ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1024/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - Савицької О. В.,
позивача-1 - не з`явилися,
позивача-2 - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
відповідача-3 - не з`явилися,
відповідача-4 - не з`явилися,
третьої особи на стороні позивача - не з`явилися,
третьої особи на стороні відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Селянського (фермерського) господарства "Лідія", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 (колегія суддів: Білоусова Я. О. - головуючий, Крестьянінов О. О., Пуль О. А.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 12.04.2023 (суддя Сірош Д. М.) у справі
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація), 2) Великобудищанської сільської ради Полтавської області
до: 1) Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, 2) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 3) Селянського (фермерського) господарства "Лідія", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія",
про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та договорів про встановлення земельних сервітутів, скасування державної реєстрації права оренди та сервітуту на земельні ділянки, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2022 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) та Великобудищанської сільської ради Полтавської області (далі - Великобудищанська сільська рада) до Господарського суду Полтавської області з позовом до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Миргородська районна державна адміністрація), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), Селянського (фермерського) господарства "Лідія" (далі - СФГ "Лідія"), Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д" (далі - ТОВ "СЕНС-Д") про:
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011, укладеного між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія", щодо земельної ділянки площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011, укладеного між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія", щодо земельної ділянки площею 80,5079 га з кадастровим номером 5320485300:00:006:0003;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011, укладеного між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія", щодо земельної ділянки площею 88,1726 га з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002;
- визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 04.06.2019, укладеного між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д", щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 (площа сервітуту складає 5,2928 га);
- визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 20.08.2019, укладеного між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д", щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 (площа сервітуту складає 2,3909 га);
- визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 20.11.2019, укладеного між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д", щодо частини земельної ділянки площею 88,1726 га з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002 (площа сервітуту складає 1,9449 га);
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СФГ "Лідія" на земельну ділянку площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.07.2019 за № 32316185, та припинення права оренди на зазначену земельну ділянку за СФГ "Лідія";
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СФГ "Лідія" на земельну ділянку площею 80,5079 га з кадастровим номером 5320485300:00:006:0003, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.11.2020 за № 39617553, та припинення права оренди на зазначену земельну ділянку за СФГ "Лідія";
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СФГ "Лідія" на земельну ділянку площею 88,1726 га з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020 за № 39616529, та припинення права оренди на зазначену земельну ділянку за СФГ "Лідія";
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування (сервітуту) щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 (площа сервітуту складає 5,2928 га), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.07.2019 за № 32322438, та припинення права користування (сервітуту) на частину зазначеної земельної ділянки за ТОВ "СЕНС-Д";
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування (сервітуту) щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 (площа сервітуту складає 2,3909 га), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.09.2019 за № 33126375, та припинення права користування (сервітуту) на частину зазначеної земельної ділянки за ТОВ "СЕНС-Д";
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування (сервітуту) щодо частини земельної ділянки площею 88,1726 га з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002 (площа сервітуту складає 1,9449 га), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020 за № 35221422, та припинення права користування (сервітуту) на частину зазначеної земельної ділянки за ТОВ "СЕНС-Д";
- зобов`язання СФГ "Лідія" повернути земельну ділянку площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 Великобудищанській сільській раді за актом приймання-передачі;
- зобов`язання СФГ "Лідія" повернути земельну ділянку площею 80,5079 га з кадастровим номером 5320485300:00:006:0003 Великобудищанській сільській раді за актом приймання-передачі;
- зобов`язання СФГ "Лідія" повернути земельну ділянку площею 88,1726 га з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002 Великобудищанській сільській раді за актом приймання-передачі;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 та припинення усіх прав щодо неї;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:006:0003 та припинення усіх прав щодо неї;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002 та припинення усіх прав щодо неї.
1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) та Великобудищанської сільської ради обґрунтовані тим, що оспорювані договори оренди земельних ділянок укладені з порушенням визначеного законодавством порядку отримання юридичними особами в оренду земель, оскільки земельні торги щодо земельних ділянок не проводилися. Такі обставини, на думку Прокурора, свідчать про створення умов, за яких інші потенційні орендарі не мали рівних можливостей для реалізації свого права на отримання в користування земельних ділянок. За доводами Прокурора, Гадяцька районна державна адміністрація безпідставно надала пільги СФГ "Лідія" при отриманні земельних ділянок для ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах.
1.3. Прокурор наголошував на тому, що земельні ділянки були передані в користування СФГ "Лідія" за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та договору купівлі-продажу права оренди. Крім того, Прокурор вважав, що умови використання земельних ділянок згідно з оспорюваними договорами оренди земельних ділянок не відповідають цільовому призначенню земельних ділянок, визначеному на підставі документації із землеустрою. За доводами Прокурора, оспорювані договори оренди земельних ділянок з боку орендаря підписані Станіславським О. М. як виконавчим директором СФГ "Лідія" за відсутності повноважень на представництво і вчинення будь-яких дій від імені господарства.
1.4. Водночас, як зазначав Прокурор, земельні ділянки належать до земель природно-заповідного фонду і не можуть відповідно до законодавства використовуватися для ведення сільського господарства. При цьому згідно з відомостями з Публічної кадастрової карти України земельні ділянки з кадастровими номерами 5320485300:00:007:0005, 5320485300:00:006:0003, 5320485300:00:005:0002 розташовані в межах прибережної захисної смуги.
1.5. Щодо оспорюваних договорів про встановлення земельних сервітутів, укладених між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д", Прокурор зазначав, що СФГ "Лідія" не є законним користувачем земельних ділянок та набуло право оренди на підставі договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 без належних правових підстав та з порушенням вимог законодавства, а тому, на думку Прокурора, такі договори слід визнати недійсними, оскільки СФГ "Лідія" не мало права розпоряджатися земельними ділянками.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.04.2023 у справі № 917/1024/22 частково задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) та Великобудищанської сільської ради до Миргородської районної державної адміністрації, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, СФГ "Лідія", ТОВ "СЕНС-Д" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та договорів про встановлення земельних сервітутів, скасування державної реєстрації права оренди та сервітуту на земельні ділянки, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Визнано недійсними договори про встановлення земельних сервітутів від 04.06.2019, від 20.08.2019, від 20.11.2019, які укладені між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д"; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування (сервітуту) щодо земельних ділянок та припинено право користування (сервітуту) за ТОВ "СЕНС-Д. У решті позову відмовлено.
2.2. Господарський суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги Прокурора виходив із того, що приписи статей 124, 134 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок, передбачали отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах лише для громадян, а не юридичних осіб. Проте всупереч наведеним вимогам законодавства Гадяцька районна державна адміністрація передала в користування СФГ "Лідія" земельні ділянки без проведення земельних торгів.
2.3. Крім того, місцевий господарський суд установив, що укладення договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 відбулося до фактичного прийняття Гадяцькою районною державною адміністрацією розпорядження про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у користування СФГ "Лідія" від 07.03.2012 № 171. Тому, за висновком суду, Гадяцька районна державна адміністрація допустила порушення норм Земельного кодексу України, що полягає в розпорядженні земельними ділянками не у спосіб, який визначений законодавством. При цьому господарський суд першої інстанції зазначив, що Гадяцька районна державна адміністрація під час затвердження документації із землеустрою розпорядженням від 07.03.2012 № 171 не зазначила категорію, до якої віднесені земельні ділянки, та їх цільове призначення. Разом з тим за договорами оренди земельних ділянок від 01.12.2011 земельні ділянки передано для ведення фермерського господарства, що, за висновком господарського суду першої інстанції, суперечить цільовому призначенню, визначеному на підставі документації із землеустрою.
2.4. Господарський суд першої інстанції також установив, що земельні ділянки належать до земель природно-заповідного фонду та прибережних захисних смуг, право на розпорядження якими належить обласним державним адміністраціям. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд зазначив, що Гадяцька районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження земельними ділянками.
2.5. Водночас місцевий господарський суд зазначив, що уповноважений орган держави (Гадяцька районна державна адміністрація) знав про порушення прав держави, оскільки йому було відомо про укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011, адже Гадяцька районна державна адміністрація є стороною договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011, які підписані головою Гадяцької районної державної адміністрації. З урахуванням викладеного господарський суд першої інстанції зазначив, що початок перебігу строку позовної давності необхідно рахувати з часу, коли саме Гадяцька районна державна адміністрація довідалася або могла довідатися про порушення прав держави, а не з моменту, коли Великобудищанська сільська рада (як позивач, в особі якого в інтересах держави звернувся Прокурор) чи Прокурор довідалися про порушення прав.
2.6. За наведених обставин справи господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія", у зв`язку із пропуском строку позовної давності. Крім того, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог Прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди СФГ "Лідія" на земельні ділянки із припиненням права оренди СФГ "Лідія". Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія", господарський суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позовних вимог Прокурора про зобов`язання СФГ "Лідія" повернути земельні ділянки Великобудищанській сільській раді за актом приймання-передачі та про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із припиненням усі прав щодо них.
2.7. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що СФГ "Лідія" не є законним користувачем земельних ділянок щодо яких встановлені земельні сервітути, оскільки СФГ "Лідія" набуло право оренди без належних правових підстав та з порушенням вимог законодавства. За таких обставин, за висновком господарського суду першої інстанції, СФГ "Лідія" не мало повноважень на укладення договорів про встановлення земельних сервітутів з ТОВ "СЕСН-Д", оскільки це є правом власника або землекористувача земельних ділянок, а тому такі договори слід визнати недійсними.
При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування (сервітуту) ТОВ "СЕНС-Д" та його припинення щодо частин земельних ділянок, оскільки такі позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів.
2.8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 12.04.2023 у справі № 917/1024/22 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) та Великобудищанської сільської ради до Миргородської районної державної адміністрації, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, СФГ "Лідія", ТОВ "СЕНС-Д" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та договорів про встановлення земельних сервітутів, скасування державної реєстрації права оренди та сервітуту на земельні ділянки, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
2.9. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) та Великобудищанської сільської ради, зазначив про: недоведеність Прокурором відсутності у Гадяцької районної державної адміністрації передбачених частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України повноважень із розпорядження земельними ділянками у зв`язку з наявністю прибережних захисних смуг; недоведеність Прокурором віднесення земельних ділянок до категорії земель природно-заповідного фонду через відсутність у матеріалах справи рішення уповноваженого органу про встановлення / відведення орендованих земельних ділянок Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" як земель природно-заповідного фонду; недоведення Прокурором розташування земельних ділянок в межах прибережної смуги.
2.10. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що Великобудищанська сільська рада набула право власності на земельні ділянки на підставі Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, після укладення спірних договорів та здійснення державних реєстрацій. Тому, хоча відповідно до поточного статусу уповноваженого розпорядника землями комунальної власності Великобудищанська сільська рада є належною особою, на користь якої мають повертатися земельні ділянки за наявності відповідних підстав, такий статус, зважаючи на хронологію його виникнення, об`єктивно не може свідчити про порушення прав Великобущанської сільської ради, яких ще не існувало на момент виникнення спірних правовідносин.
2.11. Апеляційний господарський суд погодився з аргументами ТОВ "СЕНС-Д" про те, що Прокурор, всупереч вимогам статей 13, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не довів обставини перетинання земельних ділянок та прибережної смуги, адже з огляду на надані викопіювання з Публічної кадастрової карти вбачається, що земельні ділянки безпосередньо не межують з урізом води (між межами ділянок та урізом води існує відстань, і з матеріалів справи неможливо встановити, що така відстань є меншою, ніж вказана у частині 2 статті 60 Земельного кодексу України та частині 2 статті 88 Водного кодексу України); зміст статей 1, 3, 14, 15 Закону України "Про державний земельний кадастр" дає підстави для кваліфікації його відомостей (зокрема, щодо категорії земельної ділянки та існуючих обмежень у її використанні) як таких, що презюмуються достовірними, водночас наявні у матеріалах справи відомості з державного земельного кадастру не містять відомостей щодо наявності обмежень у використанні цих земельних ділянок, пов`язаних із наявністю прибережних захисних смуг.
Щодо наданого Прокурором листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 06.05.2021 № 1092/01-05, суд апеляційної інстанції зазначив, що цей лист не є документом у розумінні Законів України "Про землеустрій" та "Про Державний земельний кадастр", що визначає межі і площу прибережної захисної смуги, чи є підставою для внесення змін (чи спростування достовірності відомостей) до Державного земельного кадастру.
2.12. Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що неналежне визначення позивача за основними позовними вимогами є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні саме з цих мотивів, а не з причин застосування строків позовної давності, оскільки умовою такого застосування є встановлення порушення права або інтересу, що передбачає попереднє доведення їх наявності у спірних правовідносинах у визначеного Прокурором позивача. Наведене, за висновком апеляційного господарського суду, усуває доцільність надання правової оцінки аргументам скаржників, що стосуються наявності / відсутності порушення права, адже в такому суб`єктному складі учасників правовідносин таке дослідження цих доводів було би виправданим лише у випадку подання Прокурором позову в інтересах Гадяцької районної державної адміністрації (правонаступник - Миргородська районна державна адміністрація) як орендодавця за оспорюваними договорами оренди земельних ділянок, або у разі якщо би Прокурор звернувся як самостійний позивач.
2.13. Оскільки задоволені місцевим судом позовні вимоги про визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів та реєстрації відповідного права не обґрунтовані самостійними (незалежними від вимог щодо недійсності договорів оренди) підставами, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ці вимоги є похідними і умовою їх задоволення є визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.
2.14. Постановою Верховного Суду від 12.12.2023 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 917/1024/22, справу № 917/1024/22 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
2.15. Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та направляючи цю справу на новий апеляційний розгляд, зазначив, що як відповідно до вимог Закону України "Про фермерське господарство", так і за змістом статті 123 Земельного кодексу України, передачі землі у користування передує ухвалення уповноваженим органом рішення про таку передачу. Водночас за договорами оренди від 01.12.2011, укладеними між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія", орендарю передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Однак розпорядження Галицької районної державної адміністрації № 171 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками СФГ "Лідія", прийнято 07.03.2012.
2.16. За висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд не надав належної оцінки доводам Прокурора про те, що договори оренди земельних ділянок від 01.12.2011 укладені з порушенням вимог законодавства, а саме без відповідного рішення уповноваженого органу щодо передачі земель в користування; земельні ділянки надані для ведення фермерського господарства вже створеному СФГ "Лідія" без проведення земельних торгів; умови використання земельних ділянок, визначені у договорах оренди земельних ділянок, не відповідають їх цільовому призначенню, а саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення передані для ведення фермерського господарства.
2.17. При цьому, за висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд не врахував посилання Прокурора на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, та не врахував доводи про те, що у разі якщо під час розгляду та вирішення справи внаслідок змін у чинному законодавстві інтерес у поверненні спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада, то це не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави, задоволення позову у разі його обґрунтованості та для виконання судового рішення у частині повернення земельної ділянки на користь належного суб`єкта (територіальної громади). Перехід права розпорядження певними земельними ділянками від держави до територіальної громади не впливає на можливість задоволення цього позову та виконання рішення суду на користь належного суб`єкта (територіальної громади).
2.18. Крім того, Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд не спростував висновків господарського суду першої інстанції про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу у розмірі й у межах, встановлених законодавством. Водночас відсутність цього проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може розцінюватися як відсутність самої прибережної захисної смуги.
2.19. За висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд також не спростував доводів Прокурора щодо розташування земельних ділянок в межах Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та не аргументував неврахування наданих Прокурором на підтвердження таких доводів листа Інституту географії Національної академії наук України від 02.08.2021 № 01-03/184, проекту створення регіонального ландшафтного парку, затвердженого головою Гадяцької районної ради від 04.10.2011, листа Великобудищанської сільської ради від 01.04.2021 № 02-32/454.
2.20. Як зазначив Верховний Суд, апеляційний господарський суд не взяв до уваги висновки Верховного Суду про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування. Водночас незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
2.21. Крім того, за висновком Верховного Суду, апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення місцевого суду та дійшовши передчасних висновків щодо вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, не надав належної оцінки доводам Прокурора щодо недійсності договорів про встановлення земельних сервітутів, не з`ясував правову природу таких договорів та залишив поза увагою посилання Прокурора на наявність обмежень діяльності на земельних ділянках, зокрема, щодо розміщення (буріння) розвідувальної свердловини та облаштування тимчасової дослідно-промислової установки вуглеводнів Бобрицької площі.
2.22. За результатами нового апеляційного розгляду цієї справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 змінено рішення Господарського суду Полтавської області від 12.04.2023 у справі №917/1024/22 та викладено його резолютивну частину в такій редакції:
"Позов заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавської обласної військової адміністрації), Великобудищанської сільської ради Полтавської області до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Селянського (фермерського) господарства "Лідія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д" - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2011, укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія" щодо земельної ділянки площею 111,9639 га, кадастровий номер 5320485300:00:007:0005.
Визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2011, укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія" щодо земельної ділянки площею 80,5079 га, кадастровий номер 5320485300:00:006:0003.
Визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2011, укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією та СФГ "Лідія" щодо земельної ділянки площею 88,1726 га, кадастровий номер 5320485300:00:005:0002.
Визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 04.06.2019, який укладено між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д" щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га, кадастровий номер 5320485300:00:007:0005, площа сервітуту складає 5,2928 га.
Визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 20.08.2019, укладений між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д" щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га, кадастровий номер 5320485300:00:007:0005, площа сервітуту складає 2,3909 га.
Визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 20.11.2019, укладений між СФГ "Лідія" та ТОВ "СЕНС-Д" щодо частини земельної ділянки площею 88,1726 га, кадастровий номер 5320485300:00:005:0002, площа сервітуту складає 1,9449 га.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди СФГ "Лідія" на земельну ділянку площею 111,9639 га, кадастровий номер 5320485300:00:007:0005, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.07.2019 № 32316185 та припинити право оренди на вказану земельну ділянку за СФГ "Лідія".
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди СФГ "Лідія" на земельну ділянку площею 80,5079 га, кадастровий номер 5320485300:00:006:0003, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.11.2020 № 39617553 та припинити право оренди на вказану земельну ділянку за СФГ "Лідія".
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди СФГ "Лідія" на земельну ділянку площею 88,1726 га, кадастровий номер 5320485300:00:005:0002, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020 № 39616529 та припинити право оренди на вказану земельну ділянку за СФГ "Лідія".
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування (сервітуту) щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га, кадастровий номер 5320485300:00:007:0005, площа сервітуту складає 5,2928 га, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.07.2019 № 32322438 та припинити право користування (сервітуту) на частину вказаної земельної ділянки за ТОВ "СЕНС-Д.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування (сервітуту) щодо частини земельної ділянки площею 111,9639 га, кадастровий номер 5320485300:00:007:0005, площа сервітуту складає 2,3909 га, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.09.2019 № 33126375 та припинити право користування (сервітуту) на частину вказаної земельної ділянки за ТОВ "СЕНС- Д".
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування (сервітуту) щодо частини земельної ділянки площею 88,1726 га, кадастровий номер 5320485300:00:005:0002, площа сервітуту складає 1,9449 га, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020 № 35221422 та припинити право користування (сервітуту) на частину вказаної земельної ділянки за ТОВ "СЕНС- Д".
Зобов`язати СФГ "Лідія" повернути земельну ділянку площею 111,9639 га з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 Великобудищанській сільській раді Полтавської області за актом приймання-передачі.
Зобов`язати СФГ "Лідія" повернути земельну ділянку площею 80,5079 га з кадастровим номером 5320485300:00:006:0003 Великобудищанській сільській раді Полтавської області за актом приймання-передачі.
Зобов`язати СФГ "Лідія" повернути земельну ділянку площею 88,1726 га з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002 Великобудищанській сільській раді Полтавської області за актом приймання-передачі.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005 та припинити усі права щодо неї.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:006:0003 та припинити усі права щодо неї.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:005:0002 та припинити усі права щодо неї.
У задоволенні позову заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (на час дії воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) та Великобудищанської сільської ради Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - відмовити".
2.23. Апеляційний господарський суд, змінюючи рішення господарського суду першої інстанції та викладаючи його резолютивну частину в редакції постанови, зазначив, що відповідно до вимог Закону України "Про фермерське господарство" та за змістом статті 123 Земельного кодексу України передачі землі у користування передує ухвалення уповноваженим органом рішення про таку передачу. Водночас апеляційний господарський суд установив, що укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 відбулося до фактичного прийняття Гадяцькою районною державною адміністрацією розпорядження про затвердження документації із землеустрою та надання відповідних земель у користування СФГ "Лідія" від 07.03.2012 № 171, а зміст пункту 2 наведеного розпорядження свідчить про те, що СФГ "Лідія" зобов`язано протягом п`ятнадцяти днів з моменту прийняття цього розпорядження укласти з райдержадміністрацією договір оренди земельних ділянок строком до 31.12.2022. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що в цьому розпорядженні не зазначено цільового призначення земельної ділянки та визначення площі за кожною земельною ділянкою. Вказано лише про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (землями запасу) СФГ "Лідія" площею 280,6444 га, які розташовані на території Плішивецької сільської ради за межами населеного пункту. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 відбулося з порушенням вимог статті 124 Земельного кодексу України.
2.24. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що станом на момент укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок процедура підготовки, організації та проведення земельних аукціонів для продажу земельних ділянок або надання права на їх оренду фактично не була врегульована. З огляду на викладене апеляційний господарський суд не взяв до уваги доводи Прокурора про недотримання конкурентного порядку надання земельних ділянок в користування без проведення земельних торгів, оскільки такі зміни, за висновком суду, набрали чинності після укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок.
2.25. Апеляційний господарський суд також зазначив, що за договорами оренди земельних ділянок від 01.12.2011 СФГ "Лідія" було передано земельні ділянки для ведення фермерського господарства, що суперечить їх цільовому призначенню, визначеному на підставі документації із землеустрою. Передача в користування для ведення фермерського господарства земельних ділянок, які сформовано на підставі документації із землеустрою із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за висновком апеляційного господарського суду, порушує вимоги земельного законодавства.
2.26. Апеляційний господарський суд установив, що земельні ділянки, передані СФГ "Лідія" за договорами оренди земельних ділянок від 01.12.2011, можуть бути передані в оренду лише на умовах, визначених частиною 4 статті 59 Земельного кодексу України, оскільки вони є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та з обов`язковим встановленням обмеження на ці земельні ділянки. Водночас, за висновком суду, відсутність проекту та невизначення відповідними органами державної влади меж прибережної захисної смуги в натурі не може розцінюватися як відсутність самої прибережної захисної смуги. При цьому апеляційний господарський суд установив, що у відомостях з Державного земельного кадастру відсутня інформація про обмеження земельних ділянок. Крім того, зміст оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 свідчить про те, що на орендовані земельні ділянки обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб не встановлено. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що під час укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 було порушено вимоги Земельного кодексу України та Водного кодексу України.
2.27. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що картографічні докази підтверджують належність до земель природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" станом на момент укладення оспорюваних договорів лише земельної ділянки з кадастровим номером 5320485300:00:007:0005.
2.28. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 у зв`язку з їх передачею Гадяцькою районною державною адміністрацією поза межами наданих їй повноважень та з порушенням порядку, встановленого законом, що є порушенням вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
2.29. Разом з тим, за висновком апеляційного господарського суду, при дослідженні питання щодо пропуску строку позовної давності в цьому спорі слід з`ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу. Апеляційний господарський суд зазначив, що Гадяцька районна державна адміністрація (на час звернення Прокурора до суду її правонаступником є Миргородська районна державна адміністрація) була стороною оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011, тобто знала про порушення прав держави та сама при укладенні оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 діяла всупереч нормам діючого законодавства, у зв`язку з чим була обґрунтовано визначена Прокурором відповідачем у справі.
2.30. Водночас уповноваженими органами у цій справі є Полтавська обласна військова (державна) адміністрація, яка розпоряджалася землями природно-заповідного та водного фонду на момент укладення договорів про передачу їх в оренду відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та Великобудищанська сільська рада як діючий власник та розпорядник земельних ділянок на підставі пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. При цьому Полтавська обласна військова (державна) адміністрація до звернення Прокурора з листом від 28.09.2021 фактично не мала можливості дізнатися про порушення її прав, оскільки землі протиправно були віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення, розпорядження якими не належало до повноважень Полтавської обласної військової (державної) адміністрації. Крім того, Полтавська обласна військова (державна) адміністрація не володіє повноваженнями щодо здійснення нагляду (контролю) за землями сільськогосподарського призначення.
2.31. Великобудищанська сільська рада виявила порушення законодавства 01.04.2021 під час здійснення обстеження земельних ділянок, про що свідчить звернення сільської ради від 01.04.2021 № 02-32/454. У свою чергу Прокурор дізнався про порушення земельного законодавства 07.04.2021 у зв`язку з отриманням звернення Великобудищанської сільської ради. За таких обставин апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що Прокурор не обґрунтував неможливість одержання ним необхідної інформації одразу після укладення договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011.
2.32. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що перебіг позовної давності розпочався з 01.04.2021, тобто з дати, коли про порушення законодавства дізналася Великобудищанська сільська рада. При цьому, за висновком апеляційного господарського суду, Прокурор звернувся до суду з цим позовом 01.09.2022, тобто в межах строку позовної давності, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про пропуск Прокурором строку позовної давності є помилковим.