ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/3082/21(914/3174/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача-1: Володкевич Ю.О.,
відповідача-2: не з`явився,
відповідача-3: не з`явився,
третьої особи-1: не з`явився,
третьої особи-2: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Центральний"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)
у справі № 914/3082/21(914/3174/22)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Центральний"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Аванта"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус",
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Обласний трест громадського харчування Волинської облспоживспілки
про визнання правочинів (договорів) недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння
у межах справи № 914/3082/21
за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик" (далі - Боржник) за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" (далі - Ініціюючий кредитор), введено процедуру розпорядження майном Боржника.
2. Постановою Господарського суду Львівської області від 01.07.2022 визнано Божника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
3. У межах зазначеної справи Боржник в особі ліквідатора 13.12.2022 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Центральний", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Аванта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" про:
- визнання недійсними актів №№1-5 приймання-передачі нерухомого майна від 30.08.2019, укладених між Боржником і ТОВ "ЖК "Центральний", посвідчених приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Гаврилюк А.Ю. та зареєстрованих в реєстрі, відповідно, за №№897-898, №№891-892, №№893-894, №№895-896, №№899-900, щодо передачі нерухомого майна, розташованого по вул. Вахтангова, 14 у м. Луцьк Волинської області, відповідно: складу-холодильника (літера Г-1) загальною площею 1353,4 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906252807101 (акт №1); складу (літера Ж-1) загальною площею 1836,6 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906143107101 (акт №2); будівлі головного корпусу (В-2) загальною площею 4033,2 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906162307101 (акт №3); будівлі адміністративного корпусу (А-2) загальною площею 682,5 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906244007101 (акт №4), а також земельної ділянки загальною площею 2,8596 га, кадастровий номер: 0710100000:22:007:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906269307101 (акт №5);
- визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 24.05.2021, укладеного між ТОВ "ЖК "Центральний" та ТОВ "Торговий дім "Аванта", посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Гаврилюк А.Ю. та зареєстрованого у реєстрі за №579 (далі - Договір оренди);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу з відстроченням платежу від 01.12.2021, укладеного між ТОВ "ЖК "Центральний" та ТОВ "Торгова мережа "Аванта", посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Рачковою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №3997 (далі - Договір купівлі-продажу);
- витребування на користь Боржника з чужого незаконного володіння ТОВ "Торгова мережа "Аванта" нерухомого майна, розташованого за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 14, а саме: складу-холодильника (літера Г-1) загальною площею 1353,4 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906252807101; складу (літера Ж-1) загальною площею 1836,6 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906143107101; будівлі головного корпусу (В-2) загальною площею 4033,2 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906162307101; будівлі адміністративного корпусу (А-2) загальною площею 682,5 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906244007101, а також земельної ділянки загальною площею 2,8596 га, кадастровий номер: 0710100000:22:007:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906269307101 (далі - Майно).
4. Позов мотивовано тим, що Боржник на підставі спірних актів №№1-5 передав єдине належне йому Майно у власність ТОВ "ЖК "Центральний" як додатковий вклад, а в подальшому вийшов зі складу учасників зазначеного товариства, не отримавши належної компенсації, у зв`язку з чим Майно вибуло з володіння Боржника на підставі безвідплатних правочинів, попри недостатність його активів для виконання наявних зобов`язань перед кредиторами.
5. Ліквідатор Боржника вважає, що спірні правочини з відчуження Майна пов`язаній особі вчинені Боржником з метою приховання належного йому майна та недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитними договорами, при цьому правові наслідки з відчуження майна не настали. Акти з приймання-передачі майна до статутного капіталу, подальше відчуження нерухомості було укладено "про людське око", тобто з єдиною метою - вивести нерухоме майно з-під загрози звернення стягнення на нього, за рахунок чого позивачу можливо було б задовольнити свої вимоги за кредитними договорами. Звернення з позовом про визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна Боржником на користь ТОВ "ЖК "Центральний" спрямоване на усунення несприятливих наслідків для Боржника, пов`язаних із неможливістю виконати ним прийняті на себе зобов`язання на підставі кредитних договорів та рішень суду. З огляду на таке Майно підлягає витребуванню та поверненню до ліквідаційної маси Боржника, а спірні договори оренди та купівлі-продажу - визнанню недійсними як похідні вимоги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. Між ПАТ "Діамантбанк" (далі - Банк) і Боржником (позичальник) укладено низку кредитних договорів: договір кредитної лінії №080 від 09.07.2015, договір кредитної лінії №081 від 05.07.2015, договір кредитної лінії №111 від 30.09.2015, договір кредитної лінії №112 від 01.10.2015.
7. У забезпечення виконання зобов`язань Боржника з повернення Банку загальної суми кредиту за переліченими кредитними договорами в розмірі 5000000,00 грн ОСОБА_1 (заставодавець) на підставі договорів застави майнових прав від 09.07.2015 №080/1, від 09.07.2015 №081/1, від 30.09.2015 №111/1, від 01.10.2015 №112/1, від 09.07.2015 №080/1 передав у заставу право вимоги за договорами банківського вкладу з повернення грошових коштів на загальну суму 5200000,00 грн.
8. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (записи №№8-11) Банк зареєстрував обтяження на грошові кошти: 10.07.2015 в сумі 1300000,00 грн, що є забезпеченням виконання зобов`язань Боржника за кредитним договором №080; 10.07.2015 в сумі 1300000,00 грн, що є забезпеченням виконання зобов`язань Боржника за кредитним договором №081; 01.10.2015 в сумі 1300000,00 грн, що є забезпеченням виконання зобов`язань Боржника за кредитним договором №111; 01.10.2015 в сумі 1300000,00 грн, що є забезпеченням виконання зобов`язань Боржника за Кредитним договором №112. Також Банк зареєстрував звернення стягнення 07.09.2016 (за кредитними договорами №080 і №081) та 16.11.2016 (за кредитними договорами №111 і №112).
9. Тобто Банк намагався скористатися своїм правом заставодержателя й звернути стягнення на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в позасудовий спосіб. Однак на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №752/11986/16-к у кримінальному провадженні №12013220540000400 та ухвали від 24.10.2018 у справі №756/16440/16-к накладено арешт у межах кримінального провадження на всі рахунки, належні ОСОБА_1, який є пов`язаною особою з усіма учасниками оскаржуваних правочинів.
10. Після зняття відповідного арешту 15.11.2018 кредиторські вимоги Банка погашено частково: за кредитним договором №080 - в розмірі 395892,31 грн, за кредитним договором №081 - в розмірі 2158251,67 грн внаслідок звернення стягнення на право грошової вимоги за договором банківського вкладу, укладеного з ОСОБА_1 .
11. Також через невиконання Боржником своїх зобов`язань за вказаними кредитними договорами Банк звернувся до господарського суду з відповідними позовами, за наслідком розгляду яких з Боржника на користь Банка стягнуто заборгованість у загальному розмірі 6198933,75 грн, у тому числі:
- рішенням Господарського суду Волинської області від 26.02.2020 у справі №903/529/18 за кредитним договором №080 від 09.07.2015 заборгованість у розмірі 1242687,59 грн;
- рішенням Господарського суду Волинської області від 30.06.2020 у справі №903/866/19 за кредитним договором №081 від 05.07.2015 заборгованість у розмірі 1054720,03 грн;
- рішенням Господарського суду Волинської області від 11.03.2020 у справі №903/864/19 за кредитним договором №111 від 30.09.2015 заборгованість у розмірі 1964742,51 грн;
- рішення Господарського суду Волинської області від 27.05.2020 у справі №903/865/19 за кредитним договором №112 від 01.10.2015 заборгованість у розмірі 1936 83,62 грн.
12. Крім того, у подальшому 18.02.2021 Банк (первісний кредитор) і ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) відповідного права вимоги, а 02.06.2021 ТОВ "Інвестохіллс Веста" (первісний кредитор) та Ініціюючий кредитор (новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) відповідного права вимоги.
13. Відповідно до фінансового звіту (балансу) на кінець 2018 року Боржник мав дебіторську заборгованість, кошти та інші оборотні активи на загальну суму 4646,5 тис. грн, а кредиторську заборгованість (кредити банків, інші зобов`язання) на загальну суму - 8135,4 тис. грн. Згідно зі звітом про фінансові результати за 2018 рік Боржник мав збиток у розмірі 22,7 тис. грн.
14. За змістом протоколу загальних зборів учасників Боржника №03-18 від 23.11.2018 прийнято рішення про вступ Боржника до складу учасників ТОВ "ЖК "Центральний" шляхом здійснення додаткового вкладу у вигляді належного Боржнику нерухомого Майна.
15. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ЖК "Центральний", оформленим протоколом №01-19 від 39.08.2019, прийнято Боржника до складу учасників товариства за рахунок додаткового вкладу у вигляді нерухомого майна, розташованого в м. Луцьк по вул. Вахтангова, 14, за актами приймання-передачі нерухомого майна, посвідченими приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Гаврилюк А.Ю.:
- від 30.08.2019, зареєстрованим у реєстрі за №№897-898 - складу-холодильника (літера Г-1) загальною площею 1353,4 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906252807101;
- від 30.08.2019, зареєстрованим у реєстрі за №№895-896 - будівлі адміністративного корпусу (А-2) загальною площею 682,5 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906244007101;
- від 30.08.2019, зареєстрованим у реєстрі за №№893-894 - будівлі головного корпусу (В-2) загальною площею 4033,2 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906162307101;
- від 30.08.2019, зареєстрованим у реєстрі за №№891-892 - складу (літера Ж-1) загальною площею 1836,6 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906143107101;
- від 30.08.2019, зареєстрованим у реєстрі за №№899-900 - земельної ділянки загальною площею 2,8596 га, кадастровий номер 0710100000:22:007:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906269307101.
16. Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.09.2019 Боржник був учасником ТОВ "ЖК "Центральний", а станом на 01.09.2020 уже не був учасником зазначеного товариства, оскільки вийшов зі складу учасників. При цьому Майно (яке оцінено сторонами на суму 13836320,00 грн) залишилось у власності ТОВ "ЖК "Центральний".
17. Право власності ТОВ "ЖК "Центральний" зареєстроване 30.08.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами записів 33062451, 33060229, 33060687, 33062326, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1906252807101, 1906143107101, 1906162307101, 1906244007101.
18. За Договором оренди 24.05.2021 ТОВ "ЖК "Центральний" передало, а ТОВ "Торговий дім "Аванта" прийняло в строкове платне користування частину Майна - частину приміщення складу-холодильника (літера Г-1), а саме приміщення з №2 до №7 площею 930,8 м2.
19. За Договором купівлі-продажу 01.12.2021 ТОВ "ЖК "Центральний" відчужило Майно на користь ТОВ "Торгова мережа "Аванта" з відстроченням платежу.
20. 24.01.2022 ТОВ "ЖК "Центральний", ТОВ "Торговий дім "Аванта" і ТОВ "Торгова мережа "Аванта" уклали договір про внесення змін до Договору оренди, згідно з якими ТОВ "Торгова мережа "Аванта" в результаті набуття права власності на Майно набула всі права і обов`язки ТОВ "ЖК "Центральний" за Договором оренди.
21. При цьому Боржник, ТОВ "ЖК "Центральний" і ТОВ "Торгова мережа "Аванта" згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань пов`язані між собою спільними бенефіціарними власниками, якими є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
22. Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2023 у задоволенні позову відмовлено.
23. Рішення мотивовано тим, що обставини, які передували укладенню оспорюваних правочинів - актів прийому-передачі, не підтверджують їх фіктивність, оскільки волевиявлення сторін було спрямовано на припинення права власності у Боржника як попереднього власника Майна та виникнення такого права у нового власника, що відповідає правовій природі внеску вкладу до статутного капіталу, а тому правочини відповідають критеріям розумності та добросовісності, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, що відповідає вимогам частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України.
24. Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що оспорювані акти приймання-передачі не є фраудаторними, адже не порушують майнові права Банка як кредитора, зважаючи на наявність у нього депозитів, переданих у заставу для забезпечення повернення кредитних коштів, а оспорювані акти направлені на реальне настання правових наслідків, зумовлених правомірним внесенням Майна до статутного капіталу ТОВ "ЖК "Центральний".
25. При цьому господарський суд першої інстанції відхилив посилання третьої особи на пов`язаність відповідачів у справі, не визнавши це ознакою вчинення ними свідомих недобросовісних дій з метою виведення Майна з ризику потенційного звернення стягнення на нього кредиторами Боржника та, відповідно, достатньою підставою для визнання недійсними спірних актів.
26. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
27. Постанову мотивовано недійсністю спірних правочинів у вигляді актів приймання-передачі, оскільки вони не відповідають вимогам частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України та є фраудаторними, у зв`язку з чим усі наступні договори щодо Майна є недійсними як такі, що укладені всупереч вимогам частини 2 статті 203 зазначеного Кодексу за відсутності у ТОВ "ЖК "Центральний" прав орендодавця та продавця.
28. При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що визнані у межах справи про банкрутство Боржника грошові вимоги Ініціюючого кредитора виникли до моменту відчуження Боржником Майна, у період розгляду спорів про стягнення з Боржника заборгованості за кредитними договорами, тому він усвідомлював ризик стягнення заборгованості за рахунок реалізації Майна та відчужив його без одержання натомість будь-яких активів. Водночас розмір застави, якою було забезпечено виконання зобов`язань Боржника, виявився недостатнім.
29. Враховуючи поєднаність відповідачів (учасників спірних правочинів) між собою через кінцевих бенефіціарних власників, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх недобросовісність, що є підставою для витребування Майна за будь-яких підстав.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
30. ТОВ "ЖК "Центральний" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
31. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
32. Скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10.12.2019 у справі №910/6356/19, від 19.12.2019 у справі №520/11429/17, від 19.12.2019 у справі №916/1041/17, від 26.11.2019 у справі №902/201/19, від 15.10.2019 у справі №908/1090/18, щодо застосування частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
33. Скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд не звернув уваги на преюдиційні обставини, встановлені в судових рішеннях у справі №903/363/21 щодо спірних у цій справі актів приймання-передачі нерухомого майна.
34. Скаржник наголошує, що Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у зазначеній справі залишив без змін постанову апеляційного господарського суду, якою відмовлено в позові ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна, оскільки вони відповідають критеріям розумності та добросовісності, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, а також не є фраудаторними, адже не порушують майнові права Банка як кредитора через наявність у нього депозитів, переданих у заставу для забезпечення повернення кредитних коштів.
35. Також скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції в порушення вимог пункту 6 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України дослідив нові докази, надані Ініціюючим кредитором без обґрунтування поважності надання нових доказів у підтвердження додаткових пояснень: ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №752/11986/16-к у кримінальному провадженні №12013220540000400.
36. Скаржник заперечує проти висновку господарського суду про те, що Боржник усвідомлював ризик стягнення заборгованості за рахунок реалізації майна та безоплатно вийшов зі складу ТОВ "ЖК "Центральний", до якого перед тим увійшов зі своїм Майном. За доводами скаржника, такий висновок спростовується наявними у справі доказами - договорами купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеними Боржником з ТОВ "АС - ОРТ" та ПАТ "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест", платіжними дорученнями про їх виконання, згідно з якими Боржник відчужив набуту ним частку в статутному капіталі ТОВ "ЖК "Центральний" за оплатними правочинами.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
37. Ініціюючий кредитор подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні скарги відмовити, оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін.
38. Відзив мотивовано тим, що апеляційний господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідачів щодо преюдиційності судових рішень у справі №903/363/21, оскільки обставини доказування в цій справі є значно об`ємніші та стосуються не тільки неможливості виконання грошових вимог у справі про банкрутство усіх кредиторів, але й пов`язані з підставою відкриття провадження у справі про банкрутство, наслідком чого (у разі відсутності інших активів) Боржника буде ліквідовано, а грошові вимоги усіх кредиторів буде визнано погашеними внаслідок відсутності коштів для їх погашення. Водночас Ініціюючий кредитор наголошує на відмінностях суб`єктного складу у цій справі та справі №903/363/21.
39. Щодо аргументів скаржника про дослідження апеляційним господарським судом документів з порушенням їх прийняття Ініціюючий кредитор звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 28.01.2021 у справі №910/17743/18 і від 29.03.2021 у справі №913/479/18, щодо необхідності з урахуванням особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, зокрема, й тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника.
Позиція Верховного Суду
40. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
41. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду заяви ліквідатора Боржника у справі про банкрутство про визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна, на підставі яких Боржник передав належне йому Майно до статутного капіталу ТОВ "ЖК "Центральний", укладених у подальшому щодо Майна Договору оренди і Договору купівлі-продажу, а також витребування Майна з чужого незаконного володіння ТОВ "Торгова мережа "Аванта".
42. Звертаючись з вимогами про визнання недійсним правочину, заявник згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.
43. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, згідно з якими, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
44. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
45. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 20 Закону про банкрутство (до 21.10.2019) та у статті 42 КУзПБ.
46. Щодо питання особливостей правового регулювання та правил недійсності правочинів боржника у справі про банкрутство необхідно звернутися до правових висновків, викладених Верховним Судом у складі палати для розгляду справі про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, якими уточнено викладений вказаною судовою палатою у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 висновок про те, що при застосуванні статті 42 КУзПБ слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
47. Так, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).
48. Проте, на відміну від загальних норм (Цивільного та Господарського кодексів України), застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, тому правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.
49. Аналіз статті 42 КУзПБ дає підстави для висновку, що вона підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а тому вказана норма щодо відрахування трирічного строку розширеному тлумаченню не підлягає.
50. Зважаючи на дату відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника (22.11.2021), господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ при вирішенні цього спору через непоширення її на правовідносини щодо недійсності правочинів, вчинених Боржником до дати введення в дію КУзПБ (21.10.2019). Такі висновки суперечать актуальній правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.10.2021 у справі №911/1012/13.
51. Отже, керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду цієї справи за позовом ліквідатора Боржника господарським судам слід було застосувати положення статті 42 КУзПБ, якою врегульовано спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та яка містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду, протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
52. Так, згідно з положеннями частини 2 статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, зокрема, з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою.
53. До заінтересованих осіб стосовно боржника статтею 1 КУзПБ віднесено юридичну особу, створену за участю боржника, юридичну особу, що здійснює контроль над боржником, юридичну або фізичну особу, контроль над якою здійснює боржник, юридичну особу, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власників (учасників, акціонерів) боржника, керівника боржника, осіб, які входять до складу органів управління боржника, головного бухгалтера (бухгалтера) боржника, у тому числі звільнених з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також осіб, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інших осіб, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.