14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 752/10642/22
провадження № 61-3978св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року у складі судді Хоменко В.С. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на посаді.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на посаді залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності. Суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач та її представник були в установленому законом порядку повідомлені про розгляд справи Голосіївським районним судом м. Києва 10 серпня 2023 року о 14-00 годині (розписка представника безпосередньо в суді), 26 жовтня 2023 року о 11-00 годині шляхом направлення судової повістки засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену представником у заявах, адресованих суду. Вказана повістка була доставлена на електронну пошту. Будучи повідомленими завчасно про вказані судові засідання, позивачка та її представник в судове засідання двічі поспіль не з`явились, заяви про розгляд справи у її відсутності позивачка до суду не подавала, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що ні позивачка, ні її представник не були належним чином повідомлені про дату першого судового засідання розгляду справи по суті, яке було призначене на 10 серпня 2023 року, колегія суддів відхилила, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме особистою розпискою представника позивача ОСОБА_2, наданою ним безпосередньо в суді про те, що про день та час судового засідання, що призначено на 10 серпня 2023 року на 14-00 год він повідомлений (а. с. 147).
Доводи апеляційної скарги про те, що під час попереднього судового засідання 05 квітня 2023 року о 12-56 год суддя видалилась до нарадчої кімнати для постановлення ухвали з питання можливості закінчення підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті, а відеозапис засідання було відключено о 12-56, а о 13-09 завершено та одразу після цього секретар судового засідання попросив його, як представника позивачки, попередньо розписатись у розписці щодо наступного судового засідання, проте на той момент ухвала про закриття підготовчого провадження з датою наступного засідання щодо розгляду справи по суті ще прийнята не була, секретар повідомив, що після прийняття даної ухвали стане відомо про дату розгляду справи по суті, проте, ні копія ухвали, ні судова повістка-повідомлення позивачу та її представнику будь-яким способом надіслана не була, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з журналу судового засідання представник позивача ОСОБА_2 був присутній в попередньому судовому засіданні 05 квітня 2023 року. О 12 год. 56 хв. суддя видалилась до нарадчої кімнати. В подальшому о 15 год. 05 хв. було проголошено ухвалу Голосіївського районного суд м. Києва від 05 квітня 2023 року. В журналі судового засіданні відсутні дані про те, що представник позивача був відсутній при проголошенні ухвали. Доказів того, що представник позивача звертався до суду з запереченнями на журнал судового засідання від 05 квітня 2023 року в матеріалах справи відсутні. Доказів того, що розписка про те, що він повідомлений про розгляд справи судом 10 серпня 2023 року о 14-00 год була надана ним до визначення цієї дати судом в ухвалі від 05 квітня 2023 року апелянтом суду також не надано, а тому такі докази є безпідставними.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка звернулась з касаційною скаргою
У березні 2024 року ОСОБА_3 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, передати справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права передбачені частиною першою статті 274, статті 275, частиною першою статті 277, пунктом третім частини першої статті 257 та частиною п`ятої статті 223 ЦПК України;
наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку застосування процесуальних норм, коли при відкритті провадження було прийнято ухвалу та здійснювався розгляд в спрощеному провадженні, а надалі після спливу строків передбачених статтею 275 ЦПК України, суд без наявності правових підстав постановив ухвалу, якою вирішив призначити справу до розгляду в порядку загального провадження з викликом сторін;
також відсутній висновок Верховного Суду в частині того, чи можна залишити позов без розгляду у тому випадку, якщо справа мала розглядатись лише в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін;
суди не звернули уваги, що незважаючи на реєстрацію Електронного кабінету ще 10 грудня 2020 року, дана позовна заява не була зареєстрована в Електронному суді, його як представника не було долучено до справи; лише ознайомившись з матеріалами справи 07 листопада 2023 року він дізнався про те, що справа зареєстрована в Електронному суді. Будь-які процесуальні документи, в тому числі повістки, до його електронного кабінету в Електронному суді не надсилались і ним не отримувались;
ані позивач, ані він, як представник, не були повідомлені про перше судове засідання, яке було призначене на 10 серпня 2023 року, оскільки повідомляти під розписку можна лише після відкладення розгляду справи, а 05 квітня 2023 року було закінчено підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 10 серпня 2023 року;
також він не отримував повістку на 26 жовтня 2023 року, складення довідки про отримання електронного листа невстановленою особою не є підтвердженням отримання повістки, оскільки таким доказом є повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи, яка формується в Електронному суді.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 752/10642/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № № 752/10642/22.
У травні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
У разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. (частини перша, п`ята статті 130 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є, зокрема: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (частина восьма статті 128 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що "залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо".