ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/5868/18 (904/4835/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Скрипаль Л.Е., Потапов К.О.,
відповідача - Чичва О.С.,
третьої особи - Ільченко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 (суддя Первушин Ю.Ю.)
у справі №904/5868/18(904/4835/22)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення"
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2
про визнання договору фінансового лізингу дійсним
в межах справи №904/5868/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (далі - ТОВ "Ключове рішення"); повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович.
Стислий виклад позовних вимог
2. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Ключове рішення" про визнання договору фінансового лізингу дійсним в межах справи про банкрутство ТОВ "Ключове рішення".
3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що лізингові платежі за договором №PLLAGX0040300001 від 19.08.2013 про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу сплачені ОСОБА_1 у повному обсязі. Проте, відповідач не виконав свої зобов`язання, дій, направлених на передачу права власності на об`єкт нерухомості на користь позивача, не вчинив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. 19.08.2013 між ТОВ "Ключове рішення" (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) укладено договір №PLLAGX0040300001 про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу (далі - Договір), за умовами п. 2.1, пп. 14.1.1 якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу: житловий будинок з гаражем, загальною площею 254,1 кв.м, житлова площа 113,3 кв.м та надвірні будівлі: сарай, огорожа, сарай-прибудова, навіс, вбиральня та земельні ділянки кадастрові номери: 5310136400:14:004:0373; 5310136400:14:004:0372, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору.
5. Предмет лізингу, зазначений в пп. 14.1.1 цього договору, протягом строку дії договору передається лізингоодержувачу для використання його згідно з метою, зазначеною в пп. 14.1.3 цього договору (п. 2.3 Договору).
6. За умовами п. 2.4 Договору предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору. В разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно з умовами цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається.
7. Відповідно до п. 4.1 Договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати відповідно до графіку та умов цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за надання предмета лізингу та за користування предметом лізингу (далі - комісії); платежу по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу, платежі по відшкодуванню інших витрат лізингодавця, що пов`язані з виконанням цього договору (в т.ч. не зазначені в договорі, але, що можуть виникнути у лізингодавця при виконанні договору).
8. Авансовий лізинговий платіж лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту надання рахунку лізингодавцем (п. 4.2 Договору).
9. Розмір авансового лізингового платежу становить 353600,00 грн (пп. 14.1.8 Договору).
10. Щомісяця в період сплати лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 28040,90 грн та відшкодовує лізингодавцю всі витрати лізингодавця, що пов`язані з виконанням договору та які виникли у лізингодавця протягом місяця, який передує поточному місяцю (п. 14.3 Договору).
11. Загальний розмір лізингових платежів встановлено у додатку №2 до Договору та складає 6737426,57 грн.
12. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 12.1 Договору). Строк лізингу 240 місяців (пп. 14.1.2 Договору).
13. Згідно з п. 13.1 Договору цей договір є змішаним договором, в якому містяться положення фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на предмет лізингу).
14. На виконання умов Договору позивачкою внесено авансовий платіж в сумі 353600,00 грн.
15. Відповідно до специфікації та акта приймання-передачі від 19.08.2013 до Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування жилий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
16. 28.05.2019 ТОВ "Ключове рішення" надіслало позивачці повідомлення про зміну платіжних реквізитів, у зв`язку з чим просило здійснювати оплату на інший рахунок.
17. До вересня 2019 року включно ОСОБА_1 здійснювала платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток 2 до Договору).
18. В подальшому ліквідатор ТОВ "Ключове рішення" Чичва О.С. звернувся до позивачки з листом, в якому із посиланням на положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо недійсності (нікчемності) правочину, зазначив, що: "... з метою захисту Ваших прав, як користувача нерухомості, та з метою безконфліктного подальшого руху справи про банкрутство ТОВ "Ключове рішення" пропоную Вам здійснити погашення залишку за Вашою "заявою про приєднання до публічного договору" в сумі 1456574,54 грн. Після погашення вказаного залишку прошу звернутися до ліквідатора ТОВ "Ключове рішення" для оформлення акта приймання-передачі та спільного звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання права власності за Вами на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . У випадку, якщо Вас не влаштовує пропозиція, зазначена у даному листі, об`єкт нерухомості буде реалізовано на аукціоні в порядку Розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
19. ОСОБА_1 було прийнято викладену пропозицію ліквідатора ТОВ "Ключове рішення" стосовно дострокового виконання зобов`язань, передбачених Договором, та здійснено оплату у загальному розмірі 1482542,00 грн, а саме: 23.10.2019 - 28041,00 грн; 23.11.2019 - 28041,00 грн; 29.11.2019 - 819000,00 грн; 10.12.2019 - 579419,00 грн; 17.12.2019 - 28041,00 грн (доплата після уточнення).
20. Загальна сума, що була сплачена позивачкою на виконання Договору, склала 3911176,00 грн, з яких: 353600,00 грн - авансовий платіж; 2075034,00 грн - сума щомісячних виплат до отримання листа з пропозицією дострокового погашення по договору лізингу: 1482542,00 грн - сума достроково здійснених виплат.
21. З метою отримання у власність нерухомого майна, яке було предметом Договору, позивачка протягом травня-червня 2021 року неодноразово направляла ліквідатору ТОВ "Ключове рішення" Чичві О.С. листи-запрошення прибути до нотаріальної контори у м. Полтава для нотаріального посвідчення Договору, підписання акта взаєморозрахунків та передачі прав власності на предмет лізингу.
22. Листом від 23.06.2021 ліквідатор ТОВ "Ключове рішення" повідомив позивачку про неможливість здійснення нотаріального посвідчення Договору з огляду на вимоги ст.ст. 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а також повідомив, що ОСОБА_1 не має жодних зобов`язань перед ТОВ "Ключове рішення".
23. Відповідно до інформації з Державного речових прав на нерухоме майно реєстру (станом на 12.06.2023) право власності на майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, вказане у Договорі як предмет лізингу, з 10.07.2013 зареєстровано за ТОВ "Ключове рішення". З 18.05.2017 на вказане майно накладено арешт за ухвалою суду, серія та номер 757/24370/17-к виданий 03.05.2017, видавник: Печерський районний суд м. Київ, орган державної влади, в інтересах якої встановлено обтяження: Генеральна прокуратура України.
24. Позивачка, посилаючись на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення Договору, вважає, що у спірних правовідносинах наявні передбачені ч. 2 ст. 220 ЦК України умови для визнання Договору дійсним, що і стало підставою для її звернення до суду з цим позовом.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
25. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
26. Постановою Центрального апеляційного господарського суду 21.05.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 залишено без змін.
27. Судові рішення мотивовано посиланням на нікчемність укладеного Договору про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу між ОСОБА_1 та ТОВ "Ключове рішення", оскільки сторони не здійснили обов`язкового нотаріального посвідчення договору.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржниці
28. ОСОБА_3 (далі - скаржниця) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
29. У касаційній скарзі скаржниця зазначає обставини, передбачені п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
30. Скаржниця вважає, що господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справу не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 03.04.2023 у справі №185/5260/20-ц, від 10.06.2021 у справі №592/3033/20, від 07.08.2020 у справі №528/726/18, від 20.08.2020 у справі №910/9817/19 щодо застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України про те, що під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.
31. На думку скаржниці, господарські суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, від 10.04.2019 у справі №390/34/17 щодо застосування доктрини заборони суперечливої поведінки; висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 01.03.2023 у справі №761/47743/19, від 21.03.2023 у справі №922/1155/20, від 31.08.2022 у справі №910/6870/21 щодо застосування ст. 3 ЦК України; висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 20.02.2020 у справі №910/2240/19, від 08.10.2019 у справі №910/2153/19, від 31.10.2019 у справі №910/2219/19, від 21.11.2019 у справі №910/2233/19, від 15.01.2020 у справі №910/2242/19, від 13.02.2020 у справі №910/2117/19, від 18.02.2020 у справі №910/1698/19, від 21.01.2020 у справі №910/2231/19 щодо застосування Закону України "Про фінансовий лізинг", ЦК України. Скаржниця вказує, що Закон України "Про фінансовий лізинг", який регулює спірні правовідносини, не містить вимоги щодо нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу; системний аналіз у контексті параграфу 1 глави 58 ЦК України свідчить про те, що ч. 2 ст. 806 ЦК України відсилає до загальних положень про договір найму, тому до Договору лізингу можуть застосовуватися лише норми параграфу 1 глави 58 ЦК України.
32. Скаржниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України, а саме щодо визнання судом договору дійсним в умовах, коли відповідачем є юридична особа, визнана банкрутом, та висновок щодо застосування вказаної норми права у випадку пасивної поведінки сторони договору у відповідь на письмові запрошення іншої сторони до нотаріального посвідчення договору.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
33. До Верховного Суду від ТОВ "Ключове рішення" в особі ліквідатора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ "Ключове рішення" просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу та поновити строк на подання відзиву; прийняти відзив до розгляду; касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
34. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву ліквідатор ТОВ "Ключове рішення" вказує, що копія касаційної скарги була направлена представником позивачки на адресу відповідача лише 10.07.2024, що підтверджується штемпелем поштового відділення на описі вкладення до цінного листа, а сам лист із касаційною скаргою та долученими до неї документами ліквідатором боржника отримано лише 23.07.2024 (підтверджується інформацією із застосунку Укрпошта за номером відправлення), що унеможливило подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений ухвалою суду строк (до 25.07.2024).
35. Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Ключове рішення" про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 119 ГПК України строк на подання відзиву на касаційну скаргу, який встановлюється не законом, а судом, може бути продовженим, а не поновленим.
36. Проте, Верховний Суд, перевіривши доводи ліквідатора ТОВ "Ключове рішення", наведені ним в обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку на подання відзиву на касаційні скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підтверджується додами доказами, керуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 119 ГПК України, зазначає про наявність підстав для продовження встановленого судом строку на подання відзиву на касаційну скаргу за ініціативою суду.
37. З огляду на викладене Верховний Суд продовжує ТОВ "Ключове рішення" строк на подання відзиву на касаційну скаргу за власною ініціативою до 06.08.2024 та приймає поданий ним відзив.
38. У відзиві відповідач зазначає про відсутність у діях відповідача факту ухилення від нотаріального посвідчення договору, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 220 ЦК України.
39. Відповідач вважає, що позивачка протягом п`яти років до винесення постанови про визнання боржника банкрутом не була позбавлена права звернутись до ТОВ "Ключове рішення" щодо нотаріального посвідчення Договору, однак не вчиняла жодних дій спрямованих на це, що, в свою чергу, виключає наявність з боку ТОВ "Ключове рішення" уникнення нотаріального посвідчення Договору, про що заявляє позивачка.
40. Також відповідач у відзиві вказує про особливий правовий режим майна боржника в межах справи про банкрутство, що виключає обставини ухилення ліквідатора боржника від нотаріального посвідчення Договору як підстави застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України, оскільки продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому КУзПБ.
41. У відзиві відповідач зазначає, що Договір фінансового лізингу відповідно до сталої практики Верховного Суду та норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу.
42. На думку відповідача, оскільки сторонами при укладенні Договору фінансового лізингу недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення, а позивачем не доведено факт ухилення ТОВ "Ключове рішення" від нотаріального посвідчення оспорюваного Договору, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
43. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання дійсним Договору фінансового лізингу нерухомого майна (житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою).
44. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
45. Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
46. Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
47. Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансовий лізинг".
48. Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.