ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 499/511/19
провадження № 51-2332 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Іванівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 березня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000827 від 10 грудня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рибниця Республіки Молдови,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України(далі - КК України).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іванівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та заходів забезпечення провадження.
За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладені у вироку,10 грудня 2018 року приблизно о 08:20 ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем "Jaguar X-Type", реєстраційний номер НОМЕР_1, на 399 км + 913 м автодороги Київ-Одеса в напрямку м. Одеси, порушив п. 2.3б, п. 12.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, внаслідок чого настала смерть останнього.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 01 березня 2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Іванівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2022 року - без змін.
Вимоги й доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи, викладені ним в касаційній скарзі, зазначає, що апеляційний суд, погоджуючись з призначеним місцевим судом покаранням, належним чином не врахував, що він визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та щиро розкаявся, у повній мірі відшкодував завдану потерпілим шкоду. Зауважує, що останні не мають до нього претензій матеріального та морального характеру. Наголошує, що суди не взяли до уваги дані про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно працевлаштований, має на утриманні вагітну дружину та малолітню дитину. Звертає увагу, що з моменту вчинення злочину минуло 5 років і за цей період він не вчинив жодного правопорушення, отже є підстави для застосування до нього приписів ст. 75 КК України. Зауважує, що ухвала апеляційного суду не відповідає приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК України).
Заперечень на касаційну скаргу до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважала доводи касаційної скарги необґрунтованими, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про їхню особисту участь або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, кваліфікація дій засудженого, а також вид та розмір призначеного йому покарання в касаційному порядку не оспорюються. Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що сторона захисту фактично порушує питання про недотримання судами попередніх інстанцій визначених законом вимог при вирішенні питання про можливість звільнення останнього від відбування основного покарання з випробуванням.
Приписами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Статтею 65 КК України встановлено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.