ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 495/1336/20
провадження № 51-2548км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз - за вироком Казановського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2018 року за частинами 2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (надалі - КК) із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, частинами 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 01 червня 2023 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК - на строк 10 років, за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 4 роки, за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 5 років, за ч. 3 ст. 289 КК - на строк 9 років з конфіскацією майна, а також за ч. 3 ст. 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 15 жовтня 2019 року.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів і процесуальних витрат.
Згідно з фактичними обставинами, детально наведеними у вироку,08 липня 2019 року приблизно близько 18:00 ОСОБА_7, шляхом розбиття скла проник до приміщення будинку, що розташований на АДРЕСА_2, діючи з умислом на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, викрав з указаного будинку майно, належне ОСОБА_9 .
Крім того, 15 липня 2019 року близько 16:00, ОСОБА_7, шляхом розбиття скла проник до приміщення будинку на АДРЕСА_3, діючи з умислом на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, викрав з указаного будинку майно, належне ОСОБА_10 .
Також 05 жовтня 2019 року, 00:00, ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_4, діючи умисно, у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, схопив зі стола ніж, підійшов до потерпілого ОСОБА_11, завдав йому одинадцять ударів ножем, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
Після цього ОСОБА_7, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, почав хаотично обшукувати приміщення будинку, внаслідок чого здійснив заволодіння майном потерпілого ОСОБА_11, на загальну суму 4803 грн.
Потім ОСОБА_7, вийшов з приміщення указаного будинку побачив автомобіль марки "ВАЗ-21043", 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_12, яким незаконно заволодів, чим завдав потерпілому ОСОБА_12, матеріального збитку на загальну суму 77 298, 77 грн.
Під час перебування в салоні автомобілю, обвинувачений ОСОБА_7 знайшов і привласнив важливі особисті документи потерпілого ОСОБА_11, перелік яких докладно наведений у сформульованому обвинуваченні.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 лютого 2024 року залишив без змін вирок районного суду.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, покликаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити рішення судів попередніх інстанцій в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 357 КК.
Суть доводів прокурора зводиться до того, що станом на час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, були підстави для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК, у зв`язку закінченням строків давності, встановлених ст. 49 цього Кодексу.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 висловила думку про обґрунтованість касаційної скарги і наявність підстав для її задоволення, захисник ОСОБА_6 і засуджений ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу прокурора. Засуджений ОСОБА_7 просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК.
Мотиви Суду
За частиною 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.