ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 361/155/21
провадження № 61-3612св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області в складі судді Сердинського В. С. від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С. від 22 лютого 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, в якому просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 04 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А., зареєстрований в реєстрі за №625;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2041 га, кадастровий номер 3221282801:02:014:0137, місце розташування якої: АДРЕСА_1, укладений 04 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 626;
- скасувати запис №32257320 від 04 липня 2019 року про державну реєстрацію права власності на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 ;
- скасувати запис №32257508 від 04 липня 2019 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2041 га, кадастровий номер 3221282801:02:014:0137, місце розташування якої: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 ;
- стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.
В обгрунтування позову зазначала, що 04 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, садового будинку та земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. (договір купівлі-продажу садового будинку зареєстрований в реєстрі за № 625, земельної ділянки - за №626).
Предметами договорів є садовий будинок загальною площею 715,70 кв.м., житлова площа 253, 9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), реєстраційний номер об?єкта 421122232212, та земельна ділянка, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1), кадастровий номер 3221282801:02:014:0137, площа земельної ділянки 0,2041 га з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, реєстраційний номер об?єкта 421133732212.
04 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №32257320 на вказаний садовий будинок та запис про право власності №32257508 на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3
Вказувала на те, що 14 вересня 2017 року вона позичила ОСОБА_5, чоловіку ОСОБА_2, гроші у розмірі 8 937 000 грн зі строком повернення до 14 грудня 2017 року.
Оскільки позичені кошти у встановлений договором позики строк ОСОБА_5 їй не повернув, у листопаді 2018 року вона звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (борговою розпискою).
За вказаним позовом Голосіївським районним судом міста Києва було відкрито провадження у цивільній справі №752/24638/18.
12 лютого 2019 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2041 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1), кадастровий номер - 3221282801:02:014:0137, та на садовий будинок, що розташований на цій земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1).
Ухвалою Голосіївського районний суду м. Києва від 27 лютого 2019 року справу №752/24638/18 передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва, а ухвалою суду від 27 лютого 2019 року у цій справі скасовано заходи забезпечення позову.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №752/24638/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року та постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено та стягнуто солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 вересня 2017 року у розмірі 8 937 000 грн та 8 810 грн судових витрат.
Звертала увагу на те, що вказане рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року не виконане до цього часу через відсутність у боржників майна, у тому числі, у зв`язку з укладеними вищевказаними фіктивними договорами купівлі-продажу задля уникнення сплати боргу та виконання судового рішення.
На підставі викладеного просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 04 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Любов`ю Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №625.
Скасовано запис від 04 липня 2019 року №32257320 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2041 га, кадастровий номер 3221282801:02:014:0137, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 04 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Любов`ю Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №626.
Скасовано запис від 04 липня 2019 року №32257508 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2041 га, кадастровий номер 3221282801:02:014:0137, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані правочини та воля сторін цих правочинів не відповідала зовнішньому її прояву та вони (сторони оспорюваних правочинів) не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином, їх дії з переходу права власності на нерухоме майно вчинені з метою приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд встановивши, що оспорювані договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спрямовані на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення грошових коштів зі ОСОБА_2, як солідарного боржника, зробив обґрунтований висновок про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У березні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Гребеник Ю. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що в момент укладення спірних договорів існували обмеження на вчинення реєстраційних дій, відсутні докази того, що сторонам спірних договорів було відомо про наявність вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та враховуючи, що ОСОБА_1 мала реальну можливість з 2017 року звернутися до суду за захистом своїх прав, але цього не зробила, факт відчуження майна не порушує права ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року в справі № 369/8077/19, від 16 червня 2022 року в справі № 754/2738/20, від 14 лютого 2018 року в справі № 379/1256/15-ц, від 08 лютого 2018 року в справі № 756/9955/16-ц та постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року в справі № 6-197цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що ОСОБА_2, відчужуючи 04 липня 2019 року належне їй на праві власності нерухоме майно на користь ОСОБА_3, була обізнаною про наявність боргового зобов`язання за договором позики від 17 липня 2017 року перед ОСОБА_1, строк виконання якого настав ще 14 грудня 2017 року. Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що ОСОБА_2 станом на 29 грудня 2020 року, тобто через рік та два місці після відчуження садового будинку, продовжила у ньому фактично проживати, що підтверджується рапортом ст. о/у Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 29 грудня 2020 року. Указане свідчить про те, що ОСОБА_2, як солідарний боржник, який відчужує своє майно на користь третіх осіб, знаючи про наявність боргових зобов`язань на суму понад 8 000 000 грн, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчиняє оспорювані договори купівлі-продажу, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. При цьому матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_2 іншого майна, за рахунок якого вона може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. Таким чином судами попередніх інстанцій встановлено фактичні обставини, які мають значення для її вирішення.
Узагальнені доводи додаткових пояснень по справі
У липні 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Пахолок Т. П. подав до Верховного Суду додаткові пояснення по справі, у яких просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Зазначає, що позивачкою у цій справі не доведено фіктивності оспорюваного правочину, а тому немає правових підстав для задоволення позовних вимог і визнання договорів недійсними на підставі статті 234 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № № 361/155/21 з Броварського міськрайонного суду Київської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04 липня 2019 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на садовий будинок загальною площею 715,70 кв.м, житлова площа 253,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), реєстраційний номер об?єкта 421122232212, та на земельну ділянку, на якій садовий будинок розташований, за адресою: АДРЕСА_1), кадастровий номер 3221282801:02:014:0137, площа земельної ділянки 0,2041 га з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, реєстраційний номер об?єкта 421133732212.
Підставою для реєстрації права власності були: договір купівлі-продажу садового будинку, серія та номер: 625, виданий 04 липня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А., та договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 626, виданий 04 липня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А.
Так, 14 вересня 2017 року між ОСОБА_1 ОСОБА_5 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 937 000 грн. Строк виконання зобов`язання визначено до 14 грудня 2017 року.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (борговою розпискою).
За вказаним позовом Голосіївським районним судом міста Києва було відкрито провадження у цивільній справі №752/24638/18.
Ухвалою Голосіївського районну суду міста Києва від 12 лютого 2019 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2041 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1), кадастровий номер - 3221282801:02:014:0137, та на розташований на цій земельній ділянці садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1).
Ухвалою Голосіївського районний суду міста Києва від 27 лютого 2019 року справу №752/24638/18 передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Голосіївського районний суду міста Києва від 27 лютого 2019 року у цій справі скасовано заходи забезпечення позову.
17 жовтня 2019 року цивільна справа №752/24638/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики була направлена до Дарницького районного суду міста Києва.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №752/24638/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 вересня 2017 року у розмірі 8 937 000 грн та 8 810 грн судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у справі №752/24638/18 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №752/24638/18 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року залишено без змін.
19 серпня 2020 року на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №752/24638/18 видано виконавчі листи про примусове виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №752/24638/18, які перебувають на виконанні у приватного виконавця Кісельової В.В. (виконавче провадження НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та виконавче провадження НОМЕР_2 від 21 серпня 2020 року).
На момент розгляду справи рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №752/24638/18 не виконане, у тому числі - частково, борг перед позивачем ОСОБА_1 не погашено.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.