ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/840/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Поваляєва О. Б. (адвокат),
третьої особи - Поліщук Т. О. (адвокат),
прокуратури - Савицької О. М. (за посвідченням),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест-Альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (головуючий - Коробенко Г. П., судді Тищенко А. І., Тарасенко К. В.) у справі
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест-Альянс",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",
про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельними ділянками.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2021 року заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА, Облдержадміністрація, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест-Альянс" (далі - ТОВ "Буд-Інвест-Альянс", Товариство, відповідач) про:
1) усунення перешкод у здійсненні Київською ОДА права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування таких рішень державного реєстратора Макарівської селищної ради Київської області Дядюри А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 21.10.2020 № 54690719; від 21.10.2020 № 54690459; від 21.10.2020 № 54687348; від 21.10.2020 № 54687159; від 21.10.2020 № 54686962; від 21.10.2020 № 54686751; від 21.10.2020 № 54686230; від 21.10.2020 № 54684077; від 21.10.2020 № 54685945; від 21.10.2020 № 54684807; від 22.10.2020 № 54712804; від 22.10.2020 № 54712352; від 22.10.2020 № 54712079; від 22.10.2020 № 54711707; від 22.10.2020 № 54710579; від 21.10.2020 № 54691548; від 21.10.2020 № 54691200; від 21.10.2020 № 54691865; від 21.10.2020 № 54692539; від 21.10.2020 № 54684515; від 22.10.2020 № 54710253 (далі - оспорювані рішення) з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" на 21-у земельну ділянку;
2) усунення перешкод у здійсненні Облдержадміністрацією права користування та розпорядження такими земельними ділянками лісогосподарського призначення:
площею 0,9973 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0031;
площею 0,9975 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0032;
площею 0,9997 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0033;
площею 0,9901 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0034;
площею 0,9949 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0035;
площею 0,9929 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0036;
площею 0,9977 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0037;
площею 0,9978 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0038;
площею 0,9998 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0039;
площею 0,9754 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0040;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0041;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0042;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0043;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0044;
площею 0,9845 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0045;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0046;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0047;
площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0048;
площею 0,8244 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0049;
площею 0,9954 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0050;
площею 0,9954 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0051 (далі - спірні земельні ділянки) шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської ОДА з незаконного володіння ТОВ "Буд-Інвест-Альянс".
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення статей 16, 178, 328, 334, 391, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 55- 57, 84, 116, 118, 122, 125, 126, 131, 149, 152, 164 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 5, 7, 45, 47, 48, 54 та пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статей 2, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також тими обставинами, що: 1) спірні земельні ділянки загальною площею 20,743 га, право власності на які зареєстровано за відповідачем, незаконно вибули з власності держави, відносяться до земель лісогосподарського призначення, покриті лісовою рослинністю та перебувають в постійному користуванні Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (далі - ДП "Макарівське лісове господарство", Лісгосп) для потреб лісового господарства, право розпорядження якими належить Київській ОДА, які (Облдержадміністрація, Лісгосп) в свою чергу в зв`язку з незаконним вибуттям земельних ділянок лісогосподарського призначення з державної власності позбавлені можливості користуватися та розпоряджатися ними; 2) розташування спірних земельних ділянок у відділі 1 кварталу 95 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2005 та 2006 років та у відділах 1, 2, 3, 4 кварталу 42 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року свідчить про їх віднесення до земель лісогосподарського призначення, що унеможливлює перебування вказаних земельних ділянок у приватній власності за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства; 3) при набутті відповідачем права власності на спірні земельні ділянки у невстановлений законом спосіб фактично змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення особистого сільського господарства, чим порушено порядок зміни цільового призначення земель.
2. Під час нового розгляду справи прокурор подав заяву про зміну предмета позову від 17.02.2023 № 15/1-137вих-23, в якій просив суд на підставі частини 4 статті 46 ГПК України усунути перешкоди в здійсненні Київською ОДА права користування та розпорядження 21-ою земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування оспорюваних рішень та повернення спірних земельних ділянок на користь держави в особі Облдержадміністрації від Товариства.
Зазначена заява аргументована тим, що Законом України від 12.05.2022 № 2255-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству", який набрав чинності з 26.07.2022, положення частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено в новій редакції, в зв`язку з чим скасування в судовому порядку рішень про державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення вже не вимагатиме одночасного припинення судом права власності на них.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2021 (суддя Черногуз А. Ф.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 (головуючий суддя Куксов В. В., судді Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.), у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08, яке набрало законної сили, визнано дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 27.05.2008, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Фінальянс" (далі - ТОВ "Трейд-Фінальянс") і фізичними особами, та визнано за ТОВ "Трейд-Фінальянс", правонаступником якого є ТОВ "Буд-Інвест-Альянс", право власності на спірні земельні ділянки, а тому витребування судом спірних земельних ділянок на користь Київської ОДА поставить під сумнів законність та обґрунтованість вказаного судового рішення, яке не скасовано та набуло статусу остаточного.
4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.09.2022 (головуючий - Уркевич В. Ю., судді Мачульський Г. М., Краснов Є. В.) касаційну скаргу прокурора задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у справі № 911/840/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що:
1) суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам прокурора про те, що спірні земельні ділянки розташовані у відділі 1 кварталу 95 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2005 та 2006 років та у відділах 1, 2, 3, 4 кварталу 42 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року ДП "Макарівське лісове господарство" та покриті лісовою рослинністю, тобто віднесені до земельних ділянок лісогосподарського призначення, що додатково підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2005, 2006, 2014 рр.;
2) суди не з`ясували того, чи знаходилися спірні земельні ділянки в постійному користуванні Лісгоспу (з урахуванням державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 143502, виданого Макарівському державному лісогосподарському підприємству, земельну ділянку площею 355,0467 га у межах Гавронщинської сільської ради надано для ведення лісового господарства), чи припинилося право постійного користування цією земельною ділянкою, чи розташовані спірні земельні ділянки в її межах, та на якій підставі фізичні особи набули права власності на вказані земельні ділянки;
3) суди попередніх інстанцій послалися лише на визнання за відповідачем права власності на спірні земельні ділянки згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08, натомість зазначене судове рішення не містить встановлених обставин щодо наявності чи відсутності прав фізичних осіб на спірні земельні ділянки, змісту цих прав, підстав їх набуття, припинення, повноважень позивача у спірних правовідносинах, а також ані Київська ОДА, ані ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" як правонаступник ТОВ "Трейд-Фінальянс" не брали участі в розгляді справи № 19/452-08, тобто склад учасників цієї справи та справи № 19/452-08 є різним;
4) суди не дослідили, чи обрано прокурором належний спосіб захисту порушеного права при поданні позову в справі, що розглядається, оскільки хоча прокурор і вважає поданий позов негаторним, однак заявляє вимоги про витребування (повернення) на користь держави земельних ділянок з незаконного володіння відповідача, які (вимоги) притаманні саме віндикаційному позову.
5. Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2023 (суддя Подоляк Ю. В.) прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову від 17.02.2023 № 15/1-137вих-23.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2023 (суддя Подоляк Ю. В.) заяву прокурора про забезпечення позову задоволено повністю. Накладено арешт та заборонено державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки: площею 0,9973 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0031; площею 0,9975 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0032; площею 0,9997 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0033; площею 0,9901 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0034; площею 0,9949 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0035; площею 0,9929 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0036; площею 0,9977 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0037; площею 0,9978 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0038; площею 0,9998 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0039; площею 0,9754 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0040; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0041; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0042; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0043; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0044; площею 0,9845 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0045; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0046; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0047; площею 0,9999 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0048; площею 0,8244 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0049; площею 0,9954 га, кадастровий номер 3222781800:04:010:0050, які належать Товариству.
6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2023 (суддя Подоляк Ю. В.) у задоволенні позову (в редакції заяви заяву про зміну предмета позову від 17.02.2023 № 15/1-137вих-23) відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2023 у справі № 911/840/21, після набрання законної сили рішенням у цій справі.
7. Зазначене судове рішення аргументоване тим, що хоча матеріали справи не містять і відповідач не надав доказів на спростування доводів прокурора про знаходження спірних земельних ділянок у межах земель лісового фонду, їх покриття лісовою рослинністю, віднесеність до земель лісогосподарського призначення та перебування в постійному користуванні третьої особи, проте позовні вимоги прокурора пред`явлені в порядку статті 391 ЦК України (як негаторний позов), а тому не відповідають належному способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в їх задоволенні, оскільки:
1) визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном. Відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння;
2) набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою (у цьому випадку право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за відповідачем), то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений (схожі за змістом висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95- 98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146));
3) таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) (аналогічний висновок викладено в пункті 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц);
4) у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74);
5) пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29));
6) отже, в цьому випадку, зокрема за наявності судового рішення про визнання права власності на спірні земельні ділянки, належним способом захисту порушеного права власності на земельну ділянку є подання саме віндикаційного позову до добросовісного набувача, а не подання прокурором негаторного позову (схожий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 17.02.2022 у справі № 910/19236/20).
Водночас, ураховуючи ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів обрання прокурором неналежного способу захисту прав держави, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за відповідною заявою Товариства, наведеною у відзиві на позов.
Крім того, застосовуючи положення частини 9 статті 145 ГПК України, місцевий господарський суд, дійшов висновку про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову в зв`язку із ухваленням рішення про повну відмову в задоволенні позову.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Постанова мотивована тими обставинами, що:
1) державну реєстрацію спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення за ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" проведено з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, спірні земельні ділянки, які віднесено до земель лісогосподарського призначення, перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та воля на відчуження яких державою в особі її уповноважених органів не виявлялася, а тому на підставі статті 391 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки лісового фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю земельну ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та повернути таку земельну ділянку в державну власність. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 12.05.2022 у справі № 372/4154/18, від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, які прийняті з обов`язковим врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц;
2) в постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду погодилася з викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2020 (справи №№ 911/3311/17, 911/3574/17, 911/3897/17) та від 03.09.2020 (справа № 911/3449/17) висновком про те, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу, метою якої є повернення земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.
Разом з тим, спростовуючи посилання суду першої інстанції на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08, яким визнано за ТОВ "Трейд-Фінальянс" право власності на спірні земельні ділянки, та водночас виконуючи вказівки, вміщені в постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у цій справі, тобто враховуючи висновки щодо застосування норми частини 4 статті 75 ГПК України (в контексті неврахування обставин, встановлених рішенням суду в іншій справі, в разі різного складу учасників справ), викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, апеляційний суд, зазначив, що судове рішення у справі № 19/452-08 не містить встановлених обставин щодо наявності чи відсутності прав фізичних осіб на спірні земельні ділянки, змісту цих прав, підстав їх набуття, припинення, повноважень позивача у спірних правовідносинах, а також ані Київська ОДА, ані ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" як правонаступник ТОВ "Трейд-Фінальянс" не брали участі в розгляді справи № 19/452-08, тобто склад учасників цієї справи та справи № 19/452-08 є різним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що апеляційний суд не врахував:
1) висновків щодо застосування положень частини 4 статті 75 ГПК України (в контексті встановлення судовим рішенням фактів, що мають преюдиціальне значення), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 26.10.2022 у справі № 910/406/21 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, внаслідок чого апеляційний суд проігнорував те, що саме в резолютивній частині рішення в справі № 19/452-08 судом не тільки надано правову оцінку правомірності набуття права власності на спірні земельні ділянки, але від імені держави Україна вирішено їх правову долю, а саме визнано за ТОВ "Трейд-Фінальянс", правонаступником якого є ТОВ "Буд-Інвест-Альянс", права власності на такі земельні ділянки;
2) висновків щодо застосування норм статей 387, 391 ЦК України (в контексті визначення критеріїв розмежування віндикаційного та негаторного позовів), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц;
3) висновку щодо застосування норм статей 387, 391 ЦК України (в контексті неможливості одночасного пред`явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння) і негаторного позову (про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном), які (віндикаційний і негаторний позови) є взаємовиключними), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18;
4) висновку щодо застосування положень частин 1, 5 статті 104 ЦК України, частини 3 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" (чинного до 31.12.2022) та частини 5 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в контексті правонаступництва юридичної особи, утвореної в разі злиття юридичних осіб), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17;
5) висновку щодо застосування норм частин 3, 4 статті 46 та статей 173, 174, 182 ГПК України (в контексті допустимості зміни предмета або підстав позову при новому розгляді справи в зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, яка (зміна) сталася після закінчення підготовчого засідання), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 920/1059/17;
6) висновку щодо застосування положень статті 86 ГПК України (в контексті ненадання апеляційним судом оцінки доказам, які підтверджують факт присвоєння спірним земельним ділянкам кадастрових номерів у 2007 році), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2018 у справі № 914/809/18;
7) висновків щодо застосування норм статей 2, 3 та частин 1, 2 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в контексті можливості набуття права власності на майно за рішенням суду, а також правомірності прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і внесення запису про таку реєстрацію на підставі чинного та нескасованого рішення суду), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 522/4689/16-ц, від 30.05.2019 у справі № 585/2843/17, від 20.05.2020 у справі № 303/6974/16-ц.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Київська ОДА та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 911/840/21 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.08.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08, яке набрало законної сили, визнано дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 27.05.2008, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Фінальянс" (далі - ТОВ "Трейд-Фінальянс") і фізичними особами ( ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ), та визнано за ТОВ "Трейд-Фінальянс" право власності на спірні земельні ділянки.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно в 2016 році за ТОВ "Трейд-Фінальянс" зареєстровано право власності на 21 земельну ділянку загальною площею 20,743 га для ведення особистого селянського господарства на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
14. У зв`язку з прийняттям 20.05.2019 рішення про припинення діяльності ТОВ "Трейд-Фінальянс" в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ТОВ "Буд-Інвест-Альянс", у подальшому на підставі передавального акта майна, коштів, майнових прав та обов`язків ТОВ "Трейд-Фінальянс" від 16.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О. І., спірні земельні ділянки передано ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" як правонаступнику ТОВ "Трейд-Фінальянс".
На підставі передавального акта від 16.07.2020 та рішення учасника ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" від 16.07.2020 № 3 державний реєстратор Макарівської селищної ради Київської області Дядюра А. В. 21.10.2020 і 22.10.2020 згідно з оспорюваними рішеннями зареєстрував за ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" право власності на спірні земельні ділянки.
15. Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 не набували права власності на спірні земельні ділянки та не були їх власниками, оскільки в наявних в справі № 19/452-08 копіях договорів купівлі-продажу немає інформації про те, що зазначені громадяни (продавці) є власниками земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, відсутні відомості щодо підстав набуття ними права власності (за рішеннями органів державної влади чи місцевого самоврядування або за договором купівлі-продажу).
Матеріали справи № 19/452-08 не містять правовстановлюючих документів, у тому числі державних актів на право власності на земельні ділянки.
Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи листами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.02.2018 та від 11.12.2018, в яких вказано, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру зазначені земельні ділянки обліковуються за ТОВ "Трейд-Фінальянс". Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ТОВ "Трейд-Фінальянс" до архіву не передано, а дані щодо підстав набуття права на зазначені земельні ділянки відсутні. Крім того, у місцевому фонді документації із землеустрою відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не обліковується та відсутня документація із землеустрою щодо відведення у приватну власність спірних земельних ділянок зазначеним громадянам, другі примірники державних актів на право власності на земельні ділянки та записи про їх реєстрацію в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутні.
16. Згідно з інформацією ДП "Макарівське лісове господарство" (листи від 09.07.2018 № 04.1-19/277, від 14.11.2018 № 04.4-12/556, від 10.02.2021 № 04.1-19/50) та Виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" (лист від 11.02.2021 № 105) спірні земельні ділянки розташовані у відділі 1 кварталу 95 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2005- 2006 рр. та у відділах 1, 2, 3, 4 кварталу 42 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року ДП "Макарівське лісове господарство", покриті лісовою рослинністю, тобто віднесені до земельних ділянок лісогосподарського призначення, що додатково підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2005- 2006 та 2014 рр., в тому числі: проєктом організації та розвитку лісового господарства 2006 року та витягами з планшету № 12 (лісовпорядкування 2005 року), з планшету № 7 (лісовпорядкування 2014 року).
Також згідно з інформацією ДП "Макарівське лісове господарство" (лист від 14.11.2018 № 04.4-12/556) Лісгосп не надавав погодження про можливість вилучення та зміну цільового призначення спірних земельних ділянок, які розташовані за матеріалами лісовпорядкування 2005 року в кварталі 95 Макарівського лісництва в межах Гавронщинської сільської ради.
Згідно з інформацією Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (лист від 15.11.2018 № 04-48/2499), зазначене управління відповідних погоджень на зміну цільового призначення спірних земельних ділянок не надавало.
Позиція Верховного Суду
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
18. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про обґрунтованість заявлених прокурором вимог негаторного позову з огляду на те, що спірні земельні ділянки, які віднесено до земель лісогосподарського призначення, перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та воля на відчуження яких державою в особі її уповноважених органів не виявлялася, а тому на підставі статті 391 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки лісового фонду може вимагати усунення порушення його права власності на таку земельну ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагати повернути таку земельну ділянку в державну власність, оскільки зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням ЗК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу, метою якої є повернення земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.
19. Колегія суддів вважає помилковим зазначений висновок суду апеляційної інстанції та водночас погоджується з доводами скаржника в частині неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм статей 387, 391 ЦК України (в контексті визначення критеріїв розмежування віндикаційного та негаторного позовів), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, з огляду на таке.
20. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
21. Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 2 та пункту "б" частини 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі№ 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).
23. У пунктах 32, 37- 39, 43, 89 постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц викладено такі висновки щодо застосування норм статей 387, 391 ЦК України: