ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 638/4670/22
провадження № 61-13009св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - виконуючий обов`язки керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс Інвест",
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська Ілона Едуардівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року у складі судді Цвірюка Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Маміна О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року в. о. керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1, ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ", треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов С. Д., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська І. Е., про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів.
Позов мотивовано тим, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова встановлено факт порушення вимог земельного законодавства, а саме статей 124, 134, 135 ЗК України під час надання Харківською міською радою в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:014:0027 на АДРЕСА_1 в м. Харкові ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ". Вказана земельна ділянка надана ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "М-1" (магазин),
літ. "Л-1" (офісу) на АДРЕСА_1.
При цьому, право власності на нежитлові будівлі зареєстровано приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С. Д. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 52423277, 52422793 від 28 травня 2020 року) за ОСОБА_1 на підставі довідок, виданих ТОВ "ЛІМІНГТОН" 25 травня 2020 року, та технічних паспортів, виданих 21 травня 2020 року ТОВ "ЛІМІНГТОН".
Вказане є порушенням статей 3, 10, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що має наслідком скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі літ. "М-1" та "Л-1" на АДРЕСА_1, оскільки вивченням даних реєстру дозвільних документів встановлено відсутність інформації про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. При цьому довідка та технічний паспорт не є правовстановлюючими документами, передбаченими статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
ОСОБА_1 не набула право власності на вказані нежитлові будівлі, а тому не набула і повноважень на укладення правочинів щодо вказаної будівлі.
З огляду на викладене, договори купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "М-1" та літ. "Л-1" підлягають визнанню недійсними. Укладення між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" щодо кожної з вказаних нежитлових будівель двох договорів про відчуження часток, без зазначення в цих договорах кадастрового номера земельної ділянки, вказує на відсутність на той час такого кадастрового номера, прав на земельну ділянку та перереєстрацію незаконно зареєстрованих на праві власності будівель в обхід встановлених законом вимог, що порушує інтереси Харківської територіальної громади як власника відповідної земельної ділянки.
В ході моніторингу відомостей, розміщених в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради стосовно відведення земельних ділянок на території Шевченківського району міста Харкова встановлено, що ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" на підставі рішення Харківської міської ради від 24 лютого 2021 року № 49/21 надано в оренду строком до 01 березня 2026 року земельну ділянку комунальної власності площею 0,0817 га за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "М-1" (магазин), літ. "Л-1" (офіс) на АДРЕСА_1 .
Незаконна державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, укладення ряду спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна безумовно вказують на наявність умислу сторін на отримання земельної ділянки з уникненням процедури конкурсних торгів.
Оскільки уповноважений орган - Харківська міська рада не вжив заходів щодо скасування реєстрації права власності на спірне майно, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, то у прокуратури виникли правові підстави, передбачені положеннями статті 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва інтересів держави в суді.
Просив суд:
визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С. Д. (індексний номер рішення 52423277 від 28 травня 2020 року з відкриттям розділу), яким внесено запис: 36665689 щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. "М-1" загальною площею 52,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2089012563101), з одночасним припиненням права власності;
визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С. Д. (індексний номер рішення 52422793 від 28 травня 2020 року з відкриттям розділу), яким внесено запис: 36665207 щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. "Л-1" загальною площею 82 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2088990063101), з одночасним припиненням права власності;
визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна від 03 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І. Е., та зареєстрованим в реєстрі за № 548;
визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна від 09 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І. Е. та зареєстрованим в реєстрі за № 579;
визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна від 03 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І. Е. та зареєстрованим в реєстрі за № 545;
визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна від 09 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І. Е. та зареєстрованим в реєстрі за № 576;
припинити право власності ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. "М-1") з реєстраційним номером 2089012563101, зареєстроване на підставі договорів купівлі-продажу № 548 від 03 липня 2020 року, № 579 від 09 липня 2020 року (номер запису про право власності: 37241150, 37157942);
припинити право власності ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. "Л-1") з реєстраційним номером 2088990063101, зареєстроване на підставі договорів купівлі-продажу № 545 від 03 липня 2020 року, № 576 від 09 липня 2020 року (номер запису про право власності: 37240355, 37156957).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, в задоволенні позову в. о. керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах Харківської міської ради відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовну заяву з вимогами про визнання незаконним договору дарування та скасування рішення державного реєстратора обґрунтовано тим, що відповідачем було вчинено самочинне будівництво в розумінні статті 376 ЦК України без отримання дозвільних документів. Державна реєстрація речового права та укладення договорів купівлі-продажу не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю її владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень.
Документами, на підставі яких 28 травня 2020 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлові будівлі літ. "М-1" та літ. "Л-1", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є довідки та технічні паспорти, видані ТОВ "ЛІМІНГТОН". ОСОБА_1 не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за ОСОБА_1 проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки остання всупереч вимогам статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не подала державному реєстратору документ, що підтверджує виникнення, перехід або припинення речових прав на нерухоме майно, що є підставою вважати, що державний реєстратор незаконно зареєстрував за нею право власності.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, які заявлені саме у зв`язку із здійсненням, на думку прокурора, самочинного будівництва, є неефективними способами захисту, що тягне за собою відмову у задоволенні позову.
На думку суду ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об`єкта нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та у разі невиконання такого припису в установлений строк, - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, зобов`язання привести земельну ділянку до попереднього стану. При цьому органи державного архітектурно-будівельного контролю мають довести, що здійснене будівництво є самочинним.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року справі № 369/3261/17 (провадження № 61-8497св21) суд дійшов правового висновку щодо змісту вказаних норм матеріального права: за обставин справи, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній білянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.
Отже, державна реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, не виключає можливість знесення такого об`єкта нерухомості в порядку, встановленому для самочинно побудованих об`єктів. З цих підстав колегія суддів відхиляє доводи скарги про неможливість застосування вказаного судом способу захисту порушеного права за наявності державної реєстрації на спірне майно. Тому висновки суду першої інстанції щодо неналежного способу захисту права власника земельної ділянки є законними та обґрунтованими і доводами скарги не спростовуються.
Незаконний набувач земельної ділянки не набуває права власності на збудовані ним за час незаконного володіння споруди і має право лише на належні йому будівельні матеріали та конструктивні елементи без набуття права власності на споруди, які їх складали. Відповідно, витребування земельної ділянки від незаконного її набувача покладає на нього обов`язок повністю звільнити витребувану земельну ділянку, усунувши будь-які створені його діяльністю перешкоди власнику у володінні, користуванні та розпорядженні таким майном.
Для вирішення питання про знесення з передбачених статтею 376 ЦК України споруд, зведених на земельній ділянці без згоди власника цієї земельної ділянки, необхідна оцінка балансу інтересів сторін за "трискладовим тестом" як юридичної конструкції, який є засобом перевірки необхідності втручання в права особи, вирішити конфлікт між правами та інтересами власника земельної ділянки та особи, яка звела на цій земельній ділянці об`єкт нерухомого майна (самочинне будівництво). Однак обраний позивачем спосіб захисту не передбачає застосування вказаних норм міжнародного договору, які мають пріоритетне значення по відношенню до національних норм, частин четвертої-шостої статті 10 ЦПК України. Так, відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на вказане, згідно до обраного позивачем способу захисту права суд, з урахуванням тих обмежень, які накладають на суд принцип диспозитивності для реалізації його дискреційних повноважень, позбавлений можливості перевіряти пропорційність позбавлення відповідача ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" права власності на спірну нерухомість, що є позитивним обов`язком суду відповідно до вказаних норм міжнародного та національного матеріального права виходячи з дійсного змісту спірних правовідносин. Тому колегія суддів відхиляє доводи скарги щодо порушення судом першої інстанції положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції.
Аргументи учасників справи
У серпні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 369/3261/17. В оскаржуваній постанові Харківського апеляційного суду суд з посиланням на наведений висновок Верховного Суду зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову прокурора щодо скасування рішення державного реєстратора, аргументуючи, що не зважаючи на те, що державна реєстрація права власності відбувалась з порушенням вимог чинного законодавства, фактично вказаними діями відповідачі легалізували самочинне будівництво, проте враховуючи, судову практику, прийшли до висновку, що вказаний спосіб захисту не буде ефективним та не забезпечить усунення порушень зазначениху позовнійзаяві. Тому прокурор неправильно обрав спосіб захисту, і в задоволенні позову слід відмовити.
Проте застосування такої позиції суду обмежує доступ прокурора до правосуддя, перешкоджає ефективному захисту порушених інтересів держави, оскільки позов прокурора спрямований на усунення порушень законодавства щодо розпорядження земельними ділянками.
По-перше, відступлення від викладеного у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 369/3261/17 правового висновку є необхідним з огляду на те, що заявлені вимоги про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договорів купівлі-продажу є ефективним способом судового захисту порушеного права Харківської міської територіальної громади, оскільки забезпечить поновлення порушених інтересів держави та стане запобіжним заходом до подальшого позаконкурентного отримання земельних ділянок. Натомість, обмеження права прокурора на представництво в суді інтересів держави може призвести до неможливості належного та ефективного поновлення таких інтересів. Більш того, застосований судами підхід щодо обмеження прокурора на звернення з позовом до суду з даним способом захисту не виправданий та створює ризик того, що інтереси держави в подібних ситуаціях ніколи не будуть захищені, будівництво буде вестись хаотично, без дотримання вимог містобудівного законодавства, а земельні ділянки відводиться без проведення земельних торгів, у позаконкурентний спосіб. Скасування державної реєстрації, як передумова для подальшого знесення самочинного будівництва, є єдиним ефективним способом захисту.
По-друге, кількісний критерій ілюструє той факт, що наведена проблема уже наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Це питання є надзвичайно актуальним для органів прокуратури України, і Харківській області зокрема, адже у провадженні судів різних інстанцій перебуває понад 100 справ за позовами органів обласної прокуратури щодо незаконної державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, проведеної усупереч статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
По-третє, якісний критерій полягає у тому, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому, оскільки на цей час досить часто недобросовісні забудовники легалізують самочинне будівництво, тобто будівництво проведене не лише без отримання відповідних прав на земельну ділянку, а й із порушенням містобудівних умов та обмежень, що в свою чергу може мати невиправні наслідки, у т. ч. заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей. Незаконна державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, укладення ряду спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна безумовно вказують на наявність умислу сторін на отримання земельної ділянки з уникненням процедури конкурсних торгів.
Окрім того, Харківський апеляційний суд застосував норми матеріального права без врахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, постановах Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 160/9902/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 750/5622/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 569/15729/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 641/6902/19.
Оспорювані правочини та відповідні їм рішення про державну реєстрацію права власності здійснені з порушенням вимог статей 3, 10, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, що має наслідком скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі літ. "М-1", літ. "Л-1" на АДРЕСА_1 . Проте суди підтвердили, що спірним рішенням державного реєстратора фактично легалізовано самочинне будівництво на території м. Харкова, яке проведено на земельній ділянці, що перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Таким чином, при розгляді даної справи встановлено та підтверджено судом, що ОСОБА_1 відповідно до закону не набула права власності на таке нерухоме майно.
Водночас, судами зазначено, що проведена державна реєстрація змін речового права не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю її владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень. Проте судами не взято до уваги останню правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 160/9902/19, у якій зазначено, що нерухоме майно, стосовно якого здійснюється реєстрація права приватної власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття прав на таке нерухоме майно. Державна реєстрація на вказане майно залишається дійсною та фактично відповідач є власником спірного майна, що унеможливлює проведення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю. До того ж, Верховним Судом у цій же справі наголошено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство є власником вказаного нерухомого майна, такі записи є чинними. Відповідачами не було надано доказів того, що ними вчинялись дії щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірне майно. З огляду на викладене, останнім спростовуються доводи суду, що проведена державна реєстрація змін речового права не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю її владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень.
Крім того, за наявності зареєстрованого у Державному реєстрі прав на підставі спірних правочинів права власності відповідачів на об`єкти, які фактично є самочинним будівництвом, сама по собі вимога про знесення самочинного будівництва, на яку вказують суди, як на ефективний спосіб захисту, не забезпечить повного усунення порушень, спричинених таким будівництвом, оскільки відповідачі, за якими на цей час зареєстроване вказане право власності, такого самочинного будівництва не здійснювали (докази протилежного відсутні), що унеможливлює пред`явлення саме до них вимог про знесення такого майна. Більш того, підставою для знесення самочинно збудованого об`єкта може бути виключно припис органів архітектурно-будівельного контролю.
Аналіз положень статті 26, частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо підстав для проведення перевірок дає змогу зрозуміти, що якщо право власності на об`єкт зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, органи архітектурно-будівельного контролю позбавлені повноважень проводити перевірки вищевказаних об`єктів, як наслідок виносити відповідні приписи, що є підставою для звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об`єкту. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2020 року у справі 922/2589/19.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6595/18 колегія суддів дійшла висновку про те, що сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто, за загальним правилом перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Судами не взято до ваги, що у зв`язку з воєнним станом в Україні діє мораторій на будь-які перевірки. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13 березня 2022 року "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні". Водночас, згідно з усталеною судовою практикою (постанова Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, постанови Верховного Суд: у від 05 лютого 2019 року у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/1), лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Таким чином, у цій справі єдиним ефективним та належним засобом захисту прав є прийняття рішення про скасування державної реєстрації прав на самовільне збудоване майно. І лише за умови скасування реєстрації, органи архітектурно-будівельного контролю отримають законні повноваження для проведення перевірок за вказаним фактом, складення припису та подальшого звернення до суду про знесення самовільно збудованих об`єктів.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 369/3261/17; суди в оскаржених судових рішеннях порушили норми процесуального права - пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах: Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 160/9902/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 750/5622/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 569/15729/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 641/6902/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 813/3081/18, від 22 серпня 2018 року у справі № 807/62/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14; Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14; Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19).
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року у задоволенні клопотання заступника керівника Харківської обласної прокуратури про розгляд справи з повідомленням про час і місце розгляду справи відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Судивстановили, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 303772004 від 28 червня 2022 року, приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С. Д. 28 травня 2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 52423277, об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "М-1", загальною площею 52,9 кв. м, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 36665689), а також внесені відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: довідка серія та номер 252320, виданий 25 травня 2020 року, видавник ТОВ "ЛІМІНГТОН", технічний паспорт серія та номер 252320, виданий 21 травня 2020 року, видавник ТОВ "ЛІМІНГТОН".
Приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С. Д. 26 травня 2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 52422793, об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля
літ. "Л-1", загальною площею 82 кв. м, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 36665207), а також внесені відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: довідка серія та номер 252420, виданий 25 травня 2020 року, видавник ТОВ "ЛІМІНГТОН", технічний паспорт серія та номер 252420, виданий 21 травня 2020 року, видавник ТОВ "ЛІМІНГТОН".
ОСОБА_1 не була ані власником, ані користувачем земельної ділянки за вказаною адресою.
В реєстрі дозвільних документів відсутня інформація про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
Між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" укладено договори купівлі-продажу часток у праві власності на вказані нежитлові будівлі № 548 від 03 липня 2020 року, № 579 від 09 липня 2020 року, № 545 від 03 липня 2020 року та № 576 від 09 липня 2020 року, на підставі яких приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І. Е. прийнято відповідні рішення про державну реєстрацію за ТОВ "ЗЕВС ІНВЕСТ" права власності на частки зазначених нежитлових будівель (номер записів 37241150, 37157942, 37240355, 37156957).