.
23.02.2022 позивач з метою здійснення оплати на користь ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" загальною сумою 4025 635,67 Євро. Цього ж дня, 23.02.2022 позивач з метою здійснення оплати на користь ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод" оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти загальною сумою 1 008 065,00 Євро.
У зв`язку із запровадженням валютних обмежень пов`язаних із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24.02.2022 кошти не були перераховані резидентам республіки білорусь, однак і не були повернуті на рахунок позивача.
07.04.2022 позивач звернувся до АТ "Банк Альянс" з листом з проханням здійснити розшук грошових коштів в сумі 4 025 635,67 Євро та 1 008 065,00 Євро, що 23.02.2022 перераховувались на рахунки вищенаведених юридичних осіб - резидентів республіки Білорусь.
Листом від 28.04.2022 за № 01-418 АТ "Банк Альянс" повідомило позивача, що Банком надіслало до відповідних банків - кореспондентів запит щодо розшуку та уточнення знаходження коштів по цьому запиту, а також повідомив, що відповідь, станом на 28.04.2022 не отримана.
28.04.2022 листом № 01-416 АТ "Банк Альянс", повідомив позивача про відмову в підтримані ділових відносин на підставі вимог абзацу третього частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Дата відмови: 28.04.2022
14.06.2022 позивач повторно звернувся до АТ "Банк Альянс" з листом-вимогою щодо вчинення дій з розшуку та повернення коштів в сумі 4 025 635,67 євро та 1008 065,00 євро, які повинні були бути сплачені на рахунок вищенаведених юридичних осіб - резидентів республіки білорусь. Відповіді на вказаний лист від відповідача не надходило.
05.09.2022 позивач звернувся до АТ "Банк Альянс" з листом № 05.09.2022 за №0802 про надання підтверджень про виконання SWIFT-інструкцій та зарахування коштів на рахунок ЗАТ "Білоруська нафтова компанія".
11.10.2022 листом № 19/2780-БТ відповідачем відмовлено позивачу в наданні вказаної інформації, з огляду на те, що ділові відносини з ТОВ "БНК-Україна" припинені, а банківські рахунки закриті, відтак в банку відсутні будь-які правові підстави для надання інформації, що становить банківську таємницю.
Отож, платіжні доручення ТОВ "БНК-Україна" від 23.02.2022 не виконані, кошти не зараховані на рахунки контрагентів, не покидали митну територію України, при цьому і не повернуті позивачу.
Після оголошення ТОВ "БНК-Україна" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором ТОВ "БНК-Україна" відправлено запит (вих. № 01-27/914/2450/22/216 від 23.06.2023) про надання інформації та документів з вимогою надати копію договору банківського рахунку, укладеного між ТОВ "БНК-Україна" та АТ "Банк Альянс", на підставі яких відкритий банківський рахунок/рахунки (включно із всіма додатками, додатковими угодами, актами приймання-передачі) та зазначити строк дії такого договору, повідомити про перелік документів, які слід подати ліквідатору ТОВ "БНК- Україна" для закриття рахунку/рахунків ТОВ "БНК-Україна" та АТ "Банк Альянс".
12.07.2023 АТ "Банк Альянс" листом № 19.2/1811-БТ повідомив позивача про те, що Банком прийнято рішення про розірвання Договору банківського рахунку №95562 від 31.05.2021 в односторонньому порядку, договірні відносини між позивачем та відповідачем припинені та закрито банківський рахунок.
Ухвалою Господарського суду Львівської області задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" від 10.11.2023 у справі № 914/2450/22 та витребувано у Національного банку України інформацію, яка становить банківську таємницю, отриману під час здійснення безвиїзного нагляду за дотриманням АТ "Банк Альянс" вимог законодавства України, а саме інформацію про те чи проведені АТ "Банк Альянс" та зараховані на рахунки юридичних осіб-резидентів Республіки Білорусь ініційовані ТОВ "БНК-Україна" протягом 23-24 лютого 2022 банківські (фінансові) операції на користь ЗАТ "Білоруська Нафтова Компанія" та ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод". Національним банком України виконано ухвалу та надіслано на адресу ліквідатора позивача інформацію, яка становить банківську таємницю отриману під час здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду за дотриманням АТ "Банк Альянс" вимог законодавства України. Копію листа Національного Банку України від 17.11.2023 за вих. № 18-0006/85249/БТ долучено до матеріалів справи.
Згідно наданих документів, зокрема, листа АТ "Банк Альянс" (вих. № 007/3008-БТ від 01.11.2022) на адресу Національного банку України вбачається, що у додатках до цього листа надається витяг з виписки по рахунку 2909300002 з наявною інформацією щодо зарахування коштів, що були попередньо списані з поточного рахунку Клієнта 23.02.2022, подальше списання не відбувалось. Також, АТ "Банк Альянс" до листа з вих. № 007/3008-БТ від 01.11.2022 надано витяг з виписки по рахунку 2909300002 з наявною інформацією щодо зарахування коштів, що належать ТОВ "БНК-Україна", який підтверджує, що кошти знаходяться на позабалансовому рахунку АТ "Банк Альянс". Кошти за невиконаними платіжними інструкціями знаходяться на позабалансовому рахунку в АТ "Банк Альянс" з 24.02.2022.
Крім того, позивач повідомив суд, що в процесі здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "БНК-Україна" йому стало відомо, що керівником Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ "БНК-Україна" у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ "Банк Альянс" (МФО 300119), а саме: - НОМЕР_1 - українська гривня; - НОМЕР_1 - євро.
Водночас, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2023 у справі №461/9916/23 скасовано даний арешт, накладений згідно постанови про арешт майна від 12.04.2022, що видана Подільською окружною прокуратурою міста Києва. Ухвала набрала законної сили, є остаточною та оскарженню не підлягає.
29.11.2023 ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" цінним листом із описом вкладення №7902900503996, звернувся до АТ "Банк Альянс" із заявою щодо зняття арешту на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ "Банк Альянс" та надіслав АТ "Банк Альянс" підписаний слідчим суддею оригінал ухвали Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2023 у справі №461/9916/23 про скасування арешту. Відповідний цінний лист із трекерним номером 7902900503996 отримано АТ "Банк Альянс" 07.12.2023.
11.12.2023 ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" звернувся до АТ "Банк Альянс" із вимогою про повернення на наступний банківський день з моменту отримання Вимоги заборгованості, в тому числі процентів за користування грошовими коштами без достатньої правової підстави та 3% річних згідно 625 ЦК України. Відповідний цінний лист із трекерним номером 7902900512618 отримано АТ "Банк Альянс" 14.12.2023. Вказана вимога відповідачем не виконана.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із вимогою про стягнення з відповідача безпідставно утримуваних коштів позивача та суми 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
АТ "Банк Альянс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №914/2450/22 (914/3749/23), відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "БНК-Україна" в повному обсязі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме, суди застосували норму права: статті 509, 1212, 526, 530, 631, 524, 533-535 і 625, 1212, 1214 ЦК України, статті 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21, від 09.08.2023 у справі № 922/1589/22, від 08.11.2023 у справі № 915/18/23, від 21.11.2023 у справі № 910/14552/22, від 05.12.2023 у справі № 910/13756/22.
Скаржник зазначає, що позивач - ТОВ "БНК-Україна" є юридичною особою, створеною за законодавством України, але яка створена та належить на 100 відсотків державним підприємствам республіки білорусь, а з 09.10.2022 співвласник ТОВ "БНК-Україна" - республіканське УП "Виробниче об`єднання "Білоруснафта" внесений в "Перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції)", зокрема: блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними терміном на п`ять років.
Скаржник вказує про помилкове незастосування судами положень Закону України "Про санкції" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" та пункту 17 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", якими запроваджено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань, за якими кредиторами (стягувачами) є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.
За доводами скаржника, неврахування судами наявності підстав для поширення вказаних норм до спірних правовідносин у цій справі, призвело до помилкового висновку про порушення відповідачем передбачених договором банківського рахунку № 95562 від 31.05.2022 зобов`язань та безпідставного утримання грошових коштів, які належать ТОВ "БНК- України.
Крім того, в поданій касаційній скарзі скаржник вказує, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №760/20158/23 (провадження № 1-кс/760/8510/23) накладено арешт у кримінальному провадженні №42022110000000155 від 12.07.2022 на майно ТОВ "БНК-Україна", а саме: грошові кошти у розмірі 5 026 262,17 євро, що знаходяться на транзитному рахунку № НОМЕР_2 АТ "Банк Альянс".
Скаржник зазначає, що вказаний арешт є чинним, не скасованим, а його скасування можливе лише в межах кримінального провадження, в якому він накладений. За його доводами, стягнення цих коштів в межах справи про банкрутство ТОВ "БНК-Україна" є неправомірним та таким, що протирічить вимогам та меті кримінального процесуального законодавства України.
У наданих додаткових поясненнях Банк, підтримує вимоги касаційної скарги, посилається на неправильне застосування судами статей 1212, 1214, 536, 625 ЦК України та неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 910/6053/19, від 15.05.2018 у справі № 904/1569/15, оскільки суди не врахували відсутність у Банку грошового зобов`язання перед позивач, що кошти позивача обліковуються на позабалансовому рахунку, Банк не набував кошти позивача і до Банку не переходило право власності на кошти позивача. Крім того вказує на обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "БНК-Україна" подало відзив на касаційну скаргу, заперечує проти її доводів та вимог, просить залишити її без задоволення. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях надана вірна правова оцінка обставинам справи, зважаючи на визнання відповідачем факту безпідставного утримання грошових коштів Позивача, та вірно встановлену судами відсутність перешкод для перерахування коштів позивачу.
Доводи відповідача про незастосування судами постанов Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та постанови правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 вважає помилковими. На його думку, вказані норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин та до позивача, оскільки сплата відповідачем на користь позивача заборгованості є видатковою операцією саме Відповідача, а вказані норми не встановлюють жодних заборон щодо повернення коштів Відповідачем на користь Позивача.
Позивач звертає увагу на те, повернення коштів на рахунки ТОВ "БНК-Україна" здійснювалось як з Державного бюджету України, так і суб`єктами приватного права, що підтверджується рішеннями судів у справах №914/2450/22(914/2632/23) та № 914/2450/22(914/2432/23). Вказані рішення виконані повністю, на користь ТОВ "БНК-Україна" повернуто 74 240 745,58 грн та 125 825 383,81 грн відповідно.
Надання відповідачем до касаційної скарги нового доказу у справі - ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №760/20158/23 вважає такими, що суперечить положенням 300 ГПК України, оскільки подання нових доказів, їх дослідження буде суперечити нормам статті 300 ГПК України..
Попри це повідомляє Верховний Суд, що арешт, накладний ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №760/20158/23, на майно ТОВ "БНК-України", а саме грошові кошти у розмірі 5 026 262,47 євро, що знаходяться на транзитному рахунку АТ "Банк Альянс", скасований ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 24.05.2024 у справі №461/4214/24.
Крім того, ТОВ "БНК-Україна" подало до Верховного Суду виклад оприлюдненої судової практики у справі щодо питань, які були визначені відповідачем та сформульовані в касаційній скарзі та письмових поясненнях та стали підставами для касаційного оскарження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду позову ТОВ "БНК-Україна" про стягнення з відповідача грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України та нарахованих 3% річних.
Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Як установлено судами попередніх інстанцій, позовні вимоги ТОВ "БНК-Україна" обґрунтовані положеннями статті 1212 ЦК України з мотивів безпідставного утримання відповідачем грошових коштів позивача за неперехованими платіжними інструкціями, внаслідок відсутності між сторонами договірних відносин.
Верховний Суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
Як було зазначено вище, 31.05.2021 між АТ "Банк Альянс" та ТОВ "БНК-Україна" укладено договір банківського рахунку № 95562. Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк, в порядку та на умовах передбачених цим Договором та чинним законодавством України, відкриває Клієнту поточний рахунок/поточні рахунки в національній, іноземній валютах та банківських металах, а також інші рахунки зі спеціальним режимом використання, реквізити якого/яких зазначаються в довідці про відкриття рахунку/рахунків (далі - Рахунок), що видається Клієнту. Дія цього Договору поширюється на всі Рахунки, відкриті Клієнтом в Банку.